Ув’язнений ексмер Стамбула Екрем Імамоглу впевнений, що має достатню підтримку населення, щоб прийти до влади, пише європейська редакція Politico.
У письмових відповідях на запитання Politico колишній демократично обраний мер Стамбула Екрем Імамоглу висловився у різкій тональності з тюрми Сіліврі та наголосив, що він і далі є легітимним кандидатом, який може покласти край 25-річному домінуванню Ердогана у турецькій політиці.
Арешт популярного мера у березні минулого року викликав масові протести по всій країні та міжнародне засудження. Турецька опозиція розглядає його ув’язнення як політично мотивований крок Ердогана спрямований на усунення його найефективнішого світського опонента в країні НАТО з населенням 88 мільйонів людей.
55-річний чоловік, якому загрожує тюремне ув’язнення строком понад 2300 років, відповів через своїх адвокатів і політичних радників на низку запитань, надісланих Politico. Ці рідкісні коментарі свідчать про те, що Імамоглу впевнений у своїй підтримці і рішуче налаштований залишатися політичною силою, перебуваючи за ґратами.
“Те, що ми переживаємо сьогодні, не є справжнім судовим процесом; це стратегія політичної облоги”, – написав він.
“Мета президента Ердогана полягає не лише в тому, щоб вплинути на результати наступних виборів. Вона полягає в тому, щоб знищити мою кандидатуру зараз і в майбутньому та повністю витіснити мене з політики. Причина очевидна: вони знають, що в умовах вільних і чесних виборів я можу перемогти президента Ердогана на виборчих дільницях, і вони намагаються цьому запобігти”, – переконує Імамоглу.
Політична ситуація змінюється
Politico нагадує, що масові репресії проти Імамоглу, а також багатьох інших мерів з опозиційної Республіканської народної партії (CHP), відбулися на тлі ознак того, що політична ситуація в країні різко зміщується на користь секуляристів.
Ісламісти зазнали несподівано великої поразки на муніципальних виборах 2024 року, і влада вирішила висунути Імамоглу кілька обвинувачень саме тоді, коли він мав бути висунутий офіційним кандидатом у президенти від CHP. Незважаючи на його затримання, понад 15 мільйонів турків все-таки проголосували на праймеріз CHP за його висунення – це стало символічним проявом громадської підтримки, адже він був єдиним кандидатом.
Імамоглу та члени його команди були звинувачені в корупції, вимаганні, хабарництві, відмиванні грошей і навіть шпигунстві.
Сам масштаб справи викрив її слабкість, пояснив Імамоглу. Він поскаржився на “1300 перевірок у муніципалітеті Стамбула, які не дали жодних конкретних результатів; 3900-сторінковий обвинувальний акт, який базується переважно на чутках і свідченнях свідків, чия надійність є сумнівною; вимогу про тюремне ув’язнення на загальний термін до 2352 років; та максимальну тривалість судового розгляду, встановлену на рівні 4600 днів”.
Наступні вибори очікуються лише у 2028 році, але Імамоглу все ще вважається особливою загрозою. Він тричі перемагав союзників партії Ердогана на виборах мера Стамбула. Найважливіше, зауважує Politico, його партія перемогла у традиціоналістських, релігійних районах найбільшого міста Туреччини, які ісламісти давно вважали своїми політичними бастіонами. Сам Ердоган багато років тому використовував посаду мера Стамбула як трамплін для здобуття національної влади.
Фігура за гратами
Незважаючи на ув’язнення, зазначає Politico, Імамоглу продовжує вести передвиборчу кампанію в інтернеті через такі платформи, як X, Instagram і TikTok, за допомогою своєї команди.
Але чи може кандидат справді вести серйозну президентську кампанію з в’язниці, коли Ердоган контролює усі ключові важелі держави? Основний акаунт Імамоглу в X, який має майже 10 мільйонів підписників, у Туреччині заблокували у травні. Ув’язнений мер визнає обмеження, накладені на нього, але наполягає, що кампанія без його фізичної присутності або виступів з трибуни може бути успішною.
“Кампанію визначають її ідеї, цінності та спільна воля громадян. У нас є все це… Усі усвідомлюють, що моє затримання є несправедливим. Навіть значна частина виборців Партії справедливості та розвитку (AKP) вважає моє затримання несправедливим і бачить у ньому серйозний удар по справедливості”, – написав він.
Він також підкреслив важливість праймеріз CHP для демонстрації зростання популярності серед населення за межами традиційної партійної бази.
“Президентські праймеріз 23 березня 2025 року чітко продемонстрували це. Незважаючи на те, що я був затриманий, близько 15,5 мільйонів громадян проголосували за мою кандидатуру. Лише 2 мільйони з них були членами CHP, а інші 13,5 мільйонів представляли всі верстви суспільства, – пояснив він. – Кампанія, розпочата моєю партією з вимогою судового розгляду без ув’язнення та дострокових виборів, зібрала 25,1 мільйона підписів. Усе це відображає вимогу, яка виходить за межі партійних ліній: вимогу справедливості, заслуг і гідності”.
Проте, наголошує Politico, юридична доля його кандидатури тепер залежить від судової влади, яка має погану репутацію щодо незалежності. У лютому 2025 року головна прокуратура Стамбула розпочала розслідування за звинуваченням Імамоглу у підробці диплома Стамбульського університету; за день до його арешту університет анулював диплом. Згідно з Конституцією Туреччини, кандидати у президенти повинні бути старшими за 40 років і мати вищу освіту. Наприкінці цього місяця очікується чергове судове засідання.
За словами експерта з питань Туреччини в аналітичному центрі Washington Institute Сонера Чагаптая, Імамоглу має мало шансів отримати дозвіл на участь у вільних і чесних виборах проти Ердогана, оскільки президент використає переваги своєї посади та державних інституцій, щоб заблокувати його кандидатуру, дискредитувати його та послабити підтримку CHP.
“Хоча Імамоглу може оголосити про свою кандидатуру з тюремної камери, це навряд чи може бути дозволено з юридичної точки зору, оскільки для Ердогана це стало б смертельною політичною загрозою, якби вибори були вільними і справедливими”, – пояснив він.
Невдача у зовнішній політиці
У своїх відповідях Імамоглу критикував “агресивну” зовнішню політику Ердогана та його тісні стосунки з президентом США Дональдом Трампом, пов’язуючи обидва ці фактори з обмеженням прав громадян у країні.
“Очевидно, що президентство Трампа відкрило бурхливу еру… Дипломатія все більше переходить від інститутів до відносин між лідерами, стискаючись між швидкими угодами та жестами, які рідко призводять до чогось”, – написав Імамоглу.
Він стверджує, що Ердоган шукає у Вашингтоні легітимність, яку він втратив у своїй країні, але висловив сумнів, чи справді Анкара отримує те, чого хоче.
“Ми повинні запитати, які конкретні вигоди приносить цей нібито успіх. Незважаючи на заяви про покращення відносин із Вашингтоном, Туреччина все ще не повернулася до програми F-35 [американський винищувач-невидимка], а [пов’язані із цим] санкції не були скасовані”, – зазначив він.
“Наша сусідка Греція, порушуючи угоди, продовжує мілітаризувати острови Егейського моря. Альянс між Грецією, Ізраїлем і Південним Кіпром проти Туреччини постійно зміцнюється і розширюється. Ізраїль проводить провокаційну політику щодо курдів у різних країнах регіону. Мирний план для Гази, укладений із “ментальністю ріелтора”, досі не поклав край стражданням і голоду палестинців. Що робить уряд у відповідь на це?” – запитує Імамоглу.
Імамоглу також наголосив, що політика Ердогана, спрямована на забезпечення безпеки, звузила простір для демократичної політики в країні. “Основні права обмежуються, на обраних посадових осіб чиниться тиск, а ЗМІ та громадянське суспільство замовчуються під приводом “безпеки” та геополітичної важливості. З часом ідея, що свободи можна відсунути на другий план “заради стабільності”, стає нормою”, – вважає політик.
Імамоглу заявив, що в разі обрання президентом одним із його головних пріоритетів буде відновлення відносин з Європою, а також виконання демократичних критеріїв для вступу до ЄС.
“Як партія CHP, ми не відмовляємося від нашої мети щодо повноправного членства в ЄС. У найближчій перспективі ми будемо працювати над модернізацією Митного союзу з метою включення до нього послуг, сільського господарства, державних закупівель та цифрової торгівлі, а також приведення його у відповідність до європейських стандартів”, – написав він.
Сумуючи за містом
Імамоглу каже, що, незважаючи на похмурі короткострокові перспективи, він дотримується суворого розпорядку дня у в’язниці. Він пише, читає і стежить за новинами якомога уважніше – не лише для особистої стійкості, а й з почуття громадського обов’язку.
“Ця відповідальність не закінчується за воротами в’язниці… До мене ставляться у рамках офіційних норм, але я вважаю, що ув’язнення ніколи не повинно бути нормою в демократичному суспільстві. Особливо коли воно використовується як інструмент політичного стримування. Проблема не в умовах, а в принципі: ув’язнення і тривала правова невизначеність не повинні ставати інструментами політики”, – вважає Імамоглу.
Найбільше він сумує за своєю родиною: дружиною Ділек, дітьми, батьками і друзями. Значна частина прохань про відвідування відхиляється без обґрунтування. “Я також сумую за звичайним ритмом міста, за можливістю вільно ходити вулицями, за безпосереднім контактом з людьми та за непланованими моментами спілкування”, – написав політик.
Він додав, що зберігає сили, знаючи, що все ще є частиною демократичного руху, який є більшим за його особисті обставини. “Саме це і визначає все, а не стіни навколо мене”, – каже Імамоглу.
Джерело: Politico
