Українська економіка розпочинає п’ятий рік повномасштабної війни в умовах глибокої енергетичної кризи та скорочення промислового виробництва. Водночас збереження виробничого потенціалу залишається критично важливим не лише для наповнення бюджету під час війни, а й для повернення біженців та працевлаштування військових після її завершення.
Про це повідомляє Reuters.
За даними агентства, масовані удари по енергетичній інфраструктурі змусили підприємства працювати в умовах аварійних відключень електроенергії та скорочувати обсяги виробництва. Керівники компаній різних галузей — від металургії до виробництва будівельних матеріалів і харчової продукції — повідомляють про зростання витрат та регулярні збої в роботі.
Складна ситуація зберігається і в металургійній галузі. Операційний директор групи «Метінвест» Олександр Мироненко підкреслив, що тривалі знеструмлення унеможливлюють оперативний перезапуск виробництва після нових атак. Попри плани щодо зростання у 2026 році, компанія не змогла досягти запланованих показників у перші місяці року. За словами представників бізнесу, удари зачіпають не лише генеруючі потужності, а й транспортну інфраструктуру, що створює додатковий тиск на всі виробничі ланцюги.
Повернення біженців і робота для військових
Як зазначає Reuters, економіка України скоротилася майже на третину в перший рік війни і досі залишається значно меншою, ніж до повномасштабного вторгнення. Близько 6 млн українців виїхали за кордон, ще понад 3 млн стали внутрішньо переміщеними особами.
Експерти наголошують, що промисловість є основою не лише для фінансування оборонних витрат і виробництва озброєння, а й для створення робочих місць у мирний час. Саме наявність економічних можливостей стане визначальним чинником для повернення громадян з-за кордону та інтеграції військових після демобілізації.
Через енергетичну кризу Національний банк уже знизив прогноз економічного зростання на цей рік до 1,8%, тоді як незалежні аналітики оцінюють його ще стриманіше — у межах 0,8–1%. За оцінками уряду, лише у січні бюджет недоотримав близько 12 млрд грн через проблеми з енергопостачанням.
На цьому тлі підтримка промисловості та відновлення енергетичної інфраструктури стають стратегічним завданням. Збереження виробничого потенціалу розглядається як ключова передумова для прискореного економічного відновлення після завершення бойових дій та стабілізації соціально-економічної ситуації в країні.
Ситуація з промисловістю в ЄС
Водночас у країнах Європейського Союзу промисловість також стикається з викликами, зокрема через уповільнення економічного зростання та наслідки енергетичної кризи попередніх років. Однак, на відміну від України, підприємства ЄС працюють без системних руйнувань інфраструктури, що дозволяє їм поступово відновлювати виробництво та адаптуватися до нових умов.
Аналітики зазначають, що для України збереження конкурентоспроможної промисловості матиме вирішальне значення і в контексті майбутньої інтеграції до європейського економічного простору.
