Усе озброєння у рамках Пріоритетного переліку потреб України (PURL) – програми закупівлі американської зброї – продовжує надходити. Про це заявив головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич під час підсумкової конференції, яка відбулася у вівторок, 19 травня у Брюсселі, після завершення засідання Військового комітету Альянсу на рівні начальників генеральних штабів.
“Щодо PURL, я хочу запевнити вас, що все, за що заплатили союзники, постачається, включно з ракетами-перехоплювачами для систем протиповітряної оборони, яких так терміново потребують українців”, – заявив Гринкевич.
ЗСУ діляться досвідом з НАТО у боротьбі з ворожими дронами
Попри те, що війна в Україні триває вже п’ятий рік, “Збройні сили України продовжують демонструвати надзвичайну стійкість та інновації і продовжують ділитися своїм перевіреним бойовими діями досвідом, особливо коли йдеться про протидію російським та іранським безпілотникам і ракетам”, сказав Гринкевич. При цьому він наголосив, що Україні потрібна постійна та передбачувана підтримка з боку союзників, саме тому така підтримка важлива через програму PURL.
Це ініціатива США і НАТО дає можливість забезпечувати Україну критично необхідними озброєннями через фінансування постачань американського виробництва. Вона функціонує за рахунок того, що країни, які приєдналися до PURL, вносять кошти у спільний фонд згідно з пріоритетним списком потреб, погодженим Україною з США та НАТО, що дає змогу швидко купувати та доставляти на фронт ту зброю, яку не можна замінити європейськими аналогами.
Головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі також нагадав, що інвестиції Заходу в оборону України не лише допомагають захисту українського населення та критично важливої інфраструктури країни, а й зміцнює європейську безпеку.
США хочуть “скерувати” свої ресурси на інші “глобальні пріоритети”
Відповідаючи на запитання журналістів, Алексус Гринкевич підтвердив намір президента США Дональда Трампа вивести з Європи п’ять тисяч американських військових. За його словами, значна частина цих сил – “з бригадної бойової групи бронетанкових військ”. “США також раніше оголосила, що розгортання батальйону далекобійної артилерії, яке планувалося раніше, буде скорочено і не почнеться”, – повідомив Гринкевич, уточнивши, що заплановані також переміщення “ще деяких незначних елементів”. Він також наголосив, що рішення США скорити свою військову присутність у Європі “не впливає на виконання наших регіональних планів”.
Він пояснив, що від початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну країни Балтії, Польща та інші країни “наростили свою наземну бойову потужність”. І відзначив високоефективність багатонаціональної бригади в Латвії, очолюваної Канадою, зауваживши також, що “німці продовжують розширювати бригаду в Литві”. “І оскільки союзники нарощують свої спроможності, Сполучені Штати можуть скерувати ці ресурси та використовувати їх для інших глобальних пріоритетів. Тож я задоволений поточним станом речей”, – заявив Гринкевич.
Заяви Росії про загрозу НАТО – не нові і не відповідають дійсності
Головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі прокоментував також інцидент зі збиттям, ймовірно, українського дрону, який, за словами естонського міністра оборони Ханно Певкура, “заблукав” і помилково залетів на територію Естонії. За словами Певкура, дрон збив румунський винищувач, який бере участь у місії НАТО з патрулювання повітряного простору країн Балтії.
За словами Гринкевича, реакція румунського винищувача є показником того, як “має працювати наша оборонна система”. “Повноваження делегуються до найнижчого тактичного рівня, щоб ми могли захищати кожен сантиметр території Альянсу у разі такого вторгнення. Тож я пишаюся цим”, – сказав генерал, додавши, що в НАТО ще продовжують оцінку цієї ситуації, хоча наразі “виглядає так, ніби все спрацювало”.
У НАТО також звернули увагу на заяву Служби зовнішньої розвідки РФ, яку розповсюдили російську ЗМІ, про те, що Латвія нібито надає свою територію для підготовки ударів українських українських безпілотників по Росії. У цій заяві спецслужб РФ зокрема міститься погроза на адресу Латвії про “справедливої відплату”, від якої “членство країни в НАТО не захистить”.
Генерал Гринкевич відзначив, що теза Росії про загрозу з боку НАТО не є чимось новим, але це абсолютно не відповідає дійсності. “Якби ми хотіли дозволити дронам пролетіти через повітряний простір Балтійських країн, щоб вони могли добратися до Росії, то ми б їх не збивали”, – підсумував Гринкевич.