Як повідомляє Financial Times, будь-яка помилка чи необережність може коштувати життя, що змусило армію повністю переглянути тактику, логістику та концепцію тилу.
Навіть за десятки хвилин їзди від російських позицій будь-яка активність стає смертельно небезпечною. Над позиціями постійно працюють гелікоптери, а поля перетинають оптоволоконні лінії зв’язку, що використовуються для управління технікою та безпілотниками. Військові пересуваються на пікапах, захищених металевими конструкціями, а інфраструктура прифронтових районів, зокрема у Херсоні, адаптується під загрозу: над дорогами та лікарнями натягують захисні сітки для зменшення ризику атак із повітря.
Рух у прифронтовій зоні майже зник. Військові виходять на позиції лише вночі, використовують антитеплові плащі або чекають густого туману. Постачання продовольства та спорядження часто здійснюють безпілотники, а евакуацію поранених іноді проводять роботизовані системи. Ветеран морської піхоти та керівник фонду Come Back Alive назвав ці райони “зоною смерті” і наголосив, що її площа щомісяця зростає.
Головну роль у новій тактиці відіграють FPV-дрони, які з високою точністю відстежують і атакують транспорт. Через це звичайні машини майже зникли з районів поруч із фронтом. Над дорогами натягують кілометри захисних сіток, формуючи своєрідні тунелі, однак це не гарантує повної безпеки.
Фронт став полігоном для сучасних технологій та незвичних тактик. Активно застосовується радіоелектронна боротьба для глушіння сигналів управління дронами, а російські сили у відповідь використовують безпілотники на довгих оптоволоконних кабелях, які не чутливі до радіоперешкод. Класичні бронеколони практично зникли, натомість військові все частіше використовують озброєні пікапи, сітки для перехоплення дронів, пересування невеликими групами під маскуванням, а іноді — навіть мотоцикли, баггі та коней.
