Рішення Міністерства юстиції розпочати кримінальне розслідування щодо голови Федеральної резервної системи Джерома Пауелла є значним посиленням тиску на центральний банк з метою зниження відсоткових ставок, пише New York Times.
Видання стверджує, що Джером Х. Пауелл хотів уникнути конфлікту. Такий підхід він давно застосовував у взаєминах із президентом Трампом і його безжальними нападками на ФРС, які під час його другого терміну посилилися.
Після виконавчого наказу, що посилив контроль над наглядом ФРС за Волл-стріт, а також спроби Трампа усунути чинного члена Ради керуючих, який визначає політику, ФРС дотримувалася перевіреної часом стратегії: не провокувати президента. Іноді це означало поступки, щоб задовольнити його вимоги в таких сферах, як зміна клімату та регулювання банківської діяльності. Але голова ФРС Пауелл поставив межу, коли мова зайшла про захист автономії центрального банку у встановленні відсоткових ставок.
Кримінальне розслідування щодо того, чи брехав Пауелл Конгресу, про яке в неділю повідомила NY Times, змусило центральний банк відмовитися від обережного підходу і вступити в протистояння. Результат цієї боротьби може визначити, чи залишиться ФРС незалежною інституцією.
“Трамп зараз застосовує “ядерну опцію”, тож у Пауелла більше немає причин мовчати”, – зазначив старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона Моріс Обстфельд, який раніше був головним економістом Міжнародного валютного фонду.
Рішення Пауелла відповісти на звинувачення відеозверненням, яке було оприлюднено в неділю ввечері, є найскладнішим моментом за його майже восьмирічне керівництво Федеральною резервною системою. Пауелл, термін повноважень якого на посаді голови закінчується в травні, тепер має вирішити, наскільки наполегливо продовжувати протистояння і чи залишатися на посаді члена Ради керуючих, термін повноважень якого закінчується у 2028 році.
Нова загроза
Пауелл та співробітники ФРС працювали у вихідні після того, як у п’ятницю ввечері Міністерство юстиції вручило центральному банку повістку до великого журі. Кульмінацією стало двохвилинне відео, опубліковане у неділю ввечері, у якому Пауелл прямо звинуватив адміністрацію в тому, що вона намагається використати кримінальне розслідування щодо витрат, пов’язаних із реконструкцією штаб-квартири ФРС, як “привід” для тиску на центральний банк з метою здешевлення запозичень.
“Ця нова загроза не стосується мого свідчення у червні минулого року або реконструкції будівель Федерального резерву, – заявив Пауелл у неділю. – Загроза кримінального переслідування є наслідком того, що ФРС встановлює відсоткові ставки на основі нашої найкращої оцінки того, що слугуватиме інтересам громадськості, а не уподобанням президента”.
ФРС знижувала відсоткові ставки лише поступово, зменшивши їх із вересня на 0,75 відсоткових пунктів до нового діапазону 3,5%–3,75%. Трамп вимагав зниження ставок до 1%, називаючи Пауелла “тупим” і “упертим ослом” за відмову поступитися.
П’ятничні повістки в розслідуванні стосуються ремонту, який проводять із 2022 року в штаб-квартирі ФРС у Вашингтоні. Цей масштабний проєкт, який має бути завершений у 2027 році, перевищив бюджет на 700 мільйонів доларів і, як очікується, коштуватиме приблизно 2,5 мільярда доларів.
NY Times нагадує, що цього літа Трамп використав реконструкцію як новий привід для атаки на центральний банк, звинувативши Пауелла в неефективному управлінні та зробивши рідкісний крок, з’явившись на будівельному майданчику для огляду. Юридичні експерти розглядали це як потенційну основу для спроби усунути голову ФРС з “поважної причини” – єдиного виправдання, яке президент може використовувати для законного звільнення посадовця центрального банку. “Поважна причина” зазвичай означає грубе порушення службових обов’язків або недбалість під час перебування на посаді, хоча це ніколи не перевірялося на практиці.
На думку NY Times, рішення Пауелла відповісти безпосередньо за допомогою відео відображало вибуховий характер кроку Міністерства юстиції. Ніколи раніше голова ФРС не стикався з кримінальним розслідуванням. Це також було різким відхиленням від попередніх атак адміністрації на Пауелла, які зазвичай мали форму особистих образ від Трампа. Президент, який призначив Пауелла на цю посаду під час свого першого терміну, також погрожував звільнити голову ФРС, але не вчинив цього. Проте Пауелл заздалегідь найняв зовнішнього юридичного радника, звернувшись до Williams & Connolly, провідної юридичної фірми у Вашингтоні.
Натомість Трамп спробував усунути Лізу Д. Кук, яку адміністрація Байдена призначила до Ради керуючих ФРС. Президент, посилаючись на звинувачення в іпотечному шахрайстві, заявив, що має підстави для її звільнення. Аргументи у цій справі Верховний суд розгляне 21 січня.
Пауелл, юрист за освітою, та його близькі радники розглядали дії Міністерства юстиції як різке загострення конфлікту адміністрації з цією інституцією, яке вимагало рішучої реакції.
Трамп заперечив, що йому було відомо про розслідування федерального прокурора, заявивши у неділю, що він “нічого про це не знає, але він, безумовно, не дуже добре справляється у ФРС і не дуже добре будує будівлі”, натякнувши на Пауелла.
NY Times зазначає, що у минулому Пауелл утримувався від прямих коментарів щодо ата кпрезидента. Натомість він наголошував на важливості збереження давньої незалежності ФРС – захисту, який Конгрес надав центральному банку, щоб посадовці ФРС визначали ставки з метою досягнення низької, стабільної інфляції та здорового ринку праці, а не відповідно до бажань того, хто перебуває в Білому домі. Але у неділю ситуація змінилася.
“Він не добирав слів”, – заявив професор економіки Гарвардського університету і колишній головний економіст Міжнародного валютного фонду Кеннет Рогофф. “Він, як правило, підставляв іншу щоку, але дійшов моменту, коли не може цього робити далі”, – додав він.
“ФРС, здається, усвідомлює, що ця адміністрація рідко припиняє тиснути на людей та організації, щоб отримати бажане. Тому кожен, хто не піддається цьому тиску, зрештою мусить чинити опір”, – додав колишній директор Бюджетного управління Конгресу, який нині викладає в Гарварді, Дуглас Ельмендорф.
У понеділок Пауелл отримав підтримку всіх нині живих колишніх голів ФРС, а також кількох колишніх міністрів фінансів, які назвали це “прокурорськими атаками з метою підриву незалежності” ФРС.
“Саме так формується монетарна політика в країнах з ринками, що розвиваються, зі слабкими інститутами. Це має вкрай негативні наслідки для інфляції та функціонування їхніх економік загалом”, – йдеться у їхній спільній заяві.
Джанет Л. Єллен, яка обіймала посаду голови ФРС у 2014–2018 роках і була серед підписантів заяви, в інтерв’ю зазначила, що розслідування є найсерйознішою за всю історію атакою на незалежність центрального банку.
“Той факт, що він готовий піти так далеко, щоб залякати посадовця ФРС, свідчить про те, що він не зупиниться ні перед чим, щоб домогтися свого щодо політики ФРС”, – сказала вона.
“Якщо ви можете без будь-яких підстав висувати звинувачення проти своїх ворогів, ми більше не живемо в суспільстві, де панує верховенство права. Це кінець незалежності ФРС”, – додала вона.
Незалежність під загрозою?
NY Times нагадує, що захисні механізми, які забезпечують незалежність ФРС, були створені Конгресом, щоб уникнути надмірного впливу президента на важливі політичні рішення, які мають значний вплив на розвиток економіки.
Одним із найважливіших механізмів захисту є сім членів впливової Ради керуючих. Цих посадовців призначає президент і затверджує Сенатом, але їх не можна звільнити за бажанням президента. Строк їхніх повноважень становить 14 років, а терміни рознесені в часі.
Рішення щодо ставок ухвалює комітет у складі 12 осіб, до якого входять члени ради, президент Федерального резервного банку Нью-Йорка та чотири керівники з 12 регіональних банків, які змінюються по черзі.
Якщо Пауелл вирішить залишитися на посаді керуючого, про що він відмовився публічно коментувати, це позбавляє Трампа можливості призначити іншого члена ради.
У серпні президент отримав несподівану вакансію, коли Адріана Куглер раптово пішла з посади керуючої після неодноразового порушення правил торгівлі для посадовців центрального банку. Він призначив на цю посаду одного зі своїх провідних економічних радників, Стівена Мірана, який взяв лише тимчасову відпустку з Білого дому.
NY Times зауважує, що Трамп також перебуває на завершальному етапі вибору заміни Пауелла на посаді голови. Директор Національної економічної ради Білого дому Кевін А. Гассетт є головним претендентом. Виступаючи у понеділок на каналі CNBC, Гассетт заявив, що він “не брав участі” в рішенні Міністерства юстиції щодо розслідування стосовно Федеральної резервної системи. Він сказав, що його не інформували про цю справу і що він припускає, що президент також не був проінформований.
Під час інтерв’ю його неодноразово запитували, наскільки президент сподівається використати розслідування для тиску на ФРС з метою зниження відсоткових ставок. У якийсь момент Гассет сказав CNBC: “Згодом ми дізнаємося, чи це є приводом”.
У понеділок, відповідаючи на запитання про розслідування, прес-секретарка Білого дому Керолін Левітт скористалася нагодою, аби розкритикувати Пауелла.
“Я знаю одне напевно: Джером Пауелл не дуже добре виконує свою роботу. А чи є він злочинцем – це питання, на яке має відповісти Міністерство юстиції”, – заявила вона в інтерв’ю Fox News.
Вказуючи на те, що розслідування може вплинути на процес затвердження Сенатом, сенатор-республіканець від Північної Кароліни, член Банківського комітету Том Тілліс у неділю пообіцяв виступити проти будь-якого кандидата на посаду в ФРС, включно з будь-якою майбутньою вакансією голови, посилаючись на повідомлення про повістки до суду.
Розслідування також матиме широкі наслідки для справи Кук. Верховний суд США винесе рішення щодо того, наскільки президент має свободу дій у питанні звільнення посадовця ФРС і якою мірою він може визначати, що є підставою для цього.
“Я сподіваюся, що Верховний суд стежить за цим, бо незалежність Федеральної резервної системи буде підірвана, якщо президент зможе звільняти когось на підставі звинувачень, а не доведеної кримінальної поведінки”, – вважає Альварес.
Професорка Колумбійської школи права Кетрін Джадж додала, що Федеральна резервна система не залишиться незалежною, якщо президент вважатиме, що має право використовувати всі засоби, які є в його розпорядженні, для переслідування та залякування посадовців ФРС.
Джерело: New York Times
