Минулого тижня Палата представників не набрала достатньо голосів, щоб перейти до розгляду статей імпічменту проти міністра оборони Піта Гегсета. Пропозицію відхилили голосами 211 проти 204 після того, як 11 демократів у Палаті представників без жодного виправдання не з’явилися на голосування. Радість і полегшення майже фізично відчувалися у зовнішньому кільці Пентагону, де розташований кабінет Гегсета.
“ПОВНА ПЕРЕМОГА”, – написав офіційний акаунт Міністерства оборони у X. В іншому дописі поверх зображення, створеного ШІ, конгресмена Томаса Массі (республіканець від Кентуккі), який плаче, було написано: “Спроба невдоволеного конгресмена, якого усунули, домогтися імпічменту міністра Гегсета ПРОВАЛИЛАСЯ!” Саме Массі вніс цю резолюцію. У третьому дописі в X Массі показали із заголовком: “Сідай, невдахо, поїхали програвати”.
Невже саме так, на думку когось поза орбітою MAGA, мають поводитися офіційні речники – федеральні службовці міністра оборони США? Гегсет керує більшою кількістю працівників, ніж у будь-якого керівника корпорації (2,1 млн військовослужбовців і 715 тисяч цивільних працівників), а наслідками його рішень є не прибутки чи збитки, а врятовані або втрачені життя. Та, читаючи стрічку соцмереж його відомства, можна подумати, що її веде 17-річний троль із батьківського підвалу, який воює з “лібералами”.
Отже, навіть уникнувши негайного імпічменту, Гегсет знову продемонстрував, чому його усунення було б виправданим. Він політизував і принизив посаду, яка мала б стояти над політикою. Він зруйнував священну довіру військових і американського народу.
Можливо, він навіть порушив закон. Нещодавнє відео, яке Гегсет зняв із використанням ресурсів Міністерства оборони і в якому атакував демократів та інших опонентів, викликало критику з боку наглядових організацій з питань етики як імовірне порушення Закону Гетча, що забороняє федеральним службовцям займатися політичною діяльністю під час виконання службових обов’язків.
У будь-якому разі заяви Гегсета про перемогу над критиками в Конгресі можуть виявитися такими ж передчасними, як і його часті заяви про перемогу над Іраном. (Минулого тижня на першій за шість місяців пресконференції він знову вихваляв “історичну військову перемогу” у війні, яка триває вже дев’ятий місяць і кінця якої не видно).
Массі просував резолюцію про імпічмент самостійно, без слухань, на яких можна було б розглянути можливі порушення Гегсета. Це, найімовірніше, зміниться, щойно демократи переберуть контроль над Конгресом. Гакім Джеффріс, який, як очікується, стане спікером (демократ від Нью-Йорка), заявив, що “однозначно підтримує” імпічмент Гегсета, тож слід очікувати слухань у Комітеті Палати представників у справах збройних сил та/або Комітеті з питань судочинства. Статті імпічменту, ймовірно, вийдуть далеко за межі доволі обмеженого переліку з восьми пунктів обвинувачення, який Массі підготував сам.
Массі навіть не торкнувся найбільш дестабілізуючої риси режиму Гегсета – політичних чисток, влаштованих міністром. Він звільнив або витіснив зі служби понад два десятки старших офіцерів – серед них деяких із найшанованіших генералів та адміралів в усіх збройних силах – і водночас заблокував підвищення десятків інших перспективних офіцерів, багато з яких – жінки або представники меншин.
Гегсет рідко пояснює, чому обриває кар’єри високо нагороджених офіцерів. Але минулого тижня MS NOW процитував високопосадовця, який розповів, “як Гегсет навмисно зривав підвищення старших офіцерів, яких вважали прихильниками ініціатив у сфері різноманіття, рівності та інклюзії; які брали участь у запровадженні в Пентагоні вимоги вакцинації від Covid-19; були залучені до евакуації з Афганістану; або мали зв’язок із колишнім головою Об’єднаного комітету начальників штабів генералом Марком А. Міллі”.
Ці офіцери лише виконували законні накази цивільного керівництва за попередніх адміністрацій, зокрема під час першого терміну Трампа (зрештою, Міллі призначив саме Трамп). Тепер же Гегсет карає їх за виконання службового обов’язку. І хоча він має повноваження звільняти генералів з будь-яких підстав, він, імовірно, виходить за межі своїх законних повноважень, відмовляючись визнавати рішення атестаційних комісій щодо того, кого з офіцерів підвищувати.
Наслідки цих чисток продемонструвало нещодавнє опитування 731 чинного військовослужбовця, ветерана та члена військової родини, проведене прогресивною ветеранською організацією Common Defense. Серед опитаних чинних військовослужбовців 71% заявили, що рішення, які впливають на військових, ухвалюють заради політичної вигоди, а не бойової готовності; лише 34% сказали, що цього року моральний стан кращий, ніж у попередні роки (55% із цим не погодилися); 59% заявили, що адміністрація Трампа погіршує сприйняття військових цивільним населенням; а 53% назвали політизацію однією з причин, через які вони можуть достроково залишити службу. Баланс схвалення Гегсета серед військових знизився з +6 у серпні 2025 року до -16 у вересні.
Ці результати роблять сміховинними спроби Гегсета прикриватися військовослужбовцями, захищаючись від імпічменту. “Якщо вони хочуть дістатися до воїнів, – сказав він минулого тижня, – їм доведеться спочатку пройти через мене”. Критики Гегсета зазвичай є захисниками, а не противниками рядових військових. Вони хочуть урятувати їх від необхідності й надалі служити під таким некомпетентним керівництвом.
Вплив дій Гегсета на моральний стан і боєготовність військ – лише одна з багатьох тем, які заслуговують на повне розслідування під час слухань у Конгресі. Серед інших – незаконні удари військових по човнах і нездатність підготуватися до іранських атак на американські бази. Ще одне питання, яке потребує розслідування, – чи відіграв Гегсет якусь роль у перебоях із постачанням зброї Україні та роботою супутникового інтернет-сервісу Starshield. (Президент України Володимир Зеленський минулого тижня повідомив про чергове уповільнення роботи сервісу.)
Якби Гегсет керувався суспільними інтересами, він уже подав би у відставку, адже, попри вузьку перемогу минулого тижня, на Капітолійському пагорбі він став політично токсичним. Навіть Конгрес, який контролюють республіканці, не поспішає підтримувати його бюджетний запит на 1,5 трлн доларів. Уявіть, що буде, коли контроль перейде до демократів. Але Гегсет поглинений власною боротьбою за політичне виживання – хоч би якою була ціна для “воїнів”, захисником яких він себе проголошує.
Джерело: Washington Post