Керівник Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді пояснив, що Керченський міст свідомо не руйнують повністю, аби люди мали змогу виїхати з півострова. Бровді використовує абревіатуру МоЛоЧКа, що розшифровується як “Москва ляже через Крим”.
Транспортна логістика: чому потяги і судна важливіші за вантажівки
Україна атакує всі види транспорту, що живлять постачання російської армії. Вантажівки перевозять вантажі автомагістралями до лінії фронту, тоді як потяги, попри обмеженість колійної мережі, ефективніші: на тій самій кількості пального потяг перевозить той самий обсяг вантажу у 3-4 рази далі, ніж вантажівка. Виведення з ладу одного потяга, отже, може бути еквівалентним втраті 300-400 вантажівок із вантажем. Судно, своєю чергою, перевозить вантаж удвічі далі за потяг на тому самому обсязі пального й здатне перевозити обсяг, еквівалентний 250-1500 вантажівкам.
Виведення з ладу суден і потягів не лише уповільнює найефективніші види перевезень – воно змушує росію більше покладатися на вантажівки, а отже, витрачати більше пального саме тоді, коли його бракує. Судно не обов’язково топити, щоб нейтралізувати: деякі пошкоджені кораблі не встигнуть відремонтувати до кінця війни, а ремонт інших може виявитися економічно недоцільним. Якщо пошкоджених суден стане достатньо багато, іноземним суднам буде невигідно перевозити російські вантажі, і вони самі випадуть із російського ланцюга постачання.
Великі нафтові танкери не можуть заходити в Азовське море через його мілководність, тому нафту з терміналів у річково-канальній системі до великих танкерів у Чорному морі перевозять менші танкери – приблизно 12-15 таких суден потрібно, щоб завантажити один великий танкер. Саме тому удари по малих танкерах є способом зупинити експорт нафти; вони ж намагаються доставляти пальне до Криму. Суховантажі перевозять зерно та інші сипучі вантажі, а буксири допомагають суднам заходити в порт і тягнуть пошкоджені судна до гавані.
Заради захисту суден росія була змушена зняти з лінії фронту 200 дронових екіпажів угруповання “Рубікон”.
Хроніка ударів по суднах у Азовському та Чорному морях
Введені росією обмеження на прохід через Керченську протоку протрималися недовго – можливо, через удари по суднах у річці Дон. Після хвилі атак в Азовському морі кількість цілей там різко скоротилася, і Україна перенесла удари на судна південно-східніше протоки, вже в Чорному морі. За два тижні було виведено з ладу 75% поромної пропускної спроможності Керченської протоки.
- 13 липня уражено 7 танкерів, 5 суховантажних суден, 1 пором і 2 буксири.
- 14 липня – 5 танкерів, 5 суховантажів і 1 буксир.
- 15 липня – 17 нафтових танкерів, 2 газовози (LNG) і 1 буксир.
- 16 липня – 5 нафтових танкерів, 1 газовоз, 3 суховантажі і 2 буксири.
- 17 липня – 1 нафтовий танкер, 1 газовоз, 9 суховантажів і 1 буксир.
- 18 липня – 1 нафтовий танкер, 1 газовоз, 8 суховантажів, 2 плавучі крани й 1 буксир.
- 19 липня – 4 пороми і 1 суховантаж.
Серед фотодоказів – місток одного пошкодженого судна, ще одне судно, що досі диміло після удару, і відносно легкі пошкодження містка на суховантажному судні. Окрема добірка охоплює 116 суден, уражених із 6 по 14 липня.
Удари по енергетиці та інфраструктурі Криму
13 липня зазнали ударів шість компонентів систем ППО, десять підстанцій і підземне газосховище. 14 липня удар по електростанції спричинив блекаут у Керчі, а також залишив без світла північно-західні та східні райони півострова. Через відсутність електрики й пального водопостачання призупинили в Бахчисараї, Керчі, Красноперекопську, Армянську, Саках, Феодосії та інших містах і районах. Уражено Су-24 на авіабазі “Саки” та залізничний міст біля Токмака Першого, а також ще дванадцять підстанцій у Криму, на Луганщині й Донеччині. Залізничний міст поблизу Роздольного в Криму росіяни вже встигли відремонтувати.
Виснаження російської ППО
Побачивши ще два місяці тому, як українські дрони атакують логістичні цілі ракетами, я замислився, чи не почнуть їх використовувати і проти мобільних вогневих груп: із погляду росіян це виглядатиме так, ніби дрон просто випускає ракету й уражає навідника.
Хоча українські дрони середньої та великої дальності вже мають панування в повітрі, знищення російської ППО залишається пріоритетом: що менше в росіян засобів ППО, то менші втрати серед українських дронів і то більше шкоди завдається російським цілям. У 2026 році Україна уразила 125 систем ППО і 75 радарів, половину з них знищивши повністю, а решту – пошкодивши.
Кількість систем ППО в росії стабільно зменшується – в середньому на одну на добу, і цей темп підтримують безперервні польоти дронів, які виявляють засоби ППО або під час спостереження, або коли ті відкривають по них вогонь. У відео, доданому до статті, дрон летить до логістичної цілі й потрапляє під обстріл ЗРК “Тор”, який промахується; дрон продовжує виконувати завдання, а на сам “Тор” вилітає вже інший дрон.
Лише в червні було уражено 32 системи ППО.
Дефіцит пального в Криму та росії
За одним зі свідчень, з російського боку Керченського мосту водії вистоюють у черзі за 20 літрами бензину, потім зливають пальне з бака й знову стають у чергу – фактично спалюючи пальне заради самої черги. У Криму на тиждень на людину видають лише 20 літрів бензину.
Одна жінка розповіла, що не могла готувати їжу без електрики й газу, а відсутність води стала проблемою, тому разом із чоловіком вона тимчасово залишила окупований Крим і вирушила на батьківщину – дорога тривала п’ять днів. Вона сподівається невдовзі повернутися до Криму і вірить, що все скоро закінчиться.
Нафтопереробні заводи
Наведено динаміку переробки нафти в росії з 2020 року: удари по нафтопереробних заводах тривають, тож обсяги виробництва й надалі падатимуть.
На Салаватському НПЗ уражено дві дистиляційні колони, які забезпечували 100% випуску заводу, – це був останній великий НПЗ, який цьогоріч ще не атакували. Афіпський НПЗ атакували вже восьмий раз від 2023 року. Ярославський НПЗ – останній великий завод у московському регіоні, який знову частково працює, тому його атакували знову, уразивши резервуари для зберігання нафти.
Пожежа виникла поблизу нафтового термінала й злітної смуги в Геленджику. Ноґінську нафтобазу за 50 км на схід від Москви атакували неподалік складу Wildberries.
Авіабаза “Енгельс” і бомбардувальники Ту-95
Стався удар по авіабазі “Енгельс” у Саратовській області: після вибухів виникли проблеми з електропостачанням, а в житлових кварталах відкривала вогонь ППО. Українські дрони уразили цілі поблизу злітної смуги, і, за українськими даними, одному Ту-95 відірвало хвостову частину – це підтверджують супутникові знімки. Саме з цих бомбардувальників росія запускає крилаті ракети Х-101, а їх лишилося приблизно два десятки: що менше бомбардувальників, то швидше спрацьовується їхній ресурс. росія намагається розробити спосіб запуску цієї ракети з наземних установок.
Два російські танкери були атаковані кількома морськими дронами у східній частині Чорного моря; один із дронів знищили кулеметним вогнем. росія планує уникати Азовського моря й переорієнтувати експорт зерна на Балтійське та Чорне моря.
Удари по Wildberries
Дронами атакували склад Wildberries (російського аналога Amazon): метою удару було порушити цивільну торгівлю зброєю, бронежилетами, дронами, комплектуючими до них і оптоволоконним кабелем. Представники Wildberries звернулися до Антона Геращенка з проханням опублікувати оновлену інформацію про їхній стан. Другий склад Wildberries у Котовську також був атакований.
І в Україні, і в росії боєприпаси зенітних гармат і кулеметів рано чи пізно кудись падають, тож деякі підрозділи зважають на це, обираючи позиції та напрямок стрільби. У Котовську 30-мм снаряди від “Панциря” влучили саме у склад Wildberries, спричинивши кілька пожеж і евакуацію; загинули семеро людей, ще 24 постраждали.
В іншому випадку російська ракета ППО дала збій і впала в житловому кварталі поблизу Москви.
Ямальський газовий вузол
85% природного газу росії видобувають у Ямало-Ненецькому автономному окрузі. Зазвичай газопроводи прокладають під землею, але в зоні вічної мерзлоти їх ведуть по поверхні або в неглибоких траншеях – інакше тепло від труби розтоплювало б мерзлоту й спричиняло зсув ґрунту. Саме в точці, яку називають “Ямальським хрестом”, сходяться 17 таких трубопроводів. Від України до цього вузла – 2600 км, що цілком у межах підтвердженої дальності польоту дронів FP-1.
Ухтинський НПЗ уже атакували в березні, а в тому ж невеликому місті проходить газопровід Бованенково – Ухта. Газопровід Сургут – Південний Балик пролягає за 500 км на південь від “Ямальського хреста”. Удари по цих ділянках унеможливили б транспортування газу до решти європейської частини росії.
Закупівлі ямальського скрапленого природного газу країнами ЄС досягли рекордного рівня – 9,89 млн тонн лише за перше півріччя 2026 року. Основними покупцями лишаються чотири країни: Франція (3,6 млн тонн), Бельгія (2,9 млн тонн) і Іспанія (2,7 млн тонн) разом закупили 9,2 млн тонн, а решту придбали Нідерланди.
Цього року Китай платить за російський природний газ 258,80 долара за тисячу кубометрів – на 39% менше, ніж інші країни; наступного року ціна впаде до 223,90 долара. росія хоче побудувати другий газопровід до Китаю, щоб продавати туди газ, від якого ЄС теоретично відмовиться у 2027 році, але поки сторони не домовляться про ціну, цього не станеться: Китай наполягає на 50 доларах за тисячу кубометрів.
Дефіцит пального: волонтери та ППО
За одним повідомленням, у Читі, в Сибіру, люди чекали на пальне три доби. У Ростові затримали перепродавця бензину: поліція вилучила міні-заправку з насосами й роздавальним пістолетом та 4,5 тонни пального. Якщо можете пронести повну каністру кілька кілометрів назад до машини, то заощадите пальне.
Українські й російські підрозділи однаково залежать від обладнання й техніки, які надходять від донорів і волонтерів; дрони вже перешкоджали доставкам російських волонтерів, а дефіцит пального може остаточно їх зупинити.
Уже до 2025 року щонайменше два десятки комплексів С-300 і С-400 зняли з охорони суднобудівних заводів, що виготовляють атомні підводні човни. У квітні 2024 року в Криму – “на кладовищі російської ППО” – загинув командир одного з передислокованих дивізіонів С-400. Проблема виснаження російської ППО, отже, стала критичною ще два роки тому.
Скарги фермерів
Тваринниця просила фінансової підтримки для зернових господарств: якщо ті піднімуть ціни, доведеться піднімати ціни й на м’ясо та молоко, а покупці, у яких і так немає грошей, за такими цінами купувати не будуть. Це змусить її скоротити поголів’я до мінімуму, потрібного лише для власної родини. Раніше вона купувала 15-18 тонн зерна, а тепер бере лише п’ять. Своєю чергою, зерновиробники можуть відмовитися залазити в борги заради дизельного пального, якщо не зможуть продати решту врожаю. Вони прямо попередили: якщо бензин сягне 100 рублів за літр, комбайни навіть не заведуть, а врожаю дадуть осипатися на землю. (Станом на 13 липня 2026 року середня ціна бензину в росії становила 75,84 руб./л: АІ-92 – 72,06 руб., АІ-95 – 78,04 руб., АІ-98 і вище – 99,30 руб., дизель – 91,21 руб./л. Але середня цифра зараз дуже оманлива через величезний регіональний розрив. Наприклад, у Москві АІ-92 у середині липня коштував у середньому близько 66,85 руб., АІ-95 – 74,07 руб., тоді як в окупованому Криму – приблизно 151 і 201 руб. відповідно – iPress).
Відхід росії із Середземного моря
Уперше з 2013 року в Середземному морі немає жодного російського бойового корабля. Туреччина, керуючись Конвенцією Монтрьо, закрила протоки Босфор і Дарданелли для бойових кораблів – саме тому тральщики, які Україна отримала після початку війни, досі стоять у Великій Британії. росія втратила й свою базу в Сирії, хоча кораблі заходили в Тартус у червні та в інші порти. Але головна причина відсутності флоту в Середземномор’ї – кораблі перекинули на ескортні та патрульні завдання в північній Європі, і вони можуть повернутися в разі потреби.
“Ізумруд”: від інциденту 2018 року до сучасного потоплення
Прикордонний корабель ФСБ “Ізумруд” був затоплений біля Новоросійська морським дроном Сарган-3000.
Після анексії Криму 2014 року росія вимагала, щоб усі, хто прямує через Керченську протоку, попередньо отримували дозвіл. Після інциденту 2018 року українські ВМС заявили, що заздалегідь повідомляли росіян про намір пройти протокою.
25 листопада 2018 року два кораблі ВМС України та буксир прямували з Одеси до Маріуполя, маючи намір пройти через Керченську протоку. росія викликала їх по радіо й наказала залишити те, що вважала своїми територіальними водами. Українська сторона відмовилася виконувати наказ, посилаючись на українсько-російський договір 2003 року про свободу судноплавства в цьому районі. Буксир кілька разів протаранили; намагаючись протаранити українські катери, зіткнулися два російські кораблі, і саме тоді “Ізумруд” отримав пошкодження.
Українські кораблі спробували продовжити рух, але росія перекрила прохід під мостом вантажним судном. Українська сторона вісім годин чекала на можливість пройти, поки в небі чергували два російські винищувачі й гелікоптери. Зрештою, катери повернули назад до Одеси, а росія переслідувала їх; і кораблі, і літаки відкрили по них вогонь уже в міжнародних водах. Шестеро українських моряків отримали поранення, а всіх 24 членів екіпажу взяли в полон.
7 вересня 2024 року всіх 24 моряків повернули в межах обміну полоненими, за який росія отримала свідка у справі про катастрофу рейсу MH17. Самі кораблі повернули Україні ще 18 листопада 2019 року.
Після нещодавнього потоплення “Ізумруда” українські ВМС написали: “Помста неминуча”. Того ж дня за 25 км, у Геленджику, знищили транспортне судно.
Джерело: частина 2 та частина 3
