Впродовж десятиліть США підтримували обороноздатність Ізраїлю, щороку виділяючи мільярди доларів військової допомоги та співпрацюючи з ним у сферах розвідки, протиракетної оборони й розробки озброєнь, пише New York Times. Однак, зауважує видання, політична підтримка фінансування ізраїльської армії у США стрімко падає, і Конгрес розглядає можливість поступової відмови від прямих виплат на користь набагато глибшої інтеграції – законодавчо закріпленого оборонного й технологічного партнерства та промислової кооперації між двома державами.
За інформацією NY Times, і Палата представників, і Сенат включили відповідні норми до своїх щорічних законопроєктів про оборонну політику, закладаючи основу для інтеграції оборонних і розвідувальних можливостей США та Ізраїлю у спосіб, який частина критиків вважає тривожним.
За цей крок виступають Трамп і Нетаньягу, тоді як законодавці і праворуч, і ліворуч дедалі критичніше ставляться до витрачання коштів платників податків на ізраїльську армію. Прихильники стверджують, що зміна піде на користь самим Сполученим Штатам, давши їм змогу скористатися ізраїльськими напрацюваннями в обороні та розвідці й перевівши двосторонні відносини від моделі “донор-отримувач” до стратегічного партнерства. Водночас частина законодавців побоюється, що настільки тісні зв’язки можуть стерти межу між підтримкою союзника й фактичним зрощенням ізраїльської армії з Пентагоном – процесом, який згодом буде важко, а то й небезпечно згорнути.
Що передбачає законопроєкт?
Як зазначає NY Times, США й Ізраїль уже спільно розробляють оборонні технології, зокрема системи ПРО “Залізний купол” та “Праща Давида”, за участю таких підрядників, як Raytheon і Rafael Advanced Defense Systems. Ця співпраця особливо виразно проявилася у дні після спільних ударів по Ірану 28 лютого. Законопроєкт про оборонну політику, який минулого місяця ухвалила Палата представників і який тепер очікує на розгляд у Сенаті, закріпить це партнерство на законодавчому рівні.
Норма, ухвалена Палатою представників, передбачає визначення в Міністерстві оборони органу, який за законом відповідатиме за координацію співпраці між США та Ізраїлем. Він координуватиме спільні дослідження й розробку нових видів озброєнь і технологій, а також їх випробування, оцінювання, інтеграцію та промислову кооперацію.
Окремий законопроєкт про розвідку, який планують об’єднати з оборонним, зобов’язує президента й директора національної розвідки “розширювати й посилювати обмін розвідувальними даними з урядом Ізраїлю”, за винятком випадків, коли це може зашкодити національній безпеці США або призвести до розкриття засекречених “джерел і методів розвідки”.
NY Times зазначає, що автори проєкту передбачають широку співпрацю у сфері новітніх технологій – штучного інтелекту, автономних систем, ПРО та кібербезпеки. Норма походить із двопартійного законопроєкту, який цього року внесли сенатори Тед Бадд (республіканець від Північної Кароліни) і Кірстен Джиллібранд (демократка від Нью-Йорка). У Палаті представників відповідний варіант внесли конгресмени Ронні Джексон (республіканець від Техасу) і Дон Девіс (демократ від Північної Кароліни).
Окремо конгресмен Марлін Стутцман, республіканець від Індіани, який дотримується курсу Трампа “Америка передусім”, вніс необов’язкову для виконання резолюцію із закликом після завершення дії багаторічного меморандуму про взаєморозуміння, за яким Сполучені Штати щороку надають Ізраїлю мільярди доларів військової допомоги, перейти до “взаємної оборонної співпраці та спільних економічних інвестицій”.
Чому Конгрес розглядає це саме зараз?
Чинний меморандум, за яким США щороку виділяють Ізраїлю $3,8 млрд військової допомоги, діє до 2028 року, і законодавці обох партій уже заявили, що виступатимуть проти нової угоди, побудованої на прямих багатомільярдних виплатах. Стутцман вніс резолюцію після зустрічей з ізраїльськими посадовцями, зокрема з Нетаньягу, який її схвалив. У вівторок конгресмен так описав свою ідею: перехід “від нинішньої моделі військової допомоги Ізраїлю до торговельних відносин, за яких ми зможемо допомагати одне одному у військовій іта економічній сферах”.
Такий підхід, на думку NY Times, дав би Ізраїлю, його армії та розвідці надзвичайно цінну підтримку, не вимагаючи від Конгресу щороку затверджувати конкретну суму федеральних коштів для Ізраїлю. Ідея набирає популярності на тлі дедалі більшої невизначеності щодо майбутнього традиційної військової допомоги країні після хвилі критики через війну в Газі. Показовим стало голосування минулого місяця: майже половина демократів у Палаті представників підтримала поправку про припинення американської допомоги Ізраїлю. Поправка провалилася переважною більшістю голосів, однак сам результат засвідчив зростання невдоволення в Демократичній партії безумовною підтримкою Ізраїлю.
Останні опитування, зауважує NY Times, також фіксують помітний розкол серед республіканців. Травневе опитування New York Times/Siena показало, що дедалі більша частка молодих консервативних виборців вважає допомогу Ізраїлю все менш прийнятною: серед опитаних республіканців віком від 18 до 44 років 63 відсотки заявили, що виступають проти надання додаткової економічної й військової підтримки Ізраїлю, тоді як серед виборців 45 років і старших 72 відсотки підтримали таку допомогу.
Ця ініціатива також є наслідком публічної кампанії Нетаньягу, який прагне виглядати менш залежним від американської військової допомоги, тоді як Трамп закликає союзників брати на себе більшу частку витрат на власну оборону.
Чому пропозиція викликала суперечки?
Опоненти стверджують, що ця ідея надає іноземній державі надто великий вплив на чутливі питання оборони США.
“Уряд США завжди може в кожному окремому випадку вирішити, чи укладати угоду про спільне виробництво, – заявив в інтерв’ю сенатор-демократ від Меріленду Кріс ван Холлен. – Справді вражає те, що документ робить таку співпрацю обов’язковою”.
Він додав: “Це надає ізраїльському уряду набагато більше контролю над виробництвом і, можливо, розгортанням американських систем озброєння”.
Конгресмен Томас Массі з Кентуккі – один із небагатьох республіканців, які публічно виступили проти цієї норми, – назвав її “зрадою американського суверенітету” і заявив, що вона “згубно переплітає наші військові технології та ланцюги постачання з технологіями й ланцюгами постачання Ізраїлю”.
Разом із конгресменом Ро Ханною, демократом від Каліфорнії, Массі спробував виключити цю норму з оборонного законопроєкту, проте лідери республіканців заблокували винесення питання на голосування.
Конгресвумен Александрія Окасіо-Кортес, демократка від Нью-Йорка, попередила в дописі у соцмережі, що запропоноване партнерство “об’єднає частини наших збройних сил з Армією оборони Ізраїлю”. Вона застерегла, що це стане “екзистенційною загрозою для американського суверенітету та демократії”.
Втім, на думку NY Times, таке трактування виходить далеко за межі тексту самого законопроєкту: ані варіант Палати представників, ані сенатський варіант не передбачають злиття збройних сил США та Ізраїлю чи підпорядкування військ спільному командуванню.
Прихильники ініціативи назвали подібні заяви перекрученням фактів, покликаним обмежити підтримку ключового союзника США на Близькому Сході.
“Попри недобросовісні спроби з обох флангів політичного спектра викривити факти й очорнити нашого близького союзника й партнера Ізраїль, ця пропозиція лише уможливлює спільні інвестиції в дослідження та розробки, які будуть вигідними американцям і фінансово, і з погляду безпеки”, – заявив Бадд.
За його словами, ця норма “не накладає жодних обмежень на збройні сили США”.
Як зазначає NY Times, оборонно-промислове партнерство – звична риса відносин США з близькими союзниками, зокрема з Великою Британією, Австралією, Канадою та партнерами по НАТО. Проте нові пропозиції створюють одне з найширших подібних партнерств саме з Ізраїлем – країною, з якою Сполучені Штати не мають офіційного договору про взаємну оборону.
Ван Холлен та інші критики стверджують, що обов’язкова норма про спільне виробництво може обмежити США у військовій сфері. Він нагадав, що після повномасштабного вторгнення росії Ізраїль неодноразово заперечував проти передачі Україні американських батарей “Залізного купола”, побоюючись, що технологія може потрапити до росіян, які передадуть її Ірану, а той використає її проти самого Ізраїлю.
“Єдиний наявний прецедент – угода про спільне виробництво “Залізного купола”, у межах якої уряд Ізраїлю саме й скористався цим правом, – наголосив ван Холлен. – Це має стати серйозним застереженням”.
Джерело: New York Times
