Південнокорейський суд у середу, 21 січня, засудив колишнього прем’єр-міністра Хан Док Су до 23 років позбавлення волі за звинуваченнями, пов’язаними з оголошенням воєнного стану експрезидентом Юн Сок Йолем у грудні 2024 року. Про це повідомило агентство Reuters.
Сеульський центральний окружний суд визнав 76-річного Хан Док Су винним у тому, що він відіграв ключову роль у створенні зовнішньої видимості засідання кабінету міністрів, яке сприяло оголошенню воєнного стану.
Хан Док Су став першим колишнім міністром кабінету, якому суд виніс вирок за кримінальними звинуваченнями, безпосередньо пов’язаними з воєнним станом. Після оголошення вироку його негайно взяли під варту.
Прокуратура вимагала для Хан Дук Су 15 років ув’язнення, однак суд призначив суворіше покарання.
Політична криза в Південній Кореї та імпічмент президента
3 грудня 2024 року президент Південної Кореї Юн Сок Йоль несподівано оголосив про запровадження у країні воєнного стану, мотивувавши це “антидержавною діяльністю” опозиції. Однак парламент країни відмовився ухвалити це рішення, і вже наступного ранку главі держави довелося скасувати його. 14 грудня парламент оголосив Юну імпічмент. Остаточно Юн був усунений з посади в квітні минулого року рішенням Конституційного суду, який постановив, що той порушив обов’язки президента.
16 січня 2026 року суд виніс йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі за низкою звинувачень, пов’язаних з його спробою ввести воєнний стан. Також експрезидента визнано винним у фабрикуванні офіційних документів і в недотриманні передбачених законом процедур, обов’язкових для введення воєнного стану. Це перший вирок з восьми кримінальних справ, що ведуться проти нього у зв’язку з оголошенням воєнного стану.
В окремому судовому процесі Юну може загрожувати смертна кара за звинуваченням в організації заколоту. Усі звинувачення він відкидає.
Хоча дія воєнного стану тривала близько шести годин, цей крок викликав шок у Південній Кореї – четвертій за величиною економіці Азії, ключовому союзнику США в сфері безпеки і країні, яку довгий час вважали однією з найстабільніших демократій світу, зазначає агентство Reuters.
