Лідери у Дамаску, Каракасі, а тепер і в Тегерані з’ясували, що підтримка росії має свої межі, пише європейська редакція Politico. Як зазначає видання, у суботу вранці, коли Тегеран піддавався бомбардуванням з боку США та Ізраїлю, його головний дипломат зателефонував до москви. Згідно з офіційною заявою росії, міністр закордонних справ Сєргєй Лавров висловив співчуття іранському колезі та запевнив у підтримці – принаймні на рівні заяв.
Отже, наголошує Politico, Іран став черговою країною після Сирії та Венесуели, яка на власному досвіді відчула, що означає, а що не означає партнерство з росією.
Від початку повномасштабної війни в Україні чотири роки тому кремль демонстрував риторичну силу, позиціонуючи себе як прапороносець так званого багатополярного світу. Проте у вирішальні моменти його реакція – коли лідери союзних країн зазнавали атак – була помітно млявою.
Наприкінці 2024 року Башар Асад із Сирії дізнався, що підтримка росії не гарантує виживання його режиму, коли повстанські сили увірвалися в Дамаск. Ніколас Мадуро з Венесуели, який від початку цього року перебуває в американській в’язниці, також може замислитися, де був кремль у критичний момент. На вихідних, як оголосив президент США Дональд Трамп, під час атаки на Тегеран було вбито верховного лідера Ірану, аятолу Алі Хаменеї.
Іран тепер ризикує стати черговим прикладом розриву між гучними заявами кремля на тлі американської гегемонії та реальністю, у якій цей вплив дедалі відчутніший.
Символічна підтримка
Втім, як зазначає Politico, для Тегерана стримана реакція москви не повинна бути несподіванкою. Про це було відомо щонайменше з минулого літа, коли під час 12-денної війни з Ізраїлем, що супроводжувалася масштабним нападом США на іранські ядерні об’єкти, високопоставлені російські чиновники також виступили із засудженням, але не вжили жодних заходів.
У наступні місяці москва намагалася мінімізувати репутаційні втрати. Вона публічно підтримувала право ісламського режиму придушувати протести; як повідомлялося, для цього могли використовуватися російська військова техніка та технології. За даними Financial Times, у грудні росія погодилася надати Тегерану сучасні ракетні комплекси на суму 500 мільйонів євро, оскільки Іран готувався до другого нападу США.
москва публічно позиціонувала себе як посередника між США та Іраном, запропонувавши зберігати запаси збагаченого урану на російській території.
Цього місяця іранський та російський флоти провели спільні навчання в Оманській затоці, хоча, за даними Politico, москва надала лише один військовий корабель. Помічник глави кремля Ніколай Патрушев оголосив, що в Ормузькій протоці будуть проведені нові навчання за участю Китаю.
Але, наголошує Politico, коли в суботу ситуація дійшла до критичної точки, про військову допомогу москви Тегерану не йшлося. Формально росія не зобов’язана цього робити. Хоча в квітні 2025 року росія та Іран підписали договір про стратегічне партнерство, він не містив положення про взаємну оборону.
“Хочу підкреслити, що підписання договору не означає створення військового союзу з Іраном або взаємної військової допомоги”, – пояснив тоді заступник міністра закордонних справ росії Андрєй Руденко в Державній думі росії.
Це означає, зауважує видання, що, хоча Іран постачав москві безпілотники Shahed і ракети під час війни в Україні, кремль не збирається приєднуватися до Тегерана в новому протистоянні.
У суботу, через кілька годин після атаки, багато користувачів соціальних мереж відшукали коментарі путіна від червня 2025 року на Економічному форумі в Санкт-Петербурзі, де він захищав “нейтральну” позицію росії під час першої американо-ізраїльської атаки на Іран.
Він зазначив, що в Ізраїлі проживає щонайменше два мільйони колишніх громадян СРСР. “Сьогодні це майже російськомовна країна. І ми, звичайно, враховуємо цей фактор”, – сказав тоді путін.
Ризики та можливі вигоди для Кремля
Politico вважає, що нездатність росії втрутитися в ситуацію в Ірані, безсумнівно, завдає удару по її репутації на світовій арені. Але це також може принести певні вигоди. москва сподіватиметься змістити фокус уваги, підкреслюючи нездатність Заходу, і особливо США, дотримуватися міжнародних норм.
На думку видання, це також може закріпити жорстку позицію Кремля щодо України, яку він послідовно подає як захисний крок проти західної агресії.
“Буде важко переконати путіна, що він коли-небудь помилявся [щодо небезпеки Заходу]”, – заявив Владімір Пастухов, російський політолог, пов’язаний з Університетським коледжем Лондона, у Telegram. “Для тих, хто має сумніви, він вкаже на Тегеран і скаже: це могли бути ми”, – додав він.
Як мінімум, наголошує Politico, якщо переговори про мир в Україні, організовані США, проваляться, москва матиме готові аргументи.
Одним із перших, хто відреагував у суботу, був заступник голови Ради безпеки росії і колишній президент Дмітрій Мєдвєдєв. “Миротворець знову взявся за старе. Переговори з Іраном були лише прикриттям. Усі це знали”, – написав він у X, маючи на увазі президента США Дональда Трампа.
російський радник з питань зовнішньої політики кремля Фьодор Лук’янов навіть припустив, що події в Ірані показують: дипломатія з Трампом була “абсолютно безглуздою”.
москва сподіватиметься, що саме це повідомлення запам’ятають її союзники, а не її власну бездіяльність.
Джерело: Politico
