Фото: з вільного доступу
Майже 60% працюючих біженців повідомили, що працюють нижче свого рівня кваліфікації.
Середній рівень працевлаштування українських біженців віком 20–64 років у країнах Європи на середину 2025 року становив 57%.
Про це йдеться в дослідженні Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), підготовленому на основі опитування 6817 респондентів.
До цього показника входять самозайнятість і неформальна робота. Водночас це на 22 відсоткові пункти нижче, ніж рівень зайнятості громадян країн перебування.
Найвищі показники зайнятості зафіксували в таких країнах:
- Естонія — 72%
- Угорщина — 71%
- Британія — 69%
- Польща — 68%
- Болгарія — 67%
- Чехія — 66%
- Нідерланди — 64%
Близькі до середнього рівня показники мають Іспанія (61%), Італія (58%), Литва (57%), Франція (53%), Румунія (50%), а також Молдова, Ірландія та Бельгія (по 46%).
Найнижчий рівень працевлаштування — у країнах Північної та Західної Європи: Швеція (43%), Фінляндія (40%), Данія та Німеччина (по 39%), Норвегія (37%), Швейцарія (29%).
Майже 60% працюючих біженців повідомили, що працюють нижче свого рівня кваліфікації. Українці майже вдвічі частіше, ніж місцеві жителі, займають низькокваліфіковані посади.
Серед біженців з вищою освітою понад третина працює на простих роботах — для порівняння, серед громадян країн перебування таких лише 7%. Саме це, на думку дослідників, є головною причиною 40% різниці в медіанній зарплаті між біженцями та місцевими працівниками.
В УВКБ ООН вважають, що скорочення розриву в зайнятості та продуктивності праці може дати суттєвий економічний ефект: у деяких країнах це здатне збільшити річне зростання ВВП до 0,7 відсоткового пункту.
