Євросоюз посилюватиме тиск на Росію, поки вона не сяде за стіл переговорів щодо припинення війни проти України. Про це голова Європейської Ради Антоніу Кошта заявив у середу, 26 серпня, у Вільнюсі після зустрічі з президентом Литви Гітанасом Науседою.
“Завдяки мужності українських Збройних сил ситуація на полі бою змінюється. І ми продовжимо посилювати тиск доти, доки Росія не сяде за стіл переговорів із серйозними намірами”, – сказав Кошта.
Литва є третьою країною, де зупинився Кошта у рамках розпочатого напередодні турне всіма країнами Євросоюзу. Увечері 26 серпня глава Євроради вирушить до Риги, а днем раніше він відвідав Братиславу й Таллінн. Під час поїздки Кошта обговорює з європейськими лідерами пріоритети ЄС у майбутньому політичному сезоні.
Читайте також: Вадефуль: Безпека Європи можлива лише у протистоянні Росії
Стратегія Євросоюзу щодо України
У Таллінні голова Євроради перелічив чотири напрямки стратегії ЄС щодо підтримки України. Євросоюз використовує кредит Україні в розмірі 90 млрд євро для посилення її протиповітряної оборони та енергетичних потужностей перед зимою, працює над гарантіями безпеки для Києва в рамках “коаліції охочих”, посилює тиск на Росію, щоб домогтися її конструктивної участі в мирному процесі, а також просуває Україну до членства в Євросоюзі.
Окрім підтримки України, серед ключових тем Кошта назвав оборону, конкурентоспроможність і розширення ЄС. При цьому особлива увага в нинішньому турне приділяється наступному довгостроковому бюджету на 2028-2034 роки. У Вільнюсі Кошта назвав його узгодження “вирішальним викликом”, який Євросоюзу належить подолати цієї осені. Домовитися лідерам ЄС, за його словами, необхідно до кінця поточного року, щоб уникнути перебоїв із загальноєвропейським фінансуванням у 2028-му.
Читайте також: “Коаліція охочих” у Києві: підтримка є, але чи достатньо її для України?
Новий бюджет ЄС для “зовсім іншого світу”
“Світ виглядає зовсім інакше, ніж тоді, коли ми погоджували сьогоднішній бюджет”, – заявив Кошта після зустрічі з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом у Таллінні. Нинішній семирічний бюджет ЄС узгоджувався ще у 2020 році, тому, за словами Кошти, структура та розділи наступного семирічного бюджету будуть “зовсім іншими” порівняно з усіма попередніми бюджетами.
У центрі нового бюджету мають стояти конкурентоспроможність, промислова трансформація, оборона, безпека та стратегічна стійкість. Євросоюзу необхідно домовитися про бюджет до кінця 2026 року, оскільки потім знадобиться близько року, щоб створити необхідну законодавчу та адміністративну базу в Брюсселі та країнах-членах блоку. В іншому разі, попереджає глава Євроради, у 2028 році можуть виникнути перебої з фінансуванням фермерів, підприємств, студентів, дослідників та інноваційних програм.
Розширення ЄС як питання безпеки
Розширення Євросоюзу Кошта безпосередньо пов’язав із безпекою Європи. За словами глави Євроради, просування України, Молдови та країн Західних Балкан до членства в ЄС – це “найкраща інвестиція” в майбутній мир, безпеку та стабільність європейського континенту.
Окремо Кошта зупинився на загрозах східному флангу ЄС. Гібридні загрози та вторгнення безпілотників, за його словами, показують, наскільки важливо бути готовими, зокрема у сфері протиповітряної оборони та захисту кордонів. Такі загрози вимагають скоординованих дій на рівні Євросоюзу, наголосив голова Євроради. Його турне столицями країн ЄС триватиме до 17 вересня.
