“До побачення, Palantir”
Коли французькі та німецькі очільники служб безпеки минулого місяця оголосили про намір побудувати “суверенну європейську цифрову основу”, представники технологічної та оборонної галузей по обидва боки Атлантики одразу зрозуміли, що йдеться про одне: прощання з Palantir, пише європейське видання Politico.
За його словами, в усій Європі триває пошук альтернатив цій американській компанії з аналізу даних. Дедалі більше урядовців вважають, що Palantir надто глибоко вкорінилася в найчутливіших сферах державного управління – від місцевої поліції та глобальної розвідки до національної оборони й системи охорони здоров’я.
Проте саме ключова роль Palantir у щоденних робочих процесах і її майже неперевершений досвід роботи з даними ускладнюють для Європи розрив із компанією на шляху до більшого цифрового суверенітету.
“Якщо чесно, продукт Palantir дуже якісний і водночас викликає залежність – це майже як цукор у “Кока-колі”, – заявив французький прихильник цифрового суверенітету Філіп Латомб. – Palantir здатна обробляти величезні масиви даних із високою точністю, і завдяки багаторічному досвіду роботи з численними клієнтами компанія встигла вдосконалити свої алгоритми та адаптувати їх до найрізноманітніших сценаріїв використання”.
Втім, наголошує Politico, прагнення звільнитися від Palantir охоплює весь континент: від Мадрида, де уряд Педро Санчеса зобов’язав державні компанії не допускати Palantir до участі в майбутніх тендерах, до французької служби внутрішньої розвідки (DGSI), яка обрала французьку компанію ChapsVision замість Palantir. У Британії наступне випробування може настати в лютому 2027 року, коли новому лейбористському уряду Енді Бернема доведеться вирішити, чи розривати укладений із Palantir контракт на £330 мільйонів щодо Федеративної платформи даних Національної служби охорони здоров’я (NHS).
Як зазначає видання, рішення французької та німецької розвідок обрати ChapsVision, ухвалене минулого місяця, стало подвійним ударом для керівництва Palantir. Генеральний директор компанії Алекс Карп не приховував роздратування раптовим відходом європейських клієнтів і заявив, що не переймається появою європейських конкурентів.
“У нас є приклад того, як робити не треба, – саркастично зауважив він минулого тижня в ефірі Fox Business. – Це називається Європа”.
Генеральний директор ChapsVision Олів’є Делленбак розповів Politico, що його компанія скористалася тим, що він називає “глибоким, майже інстинктивним несприйняттям Palantir” у Європі. Водночас він застеріг, що не хоче, аби ChapsVision сприймали лише як рішення “анти-Palantir”. За його словами, цифровий суверенітет так і залишиться порожньою фразою, якщо уряди не перетворять його на справжню промислову політику. “Нам потрібно більше державних закупівель”, – наголосив Делленбак.
Бельгія, Німеччина, Люксембург, Румунія, Нідерланди та Канада вже виявили зацікавленість французькою військовою системою штучного інтелекту Artemis, повідомив Патрік Моро – один зіз архітекторів рішення, розробленого французьким аерокосмічним і оборонним концерном Thales.
“Усі вони хочуть мати змогу обрати суверенне рішення, сумісне зі стандартами НАТО, – пояснив він. – На відміну від Palantir, яка є “чорною скринькою””.
Проте навіть ті чиновники, які прагнуть суверенних альтернатив, визнають: ринок альтернативних рішень у Європі поки лишається розрізненим, а європейські компанії ще не наздогнали Palantir за масштабом і накопиченим досвідом.
Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО з питань трансформації адмірал П’єр Ванд’є нещодавно заявив Politico, що в Альянсу немає життєздатної альтернативи технологіям штучного інтелекту Palantir для поля бою.
Інший представник НАТО, який попросив не називати його імені, аби говорити відверто, зазначив, що система Palantir має унікальну здатність опрацьовувати величезні масиви супутникових знімків, щоб допомогти виявити ціль, запропонувати зброю для удару по ній, розрахувати необхідну кількість боєприпасів – і навіть автоматично сформувати замовлення на поповнення запасів.
“Наскільки мені відомо, сьогодні у Palantir немає справжнього конкурента”, – заявив Ванд’є в травні.
Свобода чи демократія?
Популярність компанії Palantir, заснованої Карпом і мільярдером-інвестором Пітером Тілем, спочатку принесли контракти зі структурами національної безпеки США. Сьогодні ринкова капіталізація компанії становить 330 мільярдів доларів.
Як зауважує Politico, Тіль – один із найпомітніших прихильників президента США Дональда Трампа серед представників Кремнієвої долини, тоді як співпраця компанії з Імміграційною та митною поліцією США (ICE) та ізраїльською армією викликала критику з боку Amnesty International та інших організацій через звинувачення у порушеннях прав людини. Тривогу щодо ідеологічного забарвлення бізнесу Palantir посилили й нещодавні викриття щодо закритого товариства Тіля Dialog – елітного клубу за запрошеннями для представників світової верхівки, а також маніфест Карпа, у якому той стверджує, що Palantir є найкращою надією демократичного Заходу у протистоянні з авторитарними суперниками.
“Пітер Тіль пояснює, що захист свободи не обов’язково потребує демократії, – розповів Politico французький депутат Орельєн Сентуль, автор доповіді про іноземну військову залежність Франції. – Він відверто ставить технологічні засоби на службу своєму політичному проєкту, і тут ідеться саме про технофашистів”.
Речник Palantir, який побажав залишитися анонімним, назвав такі звинувачення “безглуздими”, зауваживши, що подібні характеристики компанії останнім часом лунали й від російського міністерства закордонних справ.
“Ми знаємо, на чиєму ми боці й поруч із ким стоїмо”, – заявив речник, згадавши про постійну підтримку, яку компанія надає українській армії. За його словами, від самого заснування захист приватності та громадянських свобод є основою роботи компанії як у державному, так і в приватному секторі, а західним політикам варто добре подумати, хто насправді є ворогом, і не дозволяти кремлю говорити їхніми вустами.
Як зауважує Politico, багато європейських критиків компанії наполягають, що проблема Palantir стосується радше технологічного суверенітету, ніж політичної ідеології. Якщо вивести компанію з найчутливіших ланок європейської безпекової архітектури, це могло б стати зразком для здобуття ширшої технологічної незалежності.
І навпаки: якщо європейські уряди не зможуть відмовитися від постачальника програмного забезпечення, це покаже всю нереалістичність надій зменшити залежність від американських технологічних гігантів, які забезпечують хмарні сервіси та обладнання.
Є й незручна реальність: поки політичні лідери закликають розірвати стосунки з Palantir, найбільші банки та компанії з управління активами Європи за останній рік суттєво наростили інвестиції в американську компанію, прагнучи заробити на бумі штучного інтелекту, повідомляє розслідувальне видання Follow the Money.
Від кризового інструменту до критичної інфраструктури
Politico нагадує, що присутність Palantir у Європі сформувалася задовго до нинішнього буму штучного інтелекту. Характерною рисою зростання компанії було те, що вона ніколи не втрачала нагоди скористатися черговою кризою, аби довести урядам свою корисність.
У Франції, наприклад, Palantir з’явилася одразу після терактів у Парижі в листопаді 2015 року, коли служби безпеки намагалися відповісти на різку суспільну критику того, як така трагедія взагалі стала можливою. Служба внутрішньої розвідки уклала контракт з компанією у 2016 році.
Подібна схема повторилася й у Німеччині, де перше велике впровадження Palantir відбулося у Франкфурті, що розташований у центральній німецькій землі Гессен: у 2017 році поліція придбала систему Gotham і запровадила її під назвою hessenDATA. Інструмент виявився важливим для поліцейських і допомагав перетворювати розрізнену інформацію на слідчі версії для розкриття злочинів.
Як зазначає Politico, Німеччина досі глибоко розділена щодо використання програмного забезпечення Palantir. На федеральному рівні міністр внутрішніх справ Александер Добріндт наполягає на розширенні застосування Palantir і вніс законопроєкт, який може відкрити шлях до ширшого використання на рівні федерації. Проте ця ініціатива наштовхнулася на опір коаліційних партнерів із Соціал-демократичної партії, а також високопосадовців у сфері безпеки.
Та сама схема “криза – контракт” повторилася й у Британії під час пандемії COVID-19. Співпраця Palantir з Національною службою охорони здоров’я (NHS) почалася із символічної плати у £1 за допомогу в об’єднанні даних під час кризи, як розповів очільник британського підрозділу Palantir Луї Мослі.
Європол, поліцейське агентство ЄС, використовував платформу Gotham від Palantir з 2016 по 2021 рік, доки зрештою не відмовився від неї. За словами одного з представників Європолу, який попросив анонімності, аби говорити вільно, проблема з Palantir полягає не стільки в ідеології, скільки у практичних наслідках. Так, платформа коштовна, викликає питання суверенітету і робить клієнтів залежними від Palantir у питаннях, зазначив співрозмовник Politico. Але головне питання – чи справді кожному відомству потрібен увесь комплекс рішень Palantir.
“Система Palantir справді чудово працює, коли у вас величезні масиви даних і потрібно пов’язати все воєдино, – сказав він. – Але це не наш випадок. У багатьох ситуаціях альтернативи не набагато поступаються їй за якістю. Якби ми перейшли на Palantir, я не впевнений, що наша ефективність суттєво зросла б”.
Як розповідає Politico, частково стратегія Palantir у Європі полягає в тому, що компанія наймає колишніх посадовців тих установ, які прагне залучити як клієнтів. Видання OpenDemocracy повідомляло, що Palantir найняла чотирьох колишніх працівників Міністерства оборони Британії ще до того, як отримала контракт на £240 мільйонів від цього ж відомства.
Гра на вплив
Ба більше, Palantir нині шукає нові контракти на континенті у сфері оборони, зауважує Politico.
1 липня система Maven Smart System від Palantir, яку спочатку використовували в Пентагоні, стала повністю функціональною в НАТО – тобто отримала допуск до роботи в захищеній мережі Альянсу. За офіційною заявою НАТО, платформа поєднує системи командування й управління по всьому Альянсу.
“Гадаю, це дуже важлива віха для європейської оборони”, – сказав очільник британського підрозділу Palantir Луї Мослі.
Проте вплив Palantir у Європі не обмежується дверима урядових кабінетів чи армійських казарм. Він поширюється і на деякі промислові “перлини” континенту. Airbus підписав контракт з Palantir ще у 2015 році, зробивши платформу Foundry основою своєї авіаційної системи даних. Автовиробник BMW, енергетична компанія BP та медіахолдинг Axel Springer – власник Politico – також використовують Foundry для підвищення ефективності свого бізнесу.
У пошуках альтернатив
Навіть якщо Європі вдасться послабити хватку Palantir, зауважує Politico, модель компанії, що виникла ще до появи новітніх великих мовних моделей, схоже, лише зміцнюється. 30 червня Amazon Web Services оголосила про намір інвестувати 1 мільярд доларів у новий підрозділ “Forward Deployed Engineering”, який направлятиме команди інженерів безпосередньо до штаб-квартир клієнтів для спільної розробки систем штучного інтелекту.
Через кілька днів Microsoft оголосила про програму вартістю 2,5 мільярда доларів, у межах якої компанія направить 6 000 інженерів та галузевих фахівців у клієнтські організації. Обидві ініціативи повторюють піонерську модель Palantir: не просто продавати програмне забезпечення, а розміщувати власних інженерів безпосередньо в компаніях-клієнтах.
На думку Politico, поєднання сили продукту Palantir і чутливості сфер, у яких він застосовується, робить компанію найпоказовішим випробуванням цифрового суверенітету Європи. Якщо уряди та компанії зможуть замінити програмне забезпечення, що перетворює дані на рішення, вони отримають зразок того, як повернути собі частину цифрового суверенітету. Якщо ж ні – наступне покоління інструментів штучного інтелекту від американських технологічних гігантів може виявитися ще складнішим для відмови.
“Державні установи Європи не можуть залежати від програмного забезпечення, розробленого вузьким колом американських технологічних мільярдерів із сумнівним політичним світоглядом, – заявила німецька депутатка Європарламенту від “Зелених” Ганна Нойманн, членкиня Комітету з питань оборони Європарламенту. – Це було б рівнозначно передачі частини демократичної держави приватній розвідувальній службі, яка не підзвітна ні виборцям, ні парламенту”.
Джерело: Politico
