Вступне слово Тома Купера
Щойно ми звикли до чергової “перемоги” США на Близькому Сході – уже й не полічити, котра вона за рахунком, настав час нового випуску нашого щотижневого огляду. Тим, хто сподівався на спокійний тиждень, доведеться зачекати: його не буде.
В Україні останні чотири-п’ять днів пройшли під знаком асиметричних, але дошкульних ударів: палали танкери, порожніли ракетні шахти, а туман війни, як завжди, огортав питання про те, кому насправді належить чергова купа руїн під Донецьком.
Чорне море перетворилося на стоянку для суден російського “тіньового флоту”.
Втім кораблі, які атакували українці, самі по собі до “тіньового флоту” не належать – це не великі танкери, що возять нафту й нафтопродукти світом, а так звані “фідери” – менші судна, які підвозять сировину до великих танкерів тіньового флоту. Суть у тому, що Україна, вочевидь, втомившись топити самі лише бойові кораблі Чорноморського флоту, вирішила перетворити Азовське море на суцільне вогнище.
Понад 35 суден уражено за чотири дні – це вже не “виснаження”, а справжній розпродаж. За одну ніч українці атакували чотирнадцять суден, дванадцять із яких – нафтові танкери. У поєднанні з ударами дронів по нафтопереробних заводах це змусило Москву панічно скуповувати дизель, наче настав 1991 рік: у Сибіру пальне видають за талонами, а на його експорт запроваджено заборону.
Важко вигадати кращий доказ “перемоги”, ніж черга за бензином у Новосибірську через те, що дрон влучив у нафтобазу за тисячу кілометрів звідти.
Тим часом в Україні небо буквально падає на голову. Завдяки безмежній мудрості наших заможних партнерів на Заході Україна майже два роки відчувала гострий брак ракет для протиповітряної оборони, а тепер повністю вичерпала запас перехоплювачів Patriot.
Дрібниця, яка перетворює життя в Києві, Запоріжжі та Сумах на захопливу партію в російську рулетку.
І цілком очікувано: російські ракетні залпи знову влучають у школи та офісні будівлі, вбиваючи цивільних і руйнуючи енергетичну інфраструктуру. Хто б міг подумати.
У геніальному кроці, користь від якого стане відчутною років за три-п’ять, президент США оголосив про надання Україні ліцензії на власне виробництво ракет Patriot – десь із 2030 року. Бо ж немає кращого способу вирішити нагальний дефіцит боєприпасів, ніж складна промислова ліцензійна угода, яка потребує пів десятиліття й кількох мільярдів доларів для налагодження випуску вже застарілої зброї – виробництва, яке до того ж потерпатиме від браку електроенергії та власного протиповітряного прикриття.
Далекоглядне рішення. І напрочуд мудре. Не те, що за Обами…
На землі “м’ясорубка” під Донецьком працює безперебійно. Як і минулого тижня, росіяни заявляють, що взяли Костянтинівку, а українці відповідають у стилі: “Зачекайте, ми ще тут”. Класичний ремейк Бахмута: російські “м’ясні штурми” накочуються на браму до головного оборонного рубежу. росія свідомо кладе живу силу заради просування на Слов’янськ і Краматорськ, розраховуючи на те, що рано чи пізно в українців скінчаться набої, бійці, терпіння – і шляхи постачання гарнізону, який тримає зруйноване місто.
Не хвилюйтеся: Сирський не забариться з рішенням про своєчасний відхід звідти.
І нарешті, у рубриці “Перестановка шезлонгів на “Титаніку””: Зеленський оновив склад уряду. Прем’єр-міністра Юлію Свириденко замінять. Бо коли країну атакують одразу на трьох напрямках, а протиповітряна оборона гола, найкращий рецепт підняття бойового духу – це, звісно, старе добре бюрократичне перетасування.
Інакше кажучи: стежте за новинами, а тепер слово має Дональд Гілл.
Загальна картина
Знищення паливної інфраструктури росії залишатиметься визначальним стратегічним фактором до самого завершення війни, скільки б вона не тривала. За наявною інформацією, путін навряд чи піде на змістовні перемовини з Україною раніше лютого 2027 року, хоча плани можуть змінюватися залежно від подій. Лише 17 місяців тому Зеленському казали, що в нього “немає козирів” – саме тоді путіну варто було б погодитися на мир. Сьогодні ж Україна не має підстав погоджуватися на щось менше за виведення російських військ зі своєї території.
Заборонивши експорт бензину в квітні та авіагасу в червні, росія зрештою заборонила й експорт дизельного пального.
Найбільший нафтопереробний завод в Омську зазнав значних пошкоджень унаслідок атаки. Співвласник компанії Fire Point повідомив, що дрони подолали 3400 км до Омська, і якщо росіяни виявили їх лише на кордоні, то за крейсерської швидкості 150 км/год політ мав тривати понад 16 годин. На половині шляху росія втратила радіолокаційне стеження за дронами і відновила його лише після зльоту літака дальнього радіолокаційного виявлення А-50, який навів Су-57 – той збив лише один із восьми дронів.
У росії залишилося п’ять літаків А-50, і саме вони допомогли виявити п’ять ракет “Фламінго” під час нещодавнього удару – усі їх було збито. Без цих літаків росія втрачає здатність виявляти дрони й ракети над великими територіями країни, а навіть за наявності виявлення бракує засобів ППО, щоб перехопити всі українські цілі – тому промисловість росії продовжуватиме страждати.
Водночас Україна також потерпає від дронів і крилатих ракет, а засобів проти балістичних ракет має обмаль. З 23 балістичних ракет “Іскандер”, випущених під час одного з ударів, жодну не вдалося збити.
Версія SAMP/T, наявна в України, не здатна перехоплювати балістичні ракети. У грудні 2025 року Франція погодилася передати Україні вісім модернізованих комплексів упродовж двох років. Франція вже має ракету, здатну перехоплювати балістичні цілі на дальності до 1000 км, і розробляє Aster 30 NT з дальністю перехоплення до 1500 км.
Ракет Aster для SAMP/T завжди бракувало. Виробництво планували наростити на 50% у 2022–2025 роках і ще на 40% у 2026-му, проте значна частина поставок іде європейським країнам, які поповнюють власні мирні запаси, а тепер дедалі більше ракет спрямовується на Близький Схід.
Комплекс IRIS-T вже перехоплював балістичні ракети, хоча спочатку не проєктувався для цього завдання: він мусить якнайраніше виявити й розпізнати характеристики цілі, а вікно для перехоплення – вкрай вузьке. Виробник наразі працює над ракетою, спеціально призначеною для перехоплення балістичних цілей.
Ракета PAC-3 комплексу Patriot дуже ефективна проти балістичних цілей, проте випускається лише близько 650 одиниць на рік, а близько тисячі таких ракет було витрачено під час удару Трампа по Ірану. Виробництво планують наростити до 2000 ракет на рік до 2030-го, але виготовлення однієї ракети досі триває два роки: компанія Lockheed вже попередила замовників про можливі затримки поставок. Єдиний спосіб наростити випуск – будувати нові складальні лінії й чекати два роки.
Німеччина за ліцензією виробляє ракету PAC-2, яка не призначена для перехоплення балістичних цілей. Японія за ліцензією виробляє PAC-3 і вже передала частину ракет для поповнення американських запасів. Трамп заявив, що звернеться до Lockheed Martin із проханням дозволити Україні виробництво PAC-3 за ліцензією; якщо це станеться, Німеччина та Польща допомагатимуть у створенні відповідного заводу і намагатимуться скоротити терміни виробництва.
Певна невелика кількість ракет Patriot вже надходить в Україну від союзників, які воліють лишатися невідомими.
Найкращих результатів Україна досягає тоді, коли покладається на власні сили. Балістична ракета FP-7 дальністю 200 км щойно завершила розробку, проте навряд чи використовуватиметься у наступальних цілях, адже дрони здатні уражати цілі на такій дальності приблизно за 10% вартості ракети. Разом із Німеччиною Україна працює над адаптацією головки самонаведення й програмного забезпечення, щоб перетворити цю ракету на перехоплювач, хоча це може й не вдатися. Найдієвіший спосіб для України нейтралізувати балістичну загрозу – і надалі бити по заводах, що виробляють компоненти для різних типів балістичних ракет, та по складальних підприємствах. До того часу Україні, як і завжди, доведеться просто витримувати.
Україна нарощує тиск на маршрути постачання росії, завдаючи повітряних ударів по російському судноплавству в Азовському морі. За тиждень уражено 90 суден, частину з них знищено, і росія зупинила рух через Керченську протоку, а через неї йшло 25% усього російського експорту пшениці. Тепер росії доведеться шукати інші шляхи для вантажів.
Через удари по постачанню росія скоротила активність на півдні. Ініціативу вона все ще утримує під Слов’янськом і Костянтинівкою та намагається просуватися на Куп’янськ і Покровськ. Україна продовжує тиснути на росіян біля Комара. Де-не-де “сірі зони” розширилися, проте суттєвої зміни контролю над територією цього тижня в жодному секторі не відбулося.
росія й далі б’є по автозаправках та електропідстанціях у прикордонних областях. Багато підстанцій захищено бетонними конструкціями від ракет і “Шахедів”, але лишаються отвори, крізь які FPV-дрони на оптоволоконному керуванні можуть проникнути й уразити обладнання. Україна, своєю чергою, атакує енергомережу на значній частині окупованих територій – обидві сторони тиснуть у надії, що десь щось “трісне” першим.
Сумщина
Комплекс “Sky Sentinel” 1020-го полку протиповітряної оборони збив черговий дрон. Суми продовжують потерпати від масованих атак дронів. Щоб уникнути радіоелектронного придушення, застосовуються дрони на оптоволоконному керуванні: вже уражено вісім підстанцій на відстані до 26 км від лінії фронту. Бетонний захист рятує підстанції від ракет і “Шахедів”, проте FPV-дрони проникають крізь вентиляційні отвори. Дрони також атакують парами вздовж доріг: перший пробиває отвір у маскувальній сітці над дорогою, а другий проходить крізь нього й уражає транспортний засіб.
російська 203-мм гармата обстрілювала цілі в Сумській області. Ліс приховував її від дронів-бомбардувальників і ударних дронів, тож по ній довелося викликати HIMARS, який уразив ціль кількома ракетами.
Харківщина
Міжнародний аеропорт “Бєлгород”, що за 70 км на північ від Харкова, використовується як вертолітна база. Ця відстань – у межах досяжності HIMARS, тож удару зазнали паливний склад і газорозподільний об’єкт. Під удар потрапляють і мости в Бєлгородській області – з метою порушити маршрути постачання.
Зенітний комплекс “Бук” відкрив вогонь, був виявлений і знищений – це розчистило шлях для авіаударів по двох командних пунктах.
9-й мотострілецький полк росії, розгорнутий за 25 км на північ від Харкова, потерпає від нестачі продовольства: доставка іноді триває цілий тиждень. Основну частину їжі доносять пішки, тим самим шляхом виносять загиблих і поранених, проте пріоритет завжди мають боєприпаси й пальне, тож продовольство чекає своєї черги.
Іноді постачання скидають дрони, але через втрату сигналу це доводиться робити з певної висоти, тож консерви часом розбиваються при падінні – втім, цей процес поступово вдосконалюють. Одна з проблем дронового постачання (для обох сторін) полягає в тому, що сам процес збирання скинутого продовольства нерідко видає позицію бійців, які потім потрапляють під удар. Буває, що українські дрони навмисно скидають “приманку” біля російських позицій, аби виманити бійців – і після цього відстежити та знищити їх.
Лиман
З цього напрямку відео майже немає: обидві сторони прагнуть демонструвати лише успіхи, а Україна подекуди свідомо обмежує інформацію. За наявними повідомленнями, українська операція біля Нового поволі просувається.
Під удар потрапили росіяни в Шандриголовому.
Під удар потрапили й українці навколо Лиману. Україна навела переправу поблизу Маяків для постачання Лиману, і росія завдала по ній удару.
Коли українська авіація завдає удару по лінії фронту, її прикриває “ведений” літак, який стежить за російськими винищувачами, що намагаються перехопити ударну машину. Щойно виявлено російський літак – удар скасовують, а літак прикриття випускає ракету не стільки з розрахунком влучити, скільки щоб дати основному ударному літаку шанс відійти. Минулого тижня авіація цілеспрямовано вивчила манеру дій конкретного російського пілота: під час чергового авіаудару він таки клюнув на приманку. Два винищувачі F-16 прикриття атакували його й не влучили, проте Patriot, що чекав у засідці за 55 км від лінії фронту, збив Су-35. Пілот вижив, і можливо, після цього росіяни стануть обережнішими у спробах перехоплювати українські авіаудари.
Український дрон обстежив місце падіння літака за 75 км на південний схід від Куп’янська. Раніше подібний випадок уже траплявся: F-16 у взаємодії з літаком дальнього радіолокаційного виявлення Saab 340 збив Су-35 ракетою AIM-120.
Слов’янськ
росія продовжує просуватися методом просочування, проте закріпитися на новій території поки не змогла.
Костянтинівка
Міністерство оборони росії 3 липня заявило про взяття Костянтинівки. Проте наявні дані свідчать, що місто залишається “сірою зоною”, де позиції росіян і українців перемішані. росіяни стверджують, що скористалися тактичним провалом 156-ї бригади, аби взяти під контроль багатоповерхівки, просуваючись від Іллінівки. Вони просуваються лісами на схід від міста, намагаючись дістатися житлових кварталів на околиці, проте в центр міста поки не проникли. За наявною інформацією, для “зачистки” від російських диверсійних груп задіяно підрозділи трьох різних штурмових полків – незрозуміло, чому їх не залучили раніше.
І росіяни, і українці присутні в Довгій Балці, Розкішному та Степанівці. У Часовому Ярі ситуація стабільна, тоді як у Новодмитрівці та Молочарці тривають бої.
Двоє бійців стійкої 24-ї бригади знищили двох росіян поблизу Часового Яру. У південно-західній частині міста росіянин безперешкодно пересувається місцевістю. У південно-центральній частині F-16 скинув керовану авіабомбу JDAM-ER на будівлю, яку використовували оператори дронів.
росія мінує дороги за допомогою дронів, Україна знищує ці міни своїми дронами. Уночі перед цим пройшов дощ, і коли українська дронова команда побачила, що дитяча курточка на дорозі суха, це стало підказкою: її підкинули зовсім нещодавно.
Покровськ
Покровськ розташований на височині, а багатоповерхівки міста дають російським операторам дронів добру пряму видимість для радіозв’язку з апаратами. Одну з таких багатоповерхівок ідентифікували як базу дронової команди, тож по ній Су-27 скинув 450-кілограмову керовану авіабомбу JDAM-ER.
Співвідношення загиблих і поранених росіян становить 2:1. Лінія фронту в секторі лишається стабільною.
Комар
З цього напрямку почали з’являтися перші відео. Одне з них, оприлюднене 40-ю окремою бригадою морської піхоти, показує місцевість і річку Вовча біля Ялти. 37-ма бригада морської піхоти та 79-та десантно-штурмова бригада повідомили про зачистку Новохатського – з огляду на інформаційне ембарго щодо цього сектору, ця подія могла статися ще тиждень чи два тому. 42-га бригада уражає російську артилерію й техніку, що підтримує фронт між Філією та Дачним.
79-та, 80-та та 95-та бригади десантно-штурмових військ діють у цьому секторі з травня, дотримуючись суворого режиму оперативної безпеки (OPSEC) і контролюючи витік інформації про свої операції та розташування. Даних досі обмаль, проте супутникові знімки уражень і поодинокі оприлюднені відео вказують, що за останні два місяці основні бої змістилися на 3–5 км на схід. Це означає розширення “сірої зони” у східному напрямку, тоді як під твердий український контроль перейшла лише незначна частина території. Йдеться про повільне, виснажливе просування з розрахунком радше знищувати російські сили, ніж жертвувати українськими життями.
Гуляйполе
У травні росія здійснювала близько 500 авіаударів за десять днів, у червні – 350, а за перші десять днів липня – “лише” 200. Природні й штучні перешкоди тут заважають просочуванню й водночас демаскують його. Темпи російського просочування уповільнилися, а українське просочування біля Успенівки додатково загальмувало російське просування – втім, атаки тривають. Удари по російських лініях постачання відчутно впливають на ситуацію в усьому південному секторі.
росія розкидає дрони на дорогах, якими користується українська логістика. Українські дрони, зокрема зі складу 110-ї бригади, прочісують ці дороги й знищують закладені пристрої скинутими боєприпасами.
Наземний роботизований апарат (UGV) під час евакуації пораненого бійця зазнав пошкодження від російського дрона. Другий російський дрон відправили, щоб добити бійця, і він завис за кілька метрів від нього – саме тоді підоспіла допомога.
Запоріжжя
Український дрон облетів маскувальний екран і оглянув вміст складу, перш ніж підірвати його. Розрахунок російського зенітного взводу було знищено приблизно за 30 км від лінії фронту.
Херсонщина
Склад боєприпасів знищено за 20 км на південний схід від Нової Каховки.
Одещина
Український дрон-перехоплювач супроводжував “Шахед”, очікуючи, доки той віддалиться від цивільних на пляжі, і лише тоді атакував його.
Джерело: частина 1 та частина 2
