Фото: Укрінформ
На думку видання, якщо Європа хоче захистити свої кордони та позбутися залежності від трансатлантичної допомоги, вона потребує України.
З того часу, як президент США Дональд Трамп скоротив американську військову допомогу Україні, Європі вдалося заповнити цю прогалину.
Про це пише The Economist.
Видання розповіло, що Європа прискорює надходження коштів і озброєння на схід, одночасно посилюючи санкції проти російського агресора.
“Частково завдяки європейській допомозі, тяжкі втрати Росії на полі бою чинять тиск на путіна“, – йдеться в статті.
Зазначається, що у зв’язку з тим, що американські дипломатичні зусилля щодо припинення війни вичерпуються, деякі в Європі запитують, чи не настав час їм взяти на себе ініціативу і поговорити з російським лідером. На думку видання, цей час може настати, але не зараз. Більш нагальне питання для Європи стосується її відносин з країною, яка перетворилася з підопічної Заходу на важливого партнера у сфері безпеки.
“Загартована в боях українська армія досягає успіхів, а її інноваційна оборонна промисловість зростає“, – наголошується в статті.
Тому видання констатує, що якщо Європа хоче захистити свої кордони та позбутися залежності від трансатлантичної допомоги, вона потребує України так само сильно, як і Україна – Європи. Пріоритетом Європи має бути повне прийняття України, і це має статися швидко. Для самої України мета вже давно є чіткою: повноправне членство в ЄС, щоб зміцнити зв’язки із Заходом і компенсувати втрачені на користь росії території.
За даними видання, через чотири роки після прийняття України в якості кандидата на членство, цього місяця ЄС, як очікується, відкриє перший “кластер” переговорів, що охоплюватиме такі теми, як демократія та верховенство права.
“Дехто в Києві сподівається, що повне членство може настати вже наступного року”, – зауважується в публікації.
Однак, в ЄС навіть ентузіасти сумніваються, що це може статися протягом десятиліття. Розрив в очікуваннях між двома сторонами є небезпечним.
Видання поділилося, що часткова відповідальність за це лежить на президенті України Володимирі Зеленському. Він повинен докладати більше зусиль для зміцнення внутрішніх незалежних інститутів, а особливо для боротьби з корупцією. Окрім цього, Зеленський має бути більш відкритим до творчих підходів, які б дозволили Україні зробити перші кроки на шляху до союзу.
Вказується, що канцдер Німеччини Фрідріх Мерц нещодавно запропонував “асоційоване членство” з обмеженими правами голосу як проміжний етап на шляху до повноправного вступу. Президент України поспішив відкинути цю пропозицію.
Включення України до складу Європи є засобом протистояння очевидній регіональній загрозі – Росії. Додається, що розширення – це не просто бюрократичний процес, а геополітичний інструмент для континенту, який виглядає вразливим серед більш агресивних великих держав.
Інші ідеї, такі як створення Європейської ради безпеки, до складу якої могла б увійти Велика Британія, могли б допомогти швидше формалізувати партнерство з Україною у сфері безпеки.
Проте пріоритетом має стати прискорення процесу вступу України до ЄС.
