У понеділок під час передвиборчого виступу сенатор від Джорджії Джон Оссофф згадав “спеціальну помічницю президента та виконавчу помічницю президента” Трампа Наталі Гарп, яка заробляє 150 тисяч доларів на рік, як одну з причин, через які Трамп відволікається від своїх обов’язків.
“І поки моряки на “Лінкольні” ведуть його війну, поки він марно виснажує наші запаси боєприпасів і нафти, президент спить на нарадах. Він грає в гольф і торгує акціями. Розумієте, він не хоче виконувати свою роботу. Він хоче будувати свій бальний зал і подорожувати з Наталі [Гарп] у їхньому, схоже, беззахисному летючому палаці, подарованому еміром Катару”, – заявив Джон Оссофф 16 серпня.
Цей порівняно невинний коментар про людину, яка роками перебуває поруч із Трампом і давно є предметом чуток, спричинив величезну, явно непропорційну хвилю удаваного обурення і спроб відвести увагу.
Під час зустрічі з дітьми, яких врятували рятувальники, Трампа запитали про згадку Оссоффа про Наталі Гарп. Трамп огризнувся: “Ви маєте на увазі Пі-Ві Германа?”. А потім кілька хвилин просторікував про свій мілітаризований бальний зал.
Згодом друга журналістка спробувала поставити уточнювальне запитання. Трамп звернувся до хлопчика, який сидів поруч: “Хіба ти не вважаєш, що вона поводиться нешанобливо?”. А журналістці сказав: “Ви – фейкові новини. Мовчіть”.
Коли офіційний акаунт “швидкого реагування” відповів у колишньому Twitter, там заявили, що обурені настільки, що навіть згадали дітей журналістки.
Паралельно ціла низка правих пропагандистів демонстративно вдалася до театрального обурення. Це скоординована війна наративів, а не турбота про Наталі Гарп.
Звідси постають два важливі запитання: хто така Наталі Гарп? І чому машина Трампа така чутлива до всього, що її стосується?
На жаль, відповідь не обнадіює, та й ззовні зовсім не очевидно, що саме відбувається. Якщо коротко, Трамп і Гарп, схоже, замкнулися у психологічній діаді, яку іноді називають folie à deux – “божевіллям надвох”.
Folie à deux – це психологічне явище, за якого двоє тісно пов’язаних людей починають поділяти й взаємно підсилювати ті самі маячні переконання, створюючи замкнену реальність, дедалі стійкішу до будь-якого зовнішнього спростування.
Саме так Наталі Гарп і Дональд Трамп, схоже, потребують одне одного, щоб маячні реальності кожного з них залишалися недоторканними.
Щоб зрозуміти, чому ситуація настільки екстремальна, треба дещо знати про вкрай незвичайне минуле Наталі Гарп, особливо про її стосунки з батьком Робертом Гарпом.
Разом із братом Престоном, який публічно розповідав про їхнього батька, Наталі навчалася вдома за програмою, що спиралася на матеріали консервативного євангельського Університету Боба Джонса і наголошувала на християнському націоналізмі та американській винятковості. Роберт Гарп був богословом, викладав в Університеті Біола та приєднався до християнського інтегралістського Лозаннського руху. Він стверджував, що бізнес – не світська діяльність, а християнська “місія”.
“Вона вважає, що відбілювання історії насправді є її “виправленням”, як і Трамп, – сказав Престон виданню Daily Beast. – Нас із сестрою від дитинства й до закінчення школи виховували у вірі в американську винятковість, а Трамп саме це й уособлює”.
Після закінчення християнського гуманітарного Університету Пойнт-Лома Назарін Наталі 2015 року здобула ступінь MBA в Університеті Ліберті Джеррі Фолвелла. Ще 2013 року вона почала працювати в компанії свого батька GlobalHotelNetwork.com (GHN), яку Роберт заснував 1987 року.
GHN була невеликою спеціалізованою розсилкою та майданчиком для обміну впливом, що відігравав помітну роль у готельній індустрії – головному бізнесовому середовищі Дональда Трампа. GHN організовувала заходи, публікувала профілі й займалася комунікаціями для цілої плеяди готельних магнатів, зокрема Трампа, – щонайменше від 2012 року.
До 2015 року Наталі Гарп була однією з лише кількох працівників GHN і обіймала посаду директорки з маркетингу та операцій. Чи мала вона до 2019 року безпосередні контакти з Трампом через GHN і наскільки тісними вони могли бути – невідомо.
Але 2018 року Наталі Гарп, за її словами, успішно вилікувалася від раку кісток – хоча прямих доказів цього небагато – і відразу почала приписувати своє одужання політиці Дональда Трампа, причому безпідставно. Згодом вона заявляла, що закон Трампа “Право на спробу” врятував їй життя, хоча воона повідомляла про отримання нового лікування за два місяці до того, як він підписав цей закон.
12 червня 2019 року Наталі Гарп опублікувала в LinkedIn матеріал “Я – живий доказ: партія охорони здоров’я – це партія Трампа”, назвавши себе “молодою жінкою покоління міленіалів, яка бореться з раком”. Вона поклала провину за свої проблеми на систему охорони здоров’я у своєму штаті, контрольованому демократами, і знову приписала Трампу порятунок свого життя. Через два дні вона з’явилася у Fox & Friends, де розповідала цю сумнівну історію разом із Дональдом Трампом.
26 червня 2019 року, лише через два тижні після допису в LinkedIn, її запросили на сцену заходу “Faith and Freedom Coalition”, де вона вперше отримала безпосередній фізичний доступ до Трампа.
До 2020 року Наталі Гарп уже входила до дорадчої ради Трампа й виступала від імені його кампанії. А потім, у момент, який, схоже, став переломним, її батько, начальник і богословський наставник Роберт Гарп у липні 2020 року несподівано наклав на себе руки.
Роберт Гарп, Університет Біола
Попри те, наскільки близькими були її стосунки з батьком, вона, однак, не збавила темпу. Упродовж трьох тижнів Наталі та її мати переїхали до Палм-Біч, оселившись за кілька миль від Мар-а-Лаго. Майже одразу Наталі почали бачити в гольф-клубі Трампа: вона ходила за ним із роздруківками, звідки й походить її перше прізвисько – “людина-принтер”. Потім Трамп запросив її виступити на Національному з’їзді Республіканської партії 2020 року. Останнім часом її називають його “соскою” – “Binkie”, яка може його заспокоїти.
Психологічні наслідки такої послідовності подій надзвичайно значущі й від самого початку схожі на перенесення.
У психоаналізі перенесення означає, що очікування, почуття та моделі стосунків, сформовані довкола важливих фігур прив’язаності в минулому, передусім батьків, відтворюються в теперішніх стосунках. Американська психоаналітична асоціація прямо описує це як формування сприйняття й очікувань у нинішніх стосунках на основі попередніх прив’язаностей, особливо до батьків та інших значущих людей.
Неможливо завершити процес горювання за батьком за три тижні, особливо якщо стосунки були настільки близькими. Але в Наталі вже була готова альтернативна батьківська фігура, тож їй не довелося повною мірою пережити втрату батька. За словами Престона, Наталі почала сумніватися у відданості Роберта ідеї “американської винятковості”. Коли її батько наклав на себе руки, вона ще сильніше прив’язалася до його готової заміни – президента Сполучених Штатів.
Коли Дональд Трамп у січні 2021 року нарешті залишив Білий дім, після спроби втримати його за допомогою насильства 6 січня, у нього не було для Наталі Гарп роботи на повний день, але вона від нього не відмовилася.
Уже в лютому 2021 року вона влаштувалася на роботу в One America News (OAN). У березні вона вже виходила в ефір, вибудовуючи складні теорії змови про “вкрадені вибори”. Як їй вдалося отримати цю роботу, не маючи жодного телевізійного досвіду, невідомо.
OAN – не просто черговий правий пропагандистський канал. Це відверто проросійська мережа з довгою й безперервною історією захисту путіна, нападок на Україну та спроб будь-якими засобами домогтися обрання російських агентів впливу. 2019 року Руді Джуліані та ведуча OAN Шанель Ріон брали інтерв’ю у підсанкційного російського агента Андрія Деркача, намагаючись зібрати компромат на Джо Байдена.
Власник OAN Роберт Геррінг 2000 року вийшов на пенсію у 59 років. Але 2004-го Геррінг поїхав до росії й одружився з росіянкою, удвічі молодшою за нього. Повернувшись, він вийшов із пенсії, щоб заснувати телеканал WealthTV, який згодом перетворився на OAN. Відомо, що Геррінг дуже активно втручається у вибір сюжетів для свого каналу й відкрито висловлює проросійські погляди. Зокрема, він найняв Крістіана Роуза, який одночасно працював у Sputnik і OAN.
Наталі Гарп залишалася в OAN, доки на початку 2022 року Трамп не вирішив знову вступити у виборчу боротьбу. У березні вона пішла з OAN, щоб стати його майже постійною супутницею, майже одночасно з іншою ведучою OAN, яка заперечувала результати виборів, Крістіною Бобб – колишньою військовою юристкою Майка Флінна в Афганістані. Та теж звільнилася, щоб приєднатися до кампанії Трампа за переобрання.
Про те, наскільки відданою Трампу була Наталі Гарп, поки він вів юридичні баталії та готувався до виборів 2024 року, добре свідчить ця історія CNN:
Наталі Гарп не збиралася приймати відмову.
Був жовтень 2023 року, і Дональд Трамп мав прибути до суду в Нью-Йорку, щоб боротися з черговими юридичними проблемами. Але поки кортеж чекав біля його резиденції у Trump Tower, співробітники зіткнулися з нагальнішою проблемою: для Гарп не було місця – для цієї надзвичайно відданої помічниці, чия прихильність до Трампа швидко забезпечила їй міцне місце в його найближчому оточенні.
У вестибюлі спалахнула сварка з криками: Гарп наполягала, що Трамп особисто попросив її бути присутньою в суді, розповіли CNN два джерела, обізнані із ситуацією. Місця їй не дали, але вона була рішуче налаштована не залишатися позаду, тож Гарп залізла в багажник позашляховика, повідомили ті самі два джерела; це також підтверджує фотографія, отримана CNN.
Із книжки Regime Change та інших публікацій відомо, що Наталі Гарп любить залишати записки в “особистих просторах” Трампа. Серед них були такі:
- “Для мене важливі лише Ви”.
- “Я ніколи не хочу Вас підвести”.
- Вона дякувала Трампу за те, що він є її “Охоронцем і Захисником у цьому Житті”.
- В іншому листі вона писала, що хотіла б повернутися до “тієї синергії”, яку вони мали раніше, коли “ми говорили про все й ні про що”.
- Вона писала: “Я хочу дарувати Вам радість” – і казала, що хотіла б, аби вони могли прожити день, жодного разу не заговоривши про “роботу”.
У цій мові немає нічого політичного, і вона не має жодного стосунку ані до роботи Гарп, ані до роботи Трампа. Це хрестоматійна мова прив’язаності. Йдеться про емоційне прив’язування. Трамп не намагається припинити таку поведінку. Він знає, що вона перенесла на нього образ батька.
“Усі ви підете заробляти гроші. А вона ніколи мене не покине” – Дональд Трамп про Наталі Гарп, Regime Change
Але Дональд Трамп, схоже, і сам переживає власне психологічне перенесення. Трамп свого часу скандально сказав по телебаченню про свою доньку Іванку: “Якби вона не була моєю донькою, я, мабуть, із нею зустрічався б”. Не треба великої уяви, щоб побачити: Наталі Гарп – майже двійниця Іванки.
Так виникає подвійна пастка: Наталі перенесла образ свого батька на Трампа. А Трамп переніс образ своєї доньки на Наталі. Але якими є реальні наслідки цих нездорових стосунків між президентом і Наталі Гарп? Невже те, що вони знайшли одне одного, справді настільки погано?
Так. Це справді дуже, дуже погано.
По-перше, роль Наталі Гарп як фільтра й “воротаря” Трампа дає їй величезну незаслужену владу. Водночас це робить її вразливою ланкою, через яку зловмисники можуть просувати власні інтереси. Наприклад, коли професійна розпалювачка ненависті Лора Лумер захотіла домогтися звільнення з армії “воук”-генералів, саме Наталі Гарп стала її каналом до Трампа – в обхід Білого дому. Саме тому Лумер, попри власну історію жахливих особистих нападок на людей, назвала коментар Джона Оссоффа “ударом нижче пояса”.
По-друге, і це найважливіше, Наталі Гарп, схоже, контролює як значну частину того, що Трамп бачить, тобто його вхідну інформацію, так і те, що Трамп висловлює через соцмережі, тобто його вихідну інформацію. Ось як це виглядало в розпал кампанії 2024 року.
Як я вже писав, Дональд Трамп, очевидно, психотичний, тобто живе в маячному світі, створеному його власним месіанським нарцисизмом і когнітивним занепадом. Наталі Гарп допомагає захищати цю альтернативну реальність від незручних фактів. Вона – його фільтр і емоційна захисниця.
Наслідки очевидні. Як невеликий приклад: Дональд Трамп досі цілковито переконаний, що провал із Reflecting Pool, спричинений його підрядником з обслуговування басейну, якого найняли без конкурсу, був наслідком “вандалізму”. Це дійшло до того, що обвинувачення висунули олімпійцю Девіду Герну, якого Міністерство юстиції Трампа досі переслідує. Як “доказ” Трамп неодноразово посилався на дописи зі свого сайту Truth Social – їх майже напевно роздруковувала для нього Наталі Гарп.
Якщо єдина інформація із зовнішнього світу, яку отримує Трамп, навмисно підлаштована Наталі Гарп під його упередження та маячні уявлення, він і надалі в них віритиме. Вона вважає своїм завданням захищати його від нарцисичної травми.
Набагато серйозніший приклад: Трамп постійно наполягає, що “Ормузька протока відкрита” і “ми повністю контролюємо протоку”, попри очевидний факт, що він уже капітулював перед Іраном, який не погоджується відновлювати нормальний рух без виконання своїх умов. Схоже, Трамп майже не отримує негативної інформації про конфлікт, а Наталі Гарп не заперечує йому – вона лише виступає стенографісткою його маячних уявлень.
Психологічне folie à deux між Трампом і Наталі Гарп не є нешкідливим і не має жодного стосунку до того, чи існують між ними фізичні стосунки. Це замкнена епістемологічна система, в якій вона добирає інформацію, що потрапляє до нього, аби показувати йому світ таким, яким він хоче його бачити, а не таким, яким він є насправді. Вона можливо, й захищає його від образ і неприємних почуттів, але в реальному світі Наталі Гарп – це надзвичайна загроза національній безпеці.
Джерело: Когнітивна війна
