Трамп, Манафорт і повторення історії
Катарський літак за 400 мільйонів доларів! Криптовечеря по мільйону доларів з особи! Десятки мільйонів доларів за нікчемні мемкоїни $TRUMP! Криптоінвестиційний банк World Liberty Financial! Біблії Трампа! Кросівки Трампа! Гітари Трампа!
Це ніколи не закінчується, чи не так?
Але Дональд Трамп – не перший у світі “головний шахрай”. Щоб зрозуміти, яка доля на нього чекає, варто поглянути, що сталося з іншими шахраями світового рівня. Я маю на увазі його колишнього керівника передвиборчого штабу Пола Манафорта та Віктора Януковича – шахрая найвищого ґатунку, якому Манафорт допоміг стати президентом України в інтересах путіна.
У 2018 році Манафорта визнали винним у низці злочинів, пов’язаних із його лобістською діяльністю на користь Януковича, і засудили до семи з половиною років ув’язнення. У серпні 2020 року контрольований республіканцями комітет із розвідки Сенату дійшов висновку, що зв’язки Манафорта з особами, причетними до російської розвідки під час його роботи керівником кампанії Трампа, “становили серйозну контррозвідувальну загрозу”. Попри це, через чотири місяці Трамп його помилував.
Тепер Манафорт знову у справі, хоча й у значно скромнішому статусі, ніж тоді, коли керував президентською кампанією Трампа 2016 року й домігся зміни платформи Республіканської партії щодо України на користь росії. Останнім часом він працював в Албанії разом зі своїм колегою Крісом Ласівітою, співкерівником кампанії Трампа 2024 року, на користь протрампівського політика Салі Беріші. Демократична партія Беріші нещодавно програла парламентські вибори в Албанії.
Засвоївши політичне ремесло ще за Річарда Ніксона, Манафорт разом із давнім другом і партнером Роджером Стоуном узяли одним із перших клієнтів молодого забудовника на ім’я Дональд Трамп. Згодом вони здобули похмуру славу в непрозорому світі лобізму,: з майже збоченою гордістю представляли інтереси найжорстокіших і найкорумпованіших тиранів планети – зокрема режимів, які використовували дитячу працю та вбивали священників.
Схильність фірми Манафорта представляти диктаторів – Саддама Хусейна з Іраку, румунського Ніколае Чаушеску, заїрського диктатора Мобуту Сесе Секо, філіппінського Фердинанда Маркоса та інших – була настільки виразною, що Центр публічної доброчесності назвав фірму Манафорта “лобі катів”.
Перше “перевтілення” Януковича
У 2004 році Януковича вже було проголошено переможцем другого туру президентських виборів, однак Верховний Суд України скасував його результати після звинувачень у фальсифікаціях і залякуванні виборців, що спричинило масштабні вуличні протести – Помаранчеву революцію. Янукович, головний антигерой того конфлікту, став політично токсичним, – якщо тільки не отримає ефектного “перезавантаження” іміджу.
Тут на сцену виходить Пол Манафорт. Упродовж наступного десятиліття, як я писав у своїй книзі “Дім Трампа, дім путіна”:
Манафорт здійснив щонайменше 138 поїздок до України в межах надзвичайно прибуткової співпраці, яка також завела його в тіньовий світ виведення капіталу, офшорних компаній-оболонок, кіпрських банків і російських агентів.
Манафорт мав в Україні значно більше впливу, ніж звичайний політичний консультант, – такого, яким за холодної війни володіли американські розвідники й керівники нафтових компаній, коли таємні операції призводили до переворотів у Гватемалі чи Ірані.
Проте Манафорт не був жодним чином пов’язаний з урядом США, – він часто навіть працював усупереч офіційній політиці Вашингтона. Водночас він заробляв десятки мільйонів доларів, значна частина яких, згідно з пізнішим обвинувальним актом, осідала в закордонних податкових гаванях, а потім ішла на нерухомість, антикварні килими, дорогі автомобілі та інші засоби уникнення податків. Заступник Манафорта Рік Ґейтс, який відіграв ключову роль у його українській операції, пояснював групі вашингтонських лобістів: “У Пола є ціла окрема тіньова урядова структура… У кожному міністерстві в нього є своя людина“.
Межигір’я і симбіоз із кремлем
Музей корупції: “Межигір’я” – кричущий пам’ятник надмірності, який слугував резиденцією Януковича під час його президентства і став символом його корупції.
Тим часом, Янукович став для Трампа взірцем у шахрайстві. Зі статками у 12 мільярдів доларів, він уособлював нестримну жадібність, втілену в Межигір’ї – його неймовірно розкішному маєтку, фактично “Мар-а-Лаго на стероїдах і кетаміні”, з приватним зоопарком, де були кенгуру та стадо страусів, яхт-клубом, галеоном у ставку, мармуровими підлогами, люстрами вартістю 100 000 доларів, колекцією із сімдесяти рідкісних автомобілів, вертолітним майданчиком та іншими атрибутами розкоші.
Оскільки Манафорт не говорив ні російською, ні українською, він значною мірою покладався на свого найдовіренішого протеже Костянтина Кілімника – “піхотинця” російської військової розвідки зростом близько півтора метра, який став для Манафорта “Міні-Я”. Раніше журнал Time назвав операцію Манафорта “неперевершеним супермаркетом торгівлі впливом”, але цього разу в його платіжній відомості справді був російський шпигун.
У ті роки агенти російської розвідки, зокрема Кілімник, проникли на найвищі рівні влади в різних установах України, і команда Манафорта не була винятком. За словами Філа Ґріффіна, давнього політичного консультанта Манафорта, який найняв Кілімника ще на початку 2000-х, “він цілком відкрито говорив про свою минулу роботу на російську військову розвідку”. Невдовзі Манафорт вже добре орієнтувався в мережі олігархів, до якої входили алюмінієвий мільярдер Олег Дерипаска, вугільно-металургійний магнат Рінат Ахметов і газовий магнат Дмитро Фірташ.
Манафорт і сам був найманим політичним оперативником – до того ж дуже високооплачуваним. Він не мав жодних ілюзій щодо того, на кого насправді працює: в одній зі своїх пропозицій він написав, що “ця модель, на нашу думку, може принести значну користь урядові путіна”.
Дезінформація і повне “перевтілення” Януковича
Команда Манафорта розгорнула потужну кампанію дезінформації, щоб дискредитувати суперників Януковича, вдаючись до таємних операцій, наче з підручника КДБ. Вони очорнювали українських опонентів Януковича, переписуючи статті про них у Вікіпедії. Вони створили у Відні фіктивний аналітичний центр – Центр вивчення колишніх радянських соціалістичних республік, який поширював статті на підтримку Януковича. Коли тодішня державна секретарка США Гілларі Клінтон публічно підтримала Юлію Тимошенко, суперницю Януковича, команда Манафорта розгорнула кампанію проти самої Клінтон.
За керівництва Манафорта Янукович пройшов повне перевтілення: пошиті на замовлення костюми, нова зачіска та спеціально створені гасла – усе, щоб представити його прозахідним реформатором.
Як я зазначив у книзі “Дім Трампа, дім путіна “:
Зміни залишалися здебільшого косметичними: під час передвиборчих кампаній прозахідні заяви користувалися шаленою популярністю серед виборців, особливо на заході країни, але серце й гаманець Януковича залишалися в москві. За словами Джона Гербста, тодішнього посла США в Україні, Янукович “дбав про благо самого себе, свого оточення, а також країни, починаючи із себе й свого оточення“, а добрі відносини зі США слугували йому противагою надмірній залежності від кремля. Гербст також зауважив, що Партія регіонів, “давній прихисток донецьких бандитів та олігархів”, найняла Манафорта для “екстремального перевтілення”, щоб “перетворити імідж партії на імідж демократичної політичної сили“.
Гроші потекли рікою
Незабаром після приїзду Манафорта в Україну гроші полилися рікою. Наприкінці 2004 року Рінат Ахметов, мільярдер-фінансист, який стояв за Партією регіонів, погодився платити фірмі Манафорта близько 12 мільйонів доларів за консультації з корпоративної стратегії та брендингу для своєї холдингової компанії System Capital Management. Менш ніж за рік, 2005-го, олігарх Олег Дерипаска почав платити фірмі Манафорта по 10 мільйонів доларів щороку, щоб впливати на політику, бізнес і висвітлення в медіа у США, Європі та колишніх республіках СРСР – у спосіб, вигідний урядові путіна.
Загалом Манафорт розмістив на офшорних рахунках 75 мільйонів доларів. Крім того, за твердженням обвинувачення, він відмив понад 30 мільйонів доларів доходів, купуючи три Range Rover та один Mercedes, коштовні килими, нерухомість, ремонти будинків, ландшафтний дизайн тощо.
Янукович тим часом уже давно користувався олігархічною годівницею, а зрештою до нього потекли й голоси виборців. У 2010 році, після манафортівського перевтілення, його обрали президентом на виборах, які міжнародні спостерігачі визнали вільними та чесними.
Друге падіння: Майдан і втеча
Однак, опинившись при владі, Янукович швидко показав своє справжнє обличчя. Під час кампанії він позиціонував себе як прозахідний реформатор і обіцяв українцям тісніші зв’язки з Європейським Союзом, але раптом вирішив призупинити обіцяне підписання угоди про асоціацію з ЄС заради зближення з путіним. Ця покора путіну спричинила масштабні протести на Майдані Незалежності – центральній площі Києва.
Якщо 2004 року масові фальсифікації під час президентської кампанії Януковича викликали протести, що переросли в Помаранчеву революцію, то тепер він знову опинився під тиском вулиці. Цього разу він застосував силовиків, і під час протестів на Майдані загинуло понад сто активістів.
Наприкінці лютого 2014 року Янукович утік до росії, де й залишився жити у вигнанні. Україна оголосила його в розшук, а згодом його заочно засудили за державну зраду. Але народ України переміг.
Паралель із Трампом і питання без відповіді
Як і Янукович, Дональд Трамп чітко показав своє справжнє обличчя. Раз у раз він ставав на бік путіна, а не України. Я неодноразово писав, що Дональд Трамп є російським активом. Хоч як би мені хотілося помилятися, я переконаний: коли настане вирішальний момент, Трамп, як і Янукович, знову стане на бік росії.
Щодо Манафорта, то, як у січні повідомляла New York Times, він знову взявся за старі оборудки. Окрім роботи в Албанії, він обговорює можливу співпрацю з ультраправими авторитарними політиками у Франції, Перу, і й навіть знову в Україні.
Видання The New Republic зазначило, що замість “зламаної, покараної долею людини”, якою колись видавав себе Манафорт, він стрімголов повернувся у світ і знову зміцнює авторитарні сили по всьому світу. І замість того, щоб символізувати занепад індустрії іноземного лобізму, тепер Манафорт уособлює цю індустрію.
Тож справжнє питання, можливо, полягає в тому, чи виявляться американці такими ж мужніми, як українці. Чи дамо ми відсіч Трампу? Чи матимемо власну Помаранчеву революцію, власний Євромайдан? Адже, можливо, це єдиний спосіб його зупинити.
Дійові особи
Пол Манафорт. Ветеран республіканських кампаній, який перетворився на оператора іноземного впливу. Друг Дональда Трампа з 1980 року. Був радником прокремлівського президента України Віктора Януковича, відмив десятки мільйонів доларів через офшорні рахунки та проводив дезінформаційні операції в інтересах росії. Тісно пов’язаний із довіреною особою кремля Олегом Дерипаскою. Згодом очолив президентську кампанію Трампа 2016 року.
Віктор Янукович. Президент України, якого підтримував кремль, і багаторічний клієнт Манафорта. Балотувався як прозахідний реформатор, але зрадив Україну, зблизившись із путіним і відмовившись від угоди з ЄС, що спричинило Революцію гідності 2014 року. Наказав жорстоко придушити протести, під час яких загинуло понад сто демонстрантів, утік до росії й був заочно засуджений за державну зраду.
Костянтин Кілімник. Давній помічник і протеже Манафорта, офіцер російської розвідки. Був ключовою сполучною ланкою між Манафортом і фігурами з кремля, зокрема під час виборів у США 2016 року.
Олег Дерипаска. російський алюмінієвий магнат, довірена особа кремля й давній актив розвідки. Близький союзник володимира путіна; платив Манафорту мільйони доларів за просування російських інтересів в Україні, Європі та США, фінансуючи операції впливу й використовуючи доступ Манафорта до західних політичних еліт.
Рінат Ахметов. Український олігарх, головний спонсор Партії регіонів Януковича. Найняв Манафорта, щоб провести ребрендинг партії та поширювати кремлівські меседжі.
Дмитро Фірташ. Український газовий олігарх, пов’язаний із російською мафією та путіним. Мав зв’язки із мережею кремлівських фінансистів, з якою працював Манафорт.
Частини 1 та 2: Повна хронологія справи “Трамп – росія”. Найбільший провал американської контррозвідки в історії США
Частини 3 та 4: Чому Трамп зрадив Україну?
Частина 5: російська пральня Трампа
Частина 6: КДБ розставляє пастку
Частина 7: Трампа готують і везуть до Москви
Частини 8 та 9: Новий маньчжурський кандидат
Частини 10 та 11: Дональд Трамп і КДБ: два епізоди з історії стеження та самолегендування
Частини 12 та 13: Цар Мідас навпаки, вихідці з КДБ та мафія
Частина 14: Мафіозний рай
Частини 15 та 16: Найбільша афера: Кіслін, Скороход і Трамп
Джерело
