Вступне слово Тома Купера
Передбачуваність, шановні 4,02 читача цього блогу, – жорстока пані. Ще два-три роки тому навіть я, озброєний хіба запасом сарказму й цинічним поглядом на світ, доволі точно окреслив, куди все це рухається. Тепер “найгірший сценарій”, накиданий в одному зі своїх нотатників, став суворою реальністю в Україні.
Останні дві доби, 8-10 серпня 2026 року, війна визначалася повітряною кампанією, що наростала стрімкіше за гіперзвукову ракету під час пікірування на кінцевій ділянці траєкторії. росія системно користається з нестачі українських перехоплювачів. Єдине, що мене дивує, – це те, що Київ усе ще спроможний відповідати ударом на удар і навіть розширювати кампанію глибоких ударів дронами по російській території. Через це війна дедалі більше нагадує класичне протистояння “хто першим витратить боєзапас – той і програє”.
Насамперед – суцільний російський натиск масованими комбінованими залпами: за одну добу росія випустила понад 200 дронів вперемішку із балістичними, протикорабельними та протирадарними ракетами. Зеленський скаржиться, що москва свідомо робить ставку на балістичні ракети, аби перевантажити українську протиповітряну оборону.
Шокує, знаю, і це настільки несподівано, що здивований (досі) лише президент України…
Наслідки настільки ж “несподівані”: зруйновано частину порту Одеси й енергосистеми. Комбінований дроново-ракетний удар по Одесі пошкодив портову інфраструктуру, ускладнив чорноморські перевезення та вивів з ладу настільки значну частину електромережі, що без світла тимчасово залишилися 300 тисяч родин.
І не забуваймо про Київ. За чутками – і саме час здивовано ахнути, – росія вже зараз, тобто влітку, не чекаючи, як завжди, Різдва, розпочинає цілеспрямовану кампанію проти енергетичної інфраструктури. Мета – зірвати зимові відновлювальні роботи ще до їхнього фактичного початку.
Справді, можливо, Зєля незабаром зрозуміє, що росіяни намагаються перемогти чи щось таке…
Трагічним підсумком нічних ударів біля Києва стала загибель кількох цивільних, зокрема трирічної дитини.
Іронія війни в тому, що поки росія методично руйнує українську енергетику, щоб повернути Україну до кам’яного віку, Україна практично припинила удари по російських НПЗ і натомість зосередилася на дорогих засобах ППО та логістичних хабах на кшталт Wildberries. Звісно, навіщо щось робити, що дає результат. Це дасть росіянам урок, це точно…
Поки росіяни вимикали світло в Одесі, новостворене Командування далекобійних ударів продовжувало ігнорувати очевидний стратегічний урок: бити варто по цілях, відновлення яких займає місяці чи роки, тобто по нафтопереробних заводах і нафтових свердловинах, а не по кораблях “тіньового флоту” в Чорному морі в межах операції “МоЛоЧКа”.
Але результат такий крутий, що це неможливо описати словами. Нехай це тане у вас на язику, поки ви читаєте: 218 суден уражено – це просто фантастична новина, а оскільки Зєля нещодавно був змушений позбутися свого “Генерала фантастичних новин”… ну, краще вже щось, ніж нічого.
Найсолодшою іронією ночі 9 серпня стало ураження поблизу Геленджика російського зенітного комплексу С-400 “Тріумф” – гордості росії, Індії й Туреччини, яку навіть ветерани ВПС США не припиняють називати “невразливою”: після того як комплекс випустив шість ракет по Україні, українські дрони перетворили пускову установку на металобрухт. Ніщо так не свідчить про те, що “ти облажався”, як втрата системи вартістю 300 мільйонів фунтів через дрон, який, ймовірно, коштував менше, ніж старий автомобіль…
Принаймні з Ільського та Сизрані надходять кращі новини: там були вражені нафтопереробні заводи. І це добре, бо, як на мене, і всрф, і російська громадськість досі отримують занадто багато бензину. Перетворіть це на дим, будь ласка.
…натомість удар по логістичному центру “Wildberries” в Єкатеринбурзі навряд чи викликав у Кремля хоч найменше занепокоєння. Звісно, це майже 2 000 км від кордону – глибоко на Уралі. І так, постачання взуття призовникам робить об’єкт законною ціллю. Але, вибачте: окрім здивування тим, що роздрібна торгівля може стати небезпечною для здоров’я, я все ще не розумію суті справи.
…хіба що метою є “війна за атмосферу” або така “славетна” стратегічна мета, як отримання “фотографій та відео з вогнем і димом у росії для поширення в соціальних мережах”…?
…принаймні я сумніваюся, що це зупиняє виробництво балістичних ракет, просто для прикладу…
На землі ситуація лишається такою ж “каламутною”, як українське бездоріжжя навесні чи восени: провідний американський аналітичний центр повідомляє про тактичні успіхи українських сил на північний схід від Харкова, просування біля Куп’янська й Борової, тоді як росія продовжує повільно проникати під Покровськом і створювати невеликі зони прикордонного контролю. Ніхто вже й не знає, навіщо…
Резонансною новиною стала інформація військової розвідки про підготовку москви прийняти до 50 тисяч північнокорейських військових для підкріплення своїх ліній. Адже ніщо так не свідчить про те, що “ми перемагаємо”, як ввезення 50 000 голодуючих призовників із Пхеньяну, щоб заповнити прогалини, що утворилися внаслідок ваших власних приголомшливих втрат. Можна припустити, що Кім Чен Ин надіслав їх разом із подарунковим кошиком та запискою, в якій вимагає оплати нафтою або ядерними технологіями.
Найкращою була реакція половини України: НАТО має щось зробити…
А що саме, будь ласка, має зробити НАТО у зв’язку з тим, що Кремль платить Пхеньяну за розгортання 50 000 його військовослужбовців на російській території?
У дипломатичній площині міністр закордонних справ Андрій Сибіга розкритикував ЮНІСЕФ за небажання прямо покласти на росію відповідальність за загибель дітей. Судячи з усього, навіть під час війни деякі люди все ще соромляться називати речі своїми іменами, коли йдеться про загиблих цивільних осіб.
…мушу визнати, що, зважаючи на те, що в Україні майже ніхто не обурюється, коли Ізраїль розстрілює чергову групу палестинських дітей за допомогою бомб та артилерійських снарядів американського виробництва або ж випускає натовпи іммігрантів із росії для проведення етнічних чисток на Західному березі у вигляді чергового погрому, це мене справді здивувало.
Чи може бути, що хтось там перевершує Київ у майстерності публічних відносин, і це вже протягом десятиліть… і настільки, що подвійні стандарти стали новою нормою?
Передаю слово Дональду Гіллу.
Огляд ситуації
Далекобійні та середньої дальності дрони України продовжують ефективно діяти, створюючи на фронті умови, вигідні для Києва: менші обсяги пального для російської економіки й армії уповільнюють темпи виробництва та постачання.
російським волонтерам складніше передавати автомобілі та інше майно російським підрозділам, а дронові частини росії повідомляють про дефіцит запчастин –камер, пропелерів, відеоплат, радіоприймачів, пультів дистанційного керування, акумуляторів, значну частину яких раніше постачав саме Wildberries. Невідомо, скільки життів українців цей дефіцит врятував, але цифра є значною.
Ще до перебоїв із паливом та постачанням росія від лютого мала труднощі з просуванням. Найнестабільнішу українську ділянку від Гуляйполя до Комара посилили штурмовими полками й десантно-штурмовими бригадами. У лютому вони розпочали повільний, виважений контрнаступ, який і в серпні перемелює російські підрозділи. Дефіцит лише посилить наявні проблеми, тим паче що Україна й партнери нарощують виробництво дронів. Після повільного, але стабільного просування росіян упродовж двох років, зокрема в січні 2026-го, наступ практично зупинився: у липні росія просунулася щонайбільше на ділянку приблизно 10×10 км – найбільше територіальне надбання з січня, здебільшого в районі Слов’янська, де темп просування залишається найвищим.
Більшість російських успіхів у липні були досягнуті в Слов’янському секторі.
У цьому районі спостерігається найвища швидкість наступу російських військ. Показане на карті просування є результатом 49 днів бойових дій.
Кадрові рішення Драпатого
Першим тактичним кроком генерала Драпатого стало задоволення прохання командирів на Добропільському напрямку скоротити лінію фронту, вивівши підрозділи з відкритих позицій. Він також частково згорнув план Сирського щодо формування п’яти нових бригад за рахунок наявних, залишивши лише одну вже повністю сформовану бригаду. Розпочато розслідування звинувачень у зловживаннях у 225-му та 425-му штурмових полках із частковим переведенням особового складу. Він також замінює частину штабістів Сирського військовими, які поділяють його погляди на доктрину. Крім того, Драпатий призначив Валерія Маркуса головним сержантом ЗСУ.
Ця новина важливіша, ніж здається. Маркус стане “очима й вухами” Драпатого, доповідаючи про умови та проблеми у війську. Він також просуватиме політику Драпатого. Це не мікроменеджмент, а усвідомлення ситуації та готовність прислухатися до відгуків. Він зосередиться на таких питаннях, як харчування, особисте спорядження, керівництво невеликими підрозділами та підготовка молодших сержантів. Коли головний сержант виявляє проблему, він не просто повідомляє про неї, а допомагає знайти рішення. Це лише один із факторів, що сприяють трансформації армії та дозволяють максимально розкрити потенціал кожного окремого солдата.
Чорноморський вузол
Україна й росія обмінялися ударами по суднах і портах Чорного моря, і обидві сторони зазнали втрат. росія теоретично може перенаправити зерновий експорт до інших портів, але це підвищить транспортні витрати на тлі й так дорогого пального; Україна, своєю чергою, не здатна забезпечити через Європу такі ж обсяги перевезень, як через Чорне море, і може зіткнутися з нестачею складів та водіїв. Київ і Варшава обговорюють альтернативний маршрут через Гданськ.
“Для слов’ян 40-денний період аж ніяк не є випадковим. Вважається, що саме на сороковий день після смерті душа остаточно покидає цей світ. Тому, коли 25 червня Володимир Зеленський написав у соцмережах про нову хвилю атак дронів, покликаних “змусити” росію сісти за стіл переговорів, це було широко розцінено як послання путіну: ти цього не переживеш”.
Зеленський заявляє про намір завершити війну до зими, однак це можливо лише за згоди путіна або якщо Україна позбавить його здатності опиратися – тож бойові дії тривають.
Милове
У Сумській та Харківській областях російські підрозділи ведуть бої, шукаючи прогалини для просочення – типова тактика, ускладнена тим, що щільність військ обабіч лінії фронту тут менша, ніж на ділянках Слов’янська, Костянтинівки чи Добропілля. Один із проривів стався саме на стику між підрозділом Прикордонної служби та Територіальної оборони – місці, де координація традиційно слабша. Як на це відреагують ці дві частини та їхній командир корпусу – ще невідомо.
Куп’янськ
Зруйновано міст біля Уразового, за 25 км у російському тилу.
Слов’янськ
Слов’янський напрямок понад два роки залишався стабільним попри регулярні атаки, але почав розвалюватися понад 13 місяців тому й відтоді залишається нестабільним. За одним із повідомлень, нестабільність почалася після того, як Сирський вивів значну частину 54-ї бригади, що прикривала стик між 81-ю аеромобільною та 10-ю гірсько-штурмовою бригадами; згодом росія почала тиснути з півдня, і лише через півроку 10-та бригада стабілізувала ділянку, перш ніж ще за півроку почалося просідання.
Помітних територіальних змін цього тижня не зафіксовано, хоча схоже, що 81-ша бригада тепер діє самостійно перед Миколаївкою.
Дві авіабомби впали за сто метрів від храму в Краматорську, вибухова хвиля повибивала вікна й пошкодила інтер’єр. У місті удар дрона чи авіабомби фіксують щодня.
З чотирьох “фортечних” міст Донбасу Костянтинівка фактично зруйнована, Дружківка перетворилася на важко пошкоджене місто-привид, Краматорськ під щоденними ударами поступово втрачає бізнес, а Слов’янськ залишається найбільш придатним для життя, попри регулярні обстріли. 37-хвилинне відео про життя в цих місцях.
Зверху зліва: на третій платформі краматорського автовокзалу досі значаться напрямки, яких більше не існує: Бахмут, Волноваха, Костянтинівка, Мирноград, Сєвєродонецьк, Соледар, Торецьк. Зверху по центру: російські дрони неодноразово атакували великий український прапор у Краматорську. Зверху справа: щоразу його замінюють новим. Внизу зліва: графіті з написом “Я ненавиджу кляту росію!!!” під уламками після атаки дрона. Внизу справа: з гори Карачун (“Чорна душа”), найвищої точки Слов’янська (167,6 м) і місця запеклих боїв 2014 року, відкривається огляд на Миколаївку, Краматорськ і Дружківку.
Костянтинівка
Цього тижня було небагато відео, за якими можна визначити геолокацію; авіаудар серйозно пошкодив міст у Дружківці.
Добропілля
Місцеві командири просили дозволу скоротити лінію фронту для посилення оборони, проте Сирський відмовив і натомість перекинув під Оріхів п’ять батальйонів 425-го полку та три батальйони 108-ї бригади тероборони, продовжуючи практику дроблення підрозділів.
Два тижні тому ці частини залишили ділянку, і водночас росія перейшла в наступ. Якби російські війська прорвали оборону, навряд чи додаткові українські підрозділи перекидали б з цієї ділянки. З іншого боку, якби командири попросили про відступ, цілком імовірно, що Драпатий надав їм дозвіл протягом тижня після того, як перебрав командування, а потім перекинув додаткові війська в інше місце.
Бої за Родинське, що тривали рік, завершилися кілька тижнів тому.
У нещодавніх танкових атаках протидронові системи на бронетехніці частково довели ефективність: один танк знищив сім дронів, перш ніж вичерпав захист, а на знищення кожного з семи танків загалом знадобилося 15–20 дронів. Будь-який захист – броня, танки-“їжаки”, протидронові системи чи укріплення – можна подолати або одним потужним ударом, або серією виснажливих атак, і наразі дронів достатньо, щоб долати танковий захист навіть ціною семи додаткових апаратів на одну машину.
Якщо ймовірність успішного виконання завдання танком зросте приблизно до 90%, а знищення машини не означатиме автоматичну загибель екіпажу, бронетехніка знову стане життєздатним інструментом для обмежених наступальних дій. Навіть за 90-відсоткової виживаності вартість усіх дронів – і тих, що знищили б 10% умовного танкового підрозділу, і тих, що не змогли б знищити решту 90% танків, – усе одно була б нижчою за вартість утрачених машин. Тому танки варто застосовувати лише заради важливої цілі, недосяжної іншими засобами.
Комар
Українські підрозділи очистили позиції росіян на північ від річки Вовча біля Філії та Дачного; спроба росіян зірвати операцію контрударом з Горіхового провалилася.
Українські частини вийшли до річки Мокрі Яли в кількох місцях; можливо, те саме відбувається й поблизу Комара. Грушівське та Піддубне ще потребують зачистки, невеликі осередки росіян лишаються в Січневому та біля Олександрограда.
Україна просувається до Комишувахи й Новоіванівки, росіяни контратакують дрібними групами з Новоіванівки, частина їхніх сил лишається південніше Вербового.
Запорізький сектор
У Запорізькій області росіяни інфільтрувалися до Оріхова, де їх зараз атакують.
Херсонщина
Зафіксовано полювання російського дронового пілота на цивільного продавця фруктів, який вижив і розповів про свій досвід; місцевий лікар повідомляє, що приймає до 20 постраждалих від дронових атак щодня.
Одещина
Порти та судна Одеси зазнають ударів уже кілька місяців поспіль, проте МіГ-29 збив російську крилату ракету, а перехоплювач знищив реактивний дрон над морем. Із восьми реактивних дронів і двох ракет частину вдалося перехопити, деякі інші влучили, зокрема в нафтові термінали порту. За одну ніч по Одесі вдарили 15 дронів “Герань”.
Окуповані території
На автомагістралях та другорядних дорогах досі спостерігається значний російський логістичний рух. Він просто необхідний – інакше російська армія загине. Є кадри з кабін водіїв, які проїжджають повз уламки та місця атак лише за кілька хвилин після ударів. Понад 95% російських вантажівок доїжджають до місця призначення, ле невелику частину машин, що везуть вантаж далі, атакують. Якщо вантаж перевантажують іще раз, FPV-дрони знову уражають певний відсоток транспорту. Після виявлення атакують і самі склади; сукупний ефект – повільне “задушення” російського постачання, особливо на Херсонському й Запорізькому напрямках.
Конвой із трьох вантажівок-цистерн і трьох мобільних вогневих груп втратив дві машини. Скільки саме дронів збили російські мобільні вогневі групи – невідомо, але певна кількість таки є. Самі розрахунки ППО теж зазнали втрат. Дедалі більше вантажівок рухається другорядними дорогами, які легше перекрити після аварії чи удару, саме такі машини стають пріоритетними цілями для дронових атак. Можливо, частина дронів просто не встигає долетіти вчасно, і йдеться лише про затримку постачання, але навіть затримки в сумі знижують темп забезпечення.
російську базу в Луганській області уразив авіаудар. 413-й полк атакує російські потяги. Партизани в Ленінградській та Тюменській областях підпалили по одній залізничній цистерні кожен. Одну з доріг до Криму також уражено.
Комплекс “Панцир” тричі виявляв і намагався уразити український дрон, проте через малий розмір цілі ракета не змогла ефективно його перехопити – двічі вибухи були близькими.
Ще одну систему С-400 атаковано в Криму поблизу Керчі.
Удари по підстанціях і газорозподільних об’єктах: 3 серпня – 10 об’єктів; 4–5 серпня – 13 об’єктів у Луганській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях і Криму, що спричинило відключення світла в Маріуполі, Мелітополі, Генічеську, Бердянську, Зугресі, Приморському Посаді та інших населених пунктах; 5 серпня – 13 об’єктів, жодного в Криму; 7 серпня – 10 підстанцій.
росія
Диктаторські закони стають дедалі жорсткішими. Кожного, хто втік від арешту в росії чи виїхав з політичних мотивів, позбавляють громадянства, банківських рахунків і майна. За поширення “недостовірної інформації” про збройні сили тепер загрожує до 15 років ув’язнення. За “дискредитацію” армії – до п’яти років. Медіа заборонено вживати слова “війна”, “вторгнення” чи “штурм”. Людей і організації можуть визнавати іноземними агентами. За останній рік заблоковано 25 тисяч сайтів.
На графіку показано українські дронові удари по росії у серпні 2023-2026 років; розмір кіл позначає кількість ударів у кожній точці.
Уражено НПЗ у Саратові – простій очікується на 2–3 тижні. Постраждав завод у Ярославлі, де падаючі снаряди, випущені “Панцирем”, пошкодили автомобілі на стоянці. Також уражено завод “Уфа-Башнафть”.
Швидкий перезапуск НПЗ після ремонту небезпечний сам собою: росія не може дозволити собі тривалий простій, тож поспішає відновлювати роботу – і саме через це на заводі в Сизрані після запуску сталася пожежа, за наслідками рівнозначна новому удару.
У липні атаковано 18 НПЗ – це новий рекорд, який перевищив попередній травневий показник у 17 об’єктів. Обсяги переробки нафти в росії впали до найнижчого рівня з травня 2022 року.
Український дрон, що атакував радар у чорноморському порту Геленджика, збили – загинули 7 осіб.
У Москві жінка пронесла до входу в ресторан саморобну бомбу з уламковими елементами, яку підірвали дистанційно: загинули вона сама та ще четверо людей, щонайменше 21 отримали поранення. Приводом зібрання був день народження головнокомандувача Повітряно-космічних сил росії Александра Чайка, якого в Україні заочно судять за воєнні злочини.
Удари по Wildberries: 2 серпня – Самара; 3 серпня – істотно зруйновано склад у Владимирі; 4 серпня – успішно атаковано Красний Бор, тоді як атака в Єкатеринбурзі того ж дня провалилася, а удар по Чеховському району Москви досяг цілі; 5 серпня – двічі уражено один із топ-10 складів в Алексіні Тульської області, склад у Новосьомейкіно здебільшого вигорів.
За даними російських медіа, Wildberries нібито заздалегідь вивозить електроніку, коштовності та інші цінні товари на окремі склади, а після знищення великого складу заявляє про втрату всього майна, але це офіційно не підтверджено. Водночас чимало спостерігачів вважають, що дефіцит пального в росії є наслідком корупційної схеми.
“Морріган” – ударний дрон середньої дальності, який розробили спільно з 412-ю бригадою Nemesis і застосовують щонайменше два місяці; характеристики апарата та компанію-розробника не розкривають з міркувань операційної безпеки. Наведено результати застосування дронів “Морріган” 412-ю бригадою.
росія використовує дрони “Герань-4” для атак на українські морські дрони. З незрозумілих причин на аеродромі в Бєлгороді росіяни залишили літак просто неба.
Українські сили знищили дороге обладнання для глушіння Starlink “Волна-Купол-Гарант” біля Геленджика, за 20 км на південний схід від Новоросійська. Невдовзі там-таки атакували систему С-400 – знищено щонайменше одну пускову установку, деталей щодо інших компонентів комплексу немає. Тієї ж ночі знищено ще п’ять об’єктів російської ППО, а в Чорному морі уражено нафтовий танкер і два вантажні судна.
Пором “Надєжда” типу Ro-Ro атакували кілька дронів на шляху до Новоросійська, екіпаж евакуювали —– у росії лишилося не більш ніж один-два пороми для Керченської протоки.
На зображенні уряду Великої Британії від 13 червня 2026 року видно частково занурені в Новоросійську російські підводні човни класу “Кіло” й антидронові клітки над їхніми рубками. Загалом три з чотирьох російських підводних човнів у Чорному морі частково занурені, їхні рубки, що лишаються над водою, прикрито антидроновими сітками; четвертий човен також частково занурений, але його рубка захисту не має.
росія досі не налагодила виробництво важкого бомбардувального дрона, тому використовує захоплені українські апарати “Вампір”. Іноді росія підмінює сигнали супутникової навігації сигналами РЕБ із власної території та Калінінграда, спрямовуючи українські дрони на територію НАТО; також завдяки РЕБ росія збиває українські далекобійні дрони практично без пошкоджень і захоплює їх. Польща вважає, що росія може використати ці апарати для провокації під фальшивим прапором, аби звинуватити Україну в ударах по країнах НАТО. Місяць тому Польща заявляла про перехід у стан підвищеної, майже передвоєнної готовності – однак цього виявилося недостатньо, щоб оперативно перехопити російську крилату ракету, яка кілька годин наближалася до польського кордону.
росія повністю залежала від Китаю щодо двигунів для дронів. Нещодавно Китай продав росії велику партію виробничих ліній, які дадуть змогу випускати такі двигуни самостійно. Китайська компанія пропонує продаж і монтаж обладнання за 379 тисяч юанів (близько 56 тисяч доларів), беручи на себе витрати на проживання, авіаквитки, візи та страхування, тоді як харчування, місцевий транспорт і переклад мала б оплачувати російська сторона; оплату пропонували здійснювати через шанхайський підрозділ ВТБ.
Китайські двигуни дешеві завдяки майже повній автоматизації виробництва: пластини статора вирізають зі сталевого листа за формою нерухомої частини двигуна, складають у пакет, пресують і механічно обробляють поверхню, після чого на статор намотують мідний дріт і кріплять його на основу. Паралельно на іншій ділянці лінії виготовляють ротор – рухому частину: до циліндричної основи приклеюють магніти й торцеву кришку, клейове з’єднання зміцнюють спіканням, після чого встановлюють вал; готовий ротор кріплять до підшипника на основі статора.
Джерело: частина 1, частина 2 та частина 3
