Частину цих грошей планується покрити за рахунок відсотків, які приносять заморожені в Європі російські активи.
Європейському Союзу, ймовірно, доведеться залучити понад 40 млрд євро нових спільних позик для фінансування допомоги Україні. У такому разі загальна сума боргових зобов’язань ЄС, пов’язаних із підтримкою Києва, може перевищити 200 млрд євро.
Про це повідомляє WELT AM SONNTAG із посиланням на власні розрахунки на основі даних Європейської комісії.
За оцінкою видання, Брюсселю може знадобитися понад 40 млрд євро додаткових позикових коштів на підтримку України. Раніше ЄС уже перерахував Києву 166 млрд євро. Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив про додаткову потребу у фінансуванні обсягом 70 млрд євро. Згідно з поточними планами, 46 млрд євро із цієї суми має забезпечити Євросоюз.
Частину необхідних коштів планують отримати завдяки доходам від заморожених у Європі російських активів. Однак, за даними Єврокомісії, ці надходження становлять лише кілька мільярдів євро на рік. За останні понад два роки доходи від заморожених російських активів, перераховані на підтримку України, становили близько 8 млрд євро. Останній транш на суму 1,4 млрд євро надійшов у серпні 2026 року.
Раніше Брюссель перерахував ще чотири транші: 1,4 млрд євро у квітні 2026 року, 1,6 млрд євро в серпні 2025 року, 2,1 млрд євро у квітні 2025 року та 1,5 млрд євро в липні 2024 року. Таким чином, доходи від заморожених активів можуть покрити лише незначну частину із запланованих 46 млрд євро. Оскільки основну суму заморожених російських активів наразі не планують використовувати через юридичні обмеження, залучення нових спільних позик видається найімовірнішим варіантом фінансування, зазначає видання.
Водночас цілеспрямовані російські удари по цивільній енергетичній та логістичній інфраструктурі збільшують дефіцит державного бюджету України. За оцінкою WELT AM SONNTAG, український бюджет уже приблизно наполовину залежить від допомоги ЄС. На цьому тлі в низці європейських країн посилюється опір подальшому збільшенню фінансової підтримки України. Зокрема, Марін Ле Пен, яку видання називає однією з фавориток президентських виборів у Франції, запланованих на травень 2027 року, виступає за припинення допомоги Україні та скорочення французьких виплат приблизно до 20% від нинішнього рівня.
Німецький політик Дітмар Барч із партії “Ліві” також розкритикував можливість надання нових пакетів допомоги Україні.
“Громадяни не повинні розплачуватися своїми грошима за війну путіна. Допомога Україні допустима лише в тому випадку, якщо вона не призведе до скорочення соціальних видатків у нашій країні“, – заявив він.
За словами Барча, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і керівництво ЄС мають активніше долучатися до мирних переговорів. Натомість президент Німецького інституту економічних досліджень (DIW) Марсель Фрацшер підтримує ідею випуску спільних європейських облігацій для фінансування потреб, пов’язаних із війною. На його думку, у довгостроковій перспективі погашення таких зобов’язань має забезпечуватися спільними податковими надходженнями.
Фрацшер наголосив, що під час ухвалення фінансових рішень необхідно враховувати потреби у фінансуванні, ефективність використання коштів, а також довгострокові економічні інтереси та безпеку Європи. Наступного тижня представники ЄС і держав-членів, зокрема глави держав та урядів, мають обговорити подальші кроки щодо фінансування підтримки України.
