Минулого тижня іранський удар по авіабазі Prince Sultan у Саудівській Аравії, який поранив дванадцять американців, пошкодив американські літаки-заправники і знищив життєво важливий і рідкісний літак командування та управління E-3 Sentry AWACS – це важко ігнорувати. Втрачений літак є ключовим засобом забезпечення ситуаційної обізнаності, управління бойовими діями та раннього попередження про наближення ворожих засобів, і його нелегко замінити.
Не дивно, що швидко з’явилися повідомлення, ніби російська розвідка допомогла Ірану успішно знищити цінний американський військовий ресурс. росія, яка досі болісно переживає втрату кількох власних літаків AWACS під час війни проти України (сьогодні на озброєнні в неї, ймовірно, лишилося лише від чотирьох до восьми машин), безперечно, скористалася нагодою вибити одне з американських “очей у небі”.
Знищений E-3 був одним із шістнадцяти, що залишалися у всьому флоті США, шість із яких були розгорнуті у театрі бойових дій у середині лютого. Втрачений літак неможливо негайно замінити: останній E-3, виготовлений Boeing, був переданий у травні 1992 року, коли Джордж Буш-старший ще був президентом, а оригінальний ситком “Розанна” був хітом на телебаченні. Вік цього флоту означає, що в будь-який момент доступна лише частина літаків E-3.
Заміна чи то E-7 Wedgetail, чи космічна альтернатива, чи певне поєднання обох варіантів з’явиться лише через роки.
Ця втрата – не лише болючий удар, а й ще один виразний доказ того, що росію не стримає використання всіх доступних засобів, аби завдати болю США. Ще минулого тижня розвіддані детально описували російську допомогу Ірану у вигляді поставок дронів, а також “супутникових знімків, даних для наведення і розвідувальної підтримки”.
Що більше ресурсів і коштів США витрачають проти Ірану, то менше вони можуть спрямувати на стримування російської агресії проти НАТО або продати Європі для подальшої передачі Україні.
Хоч поки цього не сталося, недавні розмови про перекидання озброєнь, призначених для України, на Близький Схід підкреслюють серйозні наслідки цієї війни поза межами безпосереднього театру бойових дій і свідчать, що така логіка може бути раціональною.
Ще краще для росії те, що затяжна війна проти Ірану посилить ізоляціоністські голоси у США і відверне адміністрацію Трампа від її поточних зусиль із досягнення миру в Україні.
росія, яка не виявила жодного інтересу до завершення війни, мусить бодай для годиться вдавати зацікавленість у мирі, коли до справи долучається адміністрація Трампа, інакше її непоступливість може спровокувати у Вашингтоні перехід до жорсткішої кампанії тиску на Москву.
Відчувши нагоду вбити клин між США і Європою та просунути свої цілі в Україні, путін, за повідомленнями, нещодавно запропонував США обмін: припиніть передавати Україні розвіддані, і ми припинимо передавати їх Ірану. Адміністрація Трампа відхилила цю пропозицію, а удар по авіабазі Prince Sultan невдовзі після цього мав стати сигналом: “Ви мали погодитися на угоду”.
Так само падіння режиму в Тегерані не лише створює ризик приходу до влади нового уряду, дружнішого до Заходу, а й, напевно, було б сприйняте в росії як потенційно дестабілізаційний чинник усередині самої країни.
З усіх цих причин Москва всіляко зацікавлена в тому, щоб цілі США в Ірані були зірвані, а американські операції в регіоні виявилися якомога кривавішими й дорожчими.
Ми вже бачили цей сценарій.
Під час союзницьких операцій в Афганістані росія платила бойовикам Талібану винагороду за кожного вбитого американського чи союзницького військового міжнародної коаліції або бійця Афганських національних сил оборони та безпеки.
Для Кремля всі дороги знову ведуть до України й до незмінного прагнення росії захопити всю країну. У свідомості путіна саме Сполучені Штати залишаються головною перешкодою на шляху до здійснення цієї фантазії. Іран дає чудову нагоду виснажити ресурси США, поглибити трансатлантичний розкол між США і Європою та стабілізувати ключового союзника в авторитарній осі.
Нещодавня втрата E-3 Sentry – це послання від росії, яке слід сприйняти чітко й недвозначно.
путін хоче ослабленої Америки. Допомога Ірану – один зі способів досягти цієї мети.
Тепер настав час, щоб США надіслали росії власне послання: “Ми бачимо, що ви робите, і не дозволимо, щоб вам це зійшло з рук”.
Джерело: 1945
