У війні, де важливу роль відіграють дрони та датчики на полі бою, доступ до космосу є життєво необхідним. Після обмеження швидкості передавання даних через Starlink і російських ударів ракетами “Орєшнік” Київ прискорено розбудовує власні космічні спроможності, пише The Guardian.
Видання зазначає, що для жителів російського промислового міста Самара на березі Волги першою ознакою української атаки стали вибухи, що здійняли в небо стовп диму.
кремль не уточнював, що саме було ціллю, але невдовзі оприлюднені в соцмережах відео показали, по чому завдали удару рано-вранці 15 серпня: по ракетно-космічному центру “Прогрес”, який виробляє російські ракети “Союз-2”.
За даними видання, дві ракети “Фламінго” влучили у дві будівлі, зокрема в корпус 106А – “чисте приміщення”, де збирали материнські плати для систем запуску “Союзів”.
Супутникові знімки показують пошкодження, зокрема пробоїну в даху підприємства з виробництва “Союзів” у Самарі після українських ударів у серпні. Фото: Vantor
На тлі інших українських ударів по російських нафтопереробних заводах і промислових об’єктах удар по Самарі вирізнявся, зауважує The Guardian: він засвідчив, що війна дедалі більше розширює свої межі. Її географічний вплив – уже відчутний у Європі через гібридні атаки та напади на цивільне судноплавство в Чорному морі – тепер поширився й на космічну сферу.
Видання звертає увагу на те, що в конфлікті, який змінює уявлення про сучасну війну завдяки масовому застосуванню дронів і датчиків на полі бою, доступ до космосу й супутників, від яких залежить робота цих систем, а також здатність зривати дії противника в космосі набувають дедалі більшого значення.
На думку The Guardian, удар по Самарі став показовим прикладом: ціллю стало виробництво ракет, які виводять на орбіту нову російську супутникову систему “Рассвет”. Її швидко розгортають як заміну Starlink Ілона Маска, доступу до якого росію позбавили на початку цього року.
Крім того, цього року Україна атакувала й інші об’єкти “Роскосмосу”, зокрема великий комплекс у Корольові на північ від москви та створений в Україні радіотелескоп у Криму, захоплений росією.
Спроби росії швидко розгорнути мережу “Рассвет” – не єдина космічна загроза, з якою стикається Україна. москва щонайменше тричі застосовувала балістичні ракети “Орєшнік” – ракетну систему, що виходить у навколокосмічний простір, а потім вивільняє кілька бойових блоків індивідуального наведення, спочатку розроблених для ядерної зброї.
На цьому тлі, зауважує газета, Київ активізував зусилля, щоб диверсифікувати доступ до космічних систем і зменшити залежність від США та Starlink, швидкість передавання даних через який останніми тижнями обмежували, що викликало суперечки, а також розробити нові засоби протидії космічним загрозам на кшталт “Орєшніка”.
За даними The Guardian, Україна провела щонайменше три випробування засобів перехоплення цілей у навколокосмічному просторі, паралельно намагаючись запустити власні супутники та приєднуючись до дедалі ширшого кола держав, які прагнуть закріпитися в космосі.
Минулого місяця це стало реальністю: Україна та данська компанія GomSpace оголосили про успішний запуск Obria Nano – першого тестового супутника майбутньої незалежної української мережі зв’язку, яка, за повідомленнями, може налічувати близько 245 супутників.
Ілюстрація супутника Obria Nano на орбіті. Зображення: GomSpace Group AB
“Усі хочуть власну версію Starlink”
Експерти, яких цитує The Guardian, кажуть, що дедалі активніше поширення російсько-української війни на космічний простір – ще одне свідчення стрімкої мілітаризації цієї сфери, тоді як міжнародні договори, що її регулюють, залишаються нечіткими й застарілими, а їхнього дотримання важко домогтися.
У вересні міністр ВПС США Трой Мейнк уперше визнав, що Вашингтон розгорнув “орбітальну зброю для контролю космічного простору”. Це сталося на тлі повідомлень, що росія регулярно зближує свої супутники з космічними апаратами США та інших країн.
За кілька тижнів російський супутник “Космос-2612” помітили під час агресивного маневрування у напрямку комерційного радіолокаційного супутника фінської компанії ICEEYE. Цей апарат створює тривимірні зображення місцевості для українських військових, а експерти назвали дії російського супутника цілеспрямованим переслідуванням.
“Про війну в космосі говорили як про майбутнє, – зауважує докторка Елена Гроссфельд, експертка з космосу та безпеки Шведського університету оборони. – Але ми вже живемо в цьому майбутньому”.
За словами Гроссфельд, для росії космос став необхідною складовою військового успіху. москва розглядає наступальні операції там як передвісник ширшого конфлікту в новій реальності, де війна нерозривно пов’язана із супутниковою розвідкою та наведенням на цілі.
“Це почалося ще до війни в Україні, – зазначила Гроссфельд. – Космічні сили США [тодішній заступник командувача генерал Девід Томпсон] ще 2021 року заявляли, що Сполучені Штати щодня фіксують атаки [росії та Китаю] на американські супутники.
“Це не обов’язково атаки з фізичним ураженням [супутників], але тепер, на тлі війни та загальної залежності від космосу для розвідки й зв’язку, ця проблема опинилася в центрі уваги”, – додала вона.
Гроссфельд зазначила, що мета недавнього “залякування” супутника ICEEYE з боку росії неясна. Одним із можливих завдань могло бути змусити апарат витрачати паливо для зміни орбіти й таким чином скоротити строк його служби.
Це не єдина тактика, яку вже спостерігали. росія також глушила сигнали, засліплювала супутники лазерами та розміщувала поблизу іноземних космічних апаратів шпигунські супутники-“інспектори”.
Експерти, яких цитує видання, зауважують, що ситуацію в космосі ускладнює ще й те, що міжнародні договори щодо космічної діяльності та розміщення зброї останніми роками відстали від реальності.
Керівниця програми космічної безпеки та стабільності у Secure World Foundation Вікторія Самсон, що виступає за безпечне й стале використання космосу, звернула увагу на стрімке зростання кількості держав, які працюють у космосі, паралельно з розширенням комерційної діяльності компаній на кшталт SpaceX Ілона Маска та Blue Origin Джеффа Безоса.
Проте, підкреслює The Guardian, хоча багато країн обрали SpaceX для виведення своїх супутників на орбіту, нещодавні дії Маска щодо України – обмеження швидкості передачі даних через Starlink – змусили терміново переосмислити доцільність залежності від ненадійних, а іноді й ідеологічно вмотивованих комерційних компаній.
“Головна зміна останнього десятиліття, – зауважила Самсон, – це перехід до комерційних космічних операцій, і це стало проблемою в нинішньому конфлікті [в Україні]”.
Як і Гроссфельд, Самсон вважає, що напруженість у космічній сфері дедалі виразніша. “Усе це частина стратегічного суперництва”, – зазначила вона, описуючи недавній випадок переслідування супутника російським апаратом. За її словами, на тлі ескалації “американська сторона стала відвертіше говорити про те, що вона робить [щодо зброї в космосі], тоді як росія та Китай працюють над багатьма схожими речами”.
“Є й питання використання космосу в активному військовому конфлікті. Ми вже бачили, як росія глушить GPS, через що порушувалося авіасполучення над Балтією. Але особливо помітно це було у випадку зі Starlink і під час призупинення Сполученими Штатами передавання Україні супутникових розвідданих [для попередження] про наближення балістичних ракет”.
Самсон вважає, що ненадійність Маска та адміністрації Трампа підштовхнула країни до пошуку альтернатив: “Як росіяни з мережею “Рассвет”, тепер усі хочуть власну версію Starlink – зокрема й європейці”.
Для України, як повідомив голова підкомітету з державної безпеки, оборони та оборонних інновацій Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, це означає необхідність “суверенної” української присутності в космосі, якої вже вдалося досягти завдяки супутнику Obria Nano.
“Від початку війни космічна сфера має критичне значення для українських сил, і недавні події лише це підкреслили – незалежно від того, чи відбувалося це з ініціативи уряду США, чи SpaceX: ми бачили перебої зв’язку, які ставили під загрозу системи управління нашими військами.
“Тепер нам потрібно підняти це на інший рівень, не в останню чергу тому, що противник уже загрожує території України з міжнародного космічного простору ракетами “Орєшнік”. Ми не маємо права недооцінювати цей ризик”, – наголосив депутат.
Як зазначає видання, оскільки російські пускові майданчики тепер перебувають поза досяжністю українських ракет найбільшої дальності, Україна натомість провела три випробування систем позаатмосферного перехоплення, призначених для ураження цілей у навколокосмічному просторі, зокрема зброї, яку запускають із літаків, що летять на надзвичайно великих висотах.
“Це пріоритет, – сказав Веніславський. – Ми вже продемонстрували пуски систем позаатмосферного перехоплення і працюємо над тим, щоб з’ясувати, чи зможемо налагодити їх виробництво”. Водночас він визнав, що з огляду на величезні потреби воєнного часу фінансування буде серйозною проблемою.
А поки, підсумовує The Guardian, нова космічна гонка триває.
Джерело: The Guardian
