ПіС може повернутися до влади в союзі з ультраправими. Чому розкол правих у Польщі може не врятувати Туска – Politico

ПіС може повернутися до влади в союзі з ультраправими. Чому розкол правих у Польщі може не врятувати Туска – Politico

Статті
Європейське видання Politico зауважує, що розкол у польській партії “Право і справедливість” після виходу з неї експрем’єра Матеуша Моравецького начебто грає на руку прем’єр-міністру Дональду Туску, який відкрито тішиться конфліктом між колишніми соратниками. Проте політичні аналітики застерігають: фрагментація правого табору не гарантує урядовій коаліції перемоги на виборах 2027 року, адже нові партії можуть розширити електоральну базу правих, тоді як доля самого Туска залежить від того, чи подолають виборчий поріг найслабші партнери в його коаліції. У статті йдеться про те, як протистояння між Ярославом Качинським і Моравецьким змінює розстановку сил на польському правому фланзі, а також про те, чому урядовій команді варто оновити власну політичну комунікацію, а не покладатися на розбрат серед опонентів.

Розкол правих не гарантує Туску перемоги

Гострий розкол в опозиційній партії “Право і справедливість” (ПіС) із радістю зустрів центристський, проєвропейський уряд прем’єр-міністра Дональда Туска, однак поки що незрозуміло, чи підвищить він шанси глави уряду втримати владу на виборах наступного року, пише Politico.

Політологиня Варшавського університету Рената Меньковська-Норкєне назвала перспективи Туска на виборах 2027 року “далеко не певними”. Партія Туска “Громадянська коаліція” значно випереджає конкурентів у зведеному рейтингу опитувань Politico – 32% проти 21% у ПіС,   але ці цифри не дають повної картини електоральної динаміки. Усі праві партії разом теоретично здатні набрати більшість голосів, проте лише за умови, що після виборів їм вдасться домовитися про спільну коаліцію. Водночас три з чотирьох молодших партнерів Туска в урядовій коаліції ризикують не подолати п’ятивідсоткового бар’єра, необхідного для потрапляння до парламенту.

Вихід Моравецького і новий проєкт “Розвиток Плюс

Як нагадує Politico, партія “Право і справедливість”, що керувала країною з 2015 по 2023 рік, офіційно розкололася минулого місяця, коли Моравецький демонстративно вийшов із неї разом із 40 депутатами й заснував нову партію “Розвиток Плюс”. У ПіС після цього залишилося 147 депутатів. Конфлікт між Моравецьким та засновником і лідером партії Ярославом Качинським швидко переріс у відкрите протистояння. Моравецький розкритикував рішення власного уряду щодо карантинних обмежень під час пандемії COVID-19, а також посилення обмежень на аборти, яке свого часу обурило багатьох жінок і надовго підірвало підтримку ПіС.

Цього тижня в популярному шоу на YouTube “Rymanowski Live” Моравецький визнав: “Хоча я особисто проти абортів, я вважав, що ця зміна призведе до катастрофи – обвалу рейтингу. На жаль, я мав рацію”. Тепер він намагається створити поміркованішу правоцентристську партію, зорієнтовану на економічне зростання і менш ідеологізовану, ніж ПіС. “Сьогодні Польщі не варто застрягати в ідеологічних суперечках”, – заявив він в інтерв’ю у понеділок, водночас категорично виключивши будь-яку співпрацю з Туском у майбутньому.

Конфлікт із Качинським

У відповідь Качинський, як зауважує Politico, фактично поставив під сумнів і лояльність Моравецького, і його психічний стан. У дописі в мережі X він написав: “Останні заяви Матеуша Моравецького чітко показують, що його ворог – не Туск, а я і “Право і справедливість”. У мене складається враження, що прем’єр перебуває в якомусь дивному стані. Дай Боже, щоб я помилявся”. У п’ятницю Качинський ще раз загострив риторику, засудивши “атаки, що ґрунтуються на брехні, маніпуляціях та інсинуаціях”, з боку “людей, які донедавна вдавали, що хочуть залишатися в ПіС, а потім вирішили піти”.

Сам Туск спостерігає за цим розбратом із неприхованим задоволенням. “Я дивлюся на те, що відбувається, з усмішкою”, – сказав він минулого тижня на пресконференції, коли журналісти запитали його про потрясіння в найбільшій опозиційній партії.

Попри те що ПіС і “Громадянська коаліція” по черзі перебувають при владі вже понад два десятиліття, нинішня політична конфігурація Польщі значно складніша. За голоси на крайньому правому фланзі змагаються дві новіші партії – лібертаріанська “Конфедерація”, яка має 14% підтримки, і антисемітська ультраправа “Конфедерація польської корони” з 11%. Обидві ультраправі партії конкурують не лише між собою, а й активно атакують ПіС.

Кшиштоф Босак, один із лідерів “Конфедерації”, заявив цього тижня в радіоінтерв’ю: “Я відчуваю, що наступний прем’єр-міністр не повинен бути представником ПіС”. Речник партії Войцех Махульський назвав Моравецького “маріонеткою з провальним доробком на чолі уряду”, водночас зауваживши: “Качинський більше не лідер правих; він більше не домінує на правому фланзі”.

Застереження аналітиків

Політичні аналітики попереджають, що Туску не варто автоматично вважати цей розкол вигідним для власної коаліції. За словами Меньковської-Норкєне, партії Качинського і Моравецького, балотуючись окремо, здатні охопити ширше коло виборців, тоді як перспективи самого Туска значною мірою залежать від того, чи збережуть представництво в парламенті найслабші партії його коаліції. “Ба більше, Моравецький може переманити консервативніших виборців цих партій”, – додала вона.

Моравецький уже веде власну кампанію, намагаючись вийти за межі традиційного правого електорату ПіС: цього тижня він представив нову стратегію подолання низької народжуваності в Польщі. У партійному маніфесті він написав: “Права партія без чіткої програми з питань ідентичності не буде правою партією. Але права партія без програми розвитку й здатності втілювати зміни ніколи не прийде до влади”.

Політологиня Жешувського університету Анна Сєвєрська-Хмай вважає, що урядовій коаліції Туска не варто розраховувати на те, що вороги самі себе знищать: натомість влітку їй слід переглянути власну політичну комунікацію. Багато виборців розчаровані слабкими результатами уряду – хоча частково це пояснюється тим, що пов’язаний із ПіС президент Кароль Навроцький блокує чимало законодавчих ініціатив. “Стара стратегія поляризації ‘ми проти ПіС’ більше не спрацює”, – підсумувала вона.

Джерело: Politico

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *