Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц може залишити крісло канцлера вже цими вихідними – лише через 16 місяців після того, як очолив уряд, пообіцявши амбітну програму реформ і відновлення лідерства Німеччини в Європі, пише європейське видання Politico.
Напередодні двох ключових земельних виборів у Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні цієї неділі, де правоцентристський Християнсько-демократичний союз Мерца ризикує зазнати болючих поразок, високопоставлені члени партії у приватних розмовах обговорюють, чи не потрібен Німеччині так званий Kanzlertausch – зміна канцлера, щоб зупинити стрімке падіння підтримки уряду.
Загальнонаціональний рейтинг популярності Мерца цього тижня впав до 14%, а нове опитування показує, що консервативний союз ХДС/ХСС опустився до безпрецедентно низьких 18%.
Те саме опитування показує, що ультраправа “Альтернатива для Німеччини” лідирує з 29%. АдН також посіла перше місце на нещодавніх земельних виборах у Саксонії-Ангальт, майже здобувши абсолютну більшість, тоді як ХДС Мерца втратив понад половину своєї електоральної підтримки.
Європейські та міжнародні союзники з подивом спостерігають за тим, як Німеччина, колись оплот політичної стабільності протягом 16 років канцлерства Ангели Меркель, може пережити вже другу швидку зміну керівництва. Правляча коаліція попередника Мерца Олафа Шольца розпалася в листопаді 2024 року.
Як зауважує Politico, рішення Мерца скасувати поїздку на Генеральну асамблею ООН наступного тижня засвідчило масштаб його внутрішньополітичних проблем. “Його присутність потрібна в Берліні”, – заявив високопоставлений німецький посадовець на тлі боротьби канцлера за своє політичне виживання.
Politico проаналізувало п’ять сценаріїв того, як може розвиватися криза навколо німецького керівництва, та оцінило ймовірність кожного з них.
1. Мерц іде у відставку через втрату підтримки партії
Канцлер скликав на неділю о 17:00 надзвичайно важливе засідання керівництва своєї партії, яке відбудеться за годину до оприлюднення даних екзитполів земельних виборів. На цій зустрічі Мерц, за повідомленнями, хоче запитати партійних соратників, чи й надалі вони підтримують його та його плани реформ. Якщо ні, він має намір закликати їх запропонувати кандидатуру можливого наступника.
Ідучи на пряме зіткнення зі своїми критиками, Мерц намагатиметься скористатися їхньою слабкістю: чіткої згоди щодо того, хто саме має його замінити, немає.
Прем’єр-міністра Північного Рейну-Вестфалії Гендріка Вюста (ХДС) згадують найчастіше, але у квітні на нього чекають вибори у власній густонаселеній землі, тож момент для такого кроку не надто вдалий. Іншим варіантом може бути Маркус Зедер із Християнсько-соціального союзу – баварської сестринської партії ХДС, однак критиків у нього також вистачає. Серед інших, менш імовірних кандидатів називають прем’єр-міністра Гессену Бориса Райна (ХДС) та міністра внутрішніх справ Александера Добріндта (ХСС).
Проте, як вважає Politico, якщо недільні вибори завершаться для консерваторів Мерца повною катастрофою у Мекленбурзі-Передній Померанії, партія може навіть уперше у своїй історії на земельних виборах не подолати 5-відсотковий бар’єр для проходження до парламенту, а невдоволення всередині ХДС/ХСС може вийти назовні й перерости у масові заклики до відставки Мерца.
Як зауважує видання, розв’язка не обов’язково настане саме в неділю: вона може відбутися протягом наступних днів або тижнів. Якщо Мерц погодиться з таким розвитком подій, він може повідомити президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра про намір піти у відставку. Той, найімовірніше, попросить його залишатися на посаді виконувача обов’язків доти, доки парламент не обере нового канцлера.
Але це буде непросто, наголошує Politico. Будь-якому наступникові Мерца знадобляться голоси коаліційного партнера ХДС/ХСС – соціал-демократів, які, ймовірно, вимагатимуть поступок у відповідь. Це може запустити тривалі переговори про перегляд коаліційної угоди. Водночас Мерц може ще місяцями залишатися при владі й представляти Німеччину на міжнародній арені, зокрема у переговорах щодо бюджету ЄС.
Ситуацію додатково ускладнює те, що більшість коаліції у Бундестазі мінімальна: під час таємного голосування завжди існує ризик, що частина депутатів не підтримає узгоджену кандидатуру, як це сталося із самим Мерцом під час першого голосування за його кандидатуру торік.
Ймовірність: 3 з 5
2. Вотум недовіри змушує Мерца піти
Тиск усередині партії, зауважує Politico, сам по собі не може змусити Мерца подати у відставку. З історичних причин Основний закон Німеччини забезпечує обраному канцлеру дуже міцні позиції.
Тому єдиний спосіб примусово усунути його – вотум недовіри. Однак Основний закон Німеччини передбачає, що такий вотум має бути “конструктивним”: тобто парламент повинен одночасно обрати більшістю голосів нового канцлера, який замінить Мерца.
Саме тому, за оцінкою Politico, такий сценарій є дуже малоймовірним. Окрім репутаційних втрат для ХДС/ХСС через відкриту спробу усунути власного канцлера в парламенті, навряд чи будь-який кандидат зміг би негайно зібрати необхідну кількість голосів з огляду на крихку більшість коаліції та переговори, які, ймовірно, спершу довелося б провести із СДПН.
Ймовірність: 1 з 5
3. Мерц ініціює голосування про довіру
Мерц також може сам поставити питання про довіру, намагаючись продемонструвати, що все ще має достатню підтримку всередині коаліції, або ж відкрити шлях до дострокових виборів. Подібне вже траплялося; востаннє питання про довіру ставив Шольц у грудні 2024 року.
Якщо Мерц програє голосування, Штайнмаєр може протягом 21 дня ухвалити рішення про розпуск Бундестагу, але лише якщо Мерц сам запропонує йому це. Водночас, зауважує видання, з огляду на сильні позиції АдН у нинішніх опитуваннях ані ХДС, ані СДПН на цьому етапі не зацікавлені у нових виборах.
Упродовж цих 21 днів також можна було б обрати нового канцлера, якщо швидко знайдеться більшість на підтримку наступника.
Загалом Politico оцінює цей сценарій як не надто ймовірний.
Ймовірність: 2 з 5
4. Зміна канцлера за підтримки АдН
Теоретично наступник Мерца міг би отримати необхідну парламентську більшість завдяки непрямій підтримці АдН – у разі уряду меншості – або ж навіть сформувати коаліцію з ультраправою партією.
Разом ХДС/ХСС та АдН мали б комфортну більшість у парламенті, проте, як підкреслює Politico, це означало б руйнування німецького “санітарного кордону” проти співпраці з ультраправими.
Але для багатьох у партійному керівництві така ідея є неприйнятною. Сам Мерц також виключив можливість залишитися при владі завдяки підтримці ультраправих.
Ймовірність: 0
5. Мерц залишається при владі
На відміну від періоду після виборів у Саксонії-Ангальт, зауважує Politico, коли канцлер виглядав пригніченим і виступив у Бундестазі непереконливо, тепер він, схоже, налаштований боротися за збереження лідерства.
Позиції Мерца зміцнив лист, який у середу підписали вісім правоцентристських прем’єр-міністрів земель – серед них Вюст і Райн, але не Зедер. У ньому вони написали, що “Німеччині потрібні надійність і здатність діяти”, а не “дискусії про персоналії”. У листі також згадуються вибори наступного року у Франції, Італії, Польщі, Іспанії та Греції й наголошується, що Європі зараз потрібна “стабільна і сильна Німеччина”.
Водночас Politico звертає увагу на те, що цей лист важко назвати беззастережною підтримкою Мерца: фактично його ім’я там навіть не згадується, а сам документ може бути спробою приглушити внутрішні суперечки напередодні важливих недільних виборів. Він також може свідчити й про те, що серед високопоставлених партійних лідерів наразі немає достатньої готовності усувати Мерца.
Натомість партія може спробувати згуртуватися навколо канцлера й відновити популярність уряду, водночас домагаючись від СДПН рішучіших реформ у соціальній сфері”.
Ймовірність: 4 з 5
Джерело: Politico
