Фото з вільних джерел
опозицію та самовисуванців до виборів не допустили.
У неділю, 23 серпня, у Казахстані проходять перші вибори до Курултаю – нового однопалатного парламенту, створеного після масштабної конституційної реформи.
Про це повідомляє BBC.
Усі 145 депутатських мандатів розподілять виключно за партійними списками. У виборах беруть участь сім політичних сил, які підтримують курс президента Касим-Жомарта Токаєва. Опозиційні сили та незалежні кандидати участі у голосуванні не беруть.
Голосування триватиме з 07:00 до 20:00 за місцевим часом. Перші офіційні результати очікуються після опівночі, оскільки до цього часу заборонено оприлюднювати результати екзитполів. На відміну від попереднього парламенту Казахстану, який складався із Сенату та Мажилісу, Курултай матиме лише одну палату зі 145 депутатів.
На цих виборах уся країна є єдиним виборчим округом. Виборці голосують не за окремих кандидатів, а за партійні списки. Самовисування заборонене, тому незалежні кандидати не можуть брати участі у виборах.
Для проходження до парламенту партіям необхідно подолати 5-відсотковий бар’єр. Після виборів керівництво кожної партії визначатиме, хто з кандидатів у її списку отримає депутатські мандати. У бюлетенях представлені сім партій: “Аділет”, Загальнонаціональна соціал-демократична партія, “Байтак”, Народна партія Казахстану, “Ауил”, “Ак жол” і Respublica. Усі вони підтримують політику чинного президента. Також у бюлетенях є графа “проти всіх”.
Найбільший список – зі 186 кандидатів – висунула новостворена партія влади “Аділет”. Вона є спадкоємицею заснованої Нурсултаном Назарбаєвим партії “Отан”, яку згодом перейменували на “Нур Отан” і яка майже три десятиліття залишалася партією влади.
У звіті Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі (БДІПЛ ОБСЄ) зазначається, що вибори проходять в умовах обмеження свободи слова. Міжнародні спостерігачі розцінили скасування самовисування як пряме обмеження політичної участі громадян. Вони також звернули увагу на те, що опозиційні рухи в Казахстані роками намагаються зареєструватися як партії, однак жодному з них не вдалося отримати офіційний статус і взяти участь у загальнонаціональних виборах.
За оцінкою спостерігачів, чинна система фактично не залишає опозиційним політикам можливості потрапити до парламенту через загальнонаціональні вибори.
