Соціологічні опитування свідчать, що пересічні американці не відчувають реального поліпшення свого фінансового становища, пише Wall Street Journal. Однак, наголошує видання, судячи з оприлюдненої у вівторок декларації про доходи за 2025 рік, сім’ю президента Трампа ця тенденція оминула: клан Трампів заробляє на президентській посаді у великих масштабах, а подекуди й доволі сумнівним способом.
Документ обсягом 927 сторінок показує, що лише на криптовалютних активах Трамп торік заробив близько 1,4 мільярда доларів. Із цієї суми 635 мільйонів – роялті від жетона-мема (memecoin), який він запустив за кілька днів до інавгурації. Структури, пов’язані з Trump Organization, отримують дохід, схожий на комісію за транзакції, щоразу, коли цей токен переходить із рук у руки.
Ще 593 мільйони доларів принесли продажі токенів і часток компанії World Liberty Financial, серед співзасновників якої – сам президент, його сини та спецпредставник Стів Віткофф. Компанією керує син Віткоффа – Зак. WSJ підкреслює, що бізнес-структура, пов’язана з Трампом і членами його родини, володіє значною часткою World Liberty.
Раніше видання вже описувало низку сумнівних угод World Liberty із закордонними гравцями, які, ймовірно, намагалися купити вплив на адміністрацію, – серед них DWF Labs, криптокомпанія з Об’єднаних Арабських Еміратів, та уряд Пакистану. Абу-Дабі, своєю чергою, використав стейблкоїн World Liberty для інвестування в криптоплатформу Binance.
Binance у 2023 році визнала провину в порушенні американського законодавства про протидію відмиванню коштів і санкцій щодо Ірану. Її співзасновника Чанпена Чжао, який визнав провину в порушенні закону про банківську таємницю, у жовтні помилував Трамп. За даними видання, після укладення цих угод про визнання провини через Binance пройшли мільярди доларів, які фінансували іранський режим.
Окрему історію, зауважує WSJ, становить фінансова алхімія Трампів, пов’язана з державною підтримкою видобутку критичних мінералів. Адміністрація виділила мільярди доларів на фінансування низки компаній, що видобувають критичні мінерали, щоб зміцнити американські ланцюги постачання й не дати Китаю перетворити своє домінантне становище на важіль тиску. Ці державні вливання спричинили справжню золоту лихоманку в галузі.
Трампи, за словами редакції, скористалися нагодою – у традиції того, що діяч нью-йоркської політичної машини Tammany Hall Джордж Вашингтон Планкітт називав “чесним хабарництвом” (Tammany Hall – демократична політична машина Нью-Йорка XIX століття). У декларації президента фігурують капітальні прибутки в діапазоні від 100 тисяч до 1 мільйона доларів від компанії з видобутку критичних мінералів MP Materials, чиї акції різко зросли минулого літа після оголошення про те, що Пентагон купує 15% її капіталу.
Венчурний фонд Дональда Трампа-молодшого 1789 Capital інвестував у компанію Vulcan Elements за три місяці до того, як вона отримала державний кредит на 620 мільйонів доларів. Інвестиційний банк Cantor Fitzgerald, який очолюють сини міністра торгівлі Говарда Латніка, виступав фінансовим консультантом або андеррайтером для багатьох стартапів, що отримали державну підтримку.
Адміністрація також запропонувала до 1,6 мільярда доларів фінансування для проєкту розробки вольфрамового родовища в Казахстані. Диверсифікація постачання вольфраму, критично важливого для озброєнь, справді потрібна США. Але компанія, частково пов’язана із синами Трампа Еріком і Дональдом-молодшим, інвестувала в проєкт незадовго до того, як адміністрація в листопаді оголосила про мінеральну угоду з Казахстаном, яка й відкрила шлях цьому проєкту. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв опублікував фотографію з церемонії підписання угоди в Білому домі.
Як зазначає WSJ, адміністрація також пропонує встановити мінімальні гарантовані ціни на критичні мінерали, щоб Китай не міг, як раніше, обвалити ринок і витіснити альтернативних постачальників. Сама ідея може мати сенс, однак поєднання державних цінових гарантій із фінансовою підтримкою робить такі проєкти потенційно надзвичайно прибутковими для інвесторів на кшталт родини Трампа.
Навіть якщо все це цілком законно, зауважує редакція WSJ, це залишається непристойною демонстрацією використання президентської посади для збагачення родини. Важко повірити, що сини Трампа мали б доступ до таких самих угод, якби їхній батько не сидів в Овальному кабінеті. Головна відмінність між закордонними оборудками Гантера Байдена та проєктами Трампів полягає у тому, що Трампи діють цілком відкрито.
Втім, наголошує WSJ, політичну ціну за це доведеться платити передусім республіканцям. Якщо демократи повернуть контроль над Палатою представників чи Сенатом цього листопада, вони матимуть багато матеріалу для розслідувань щодо угод родини Трампа. Звинувачення в корупції республіканців лунатимуть аж до 2028 року. Це живитиме лівий наратив класової боротьби й спрощену тезу про мільярдерів-олігархів, які наживаються на державі.
Іноземці ж можуть дійти висновку, що прихильність американської влади або окремі послуги можна купити, якщо залучити Трампів до частки в бізнесі. WSJ наголошує, що американці, особливо виборці президента, заслуговують на краще, хай хто обіймає цю посаду.
Джерело: Wall Street Journal
