Європейські лідери готуються на саміті в четвер вимагати жорсткіших санкцій проти росії – і це загострює їхнє протистояння з Дональдом Трампом лише через кілька днів після того, як президент США уклав із путіним угоду про послаблення обмежень на експорт російського дизельного пального, пише Politico.
Згідно з нещодавнім проєктом спільної заяви, який отримало Politico, лідери планують закликати до подальших санкцій і заходів, спрямованих проти нафтових доходів москви. Це відбувається на тлі того, як уряди країн ЄС відкидають заяву Трампа про те, що він домігся енергетичного припинення вогню між росією та Україною.
Видання вважає, що ця суперечність оголює дедалі ширший розкол у питанні про те, як змусити москву сісти за стіл переговорів. Трамп прагне знизити ціни на пальне у США, дозволивши збільшити обсяги російського дизельного пального на світових ринках, тоді як європейські лідери наполягають: обмеження енергетичних доходів кремля залишається ключовим інструментом, щоб змусити путіна припинити війну.
“росія не зацікавлена ані в деескалації, ані в припиненні вогню, ані в мирі, – заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у понеділок на безпековій конференції у Варшаві. – Саме тому я поїду до Брюсселя, щоб попросити партнерів серйозно розглянути посилення санкцій проти росії”.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також закликав до подальшого посилення обмежень, зазначивши, що москва продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру України попри оголошене Трампом припинення вогню.
“росія вестиме переговори добросовісно лише під тиском, – сказав Мерц у понеділок. – Після безрозсудних атак москви на цивільне енергопостачання України ми маємо ще більше посилити [санкції]”.
Ці заклики пролунали після того, як у понеділок міністри закордонних справ ЄС схвалили найбільше в історії блоку розширення санкційного списку щодо росії, додавши до нього понад 1 600 фізичних і юридичних осіб. Європейська комісія також готує 22-й пакет секторальних санкцій. За словами високопоставленого українського посадовця, Київ очікує, що його розішлють урядам країн ЄС до кінця року. Посадовцю, як і іншим співрозмовникам цієї статті, гарантували анонімність, щоб він міг відверто говорити про чутливі переговори.
Інші європейські країни дотримуються схожої позиції. Велика Британія та Норвегія також пообіцяли посилити тиск на москву.
“Важливо запроваджувати санкції проти росії, щоб не фінансувати війну”, – заявив у коментарі Politico міністр оборони Норвегії Туре О. Сандвік, закликавши закрити лазівки в чинних обмеженнях.
Передвиборчий розрахунок Трампа
За зачиненими дверима, зазначає видання, багато європейських дипломатів вважають, що різкий розворот Трампа в бік послаблення обмежень на російські енергоносії передусім зумовлений внутрішньополітичними міркуваннями напередодні проміжних виборів у США наступного місяця.
За словами одного високопоставленого посадовця ЄС, серед європейських чиновників це “поширена думка”.
Президент перебуває під дедалі сильнішим тиском через ціни на пальне, які різко зросли після початку війни США та Ізраїлю з Іраном. Під час кампанії 2024 року Трамп обіцяв знизити ціну бензину до менш ніж 2 доларів за галон, але тепер виборці платять більш ніж удвічі більше, а республіканці ризикують втратити контроль над Конгресом.
Видання нагадує, що його угода з путіним має забезпечити надходження на світові ринки додаткових 4,8 мільйона тонн російського дизельного пального протягом найближчих місяців і таким чином послабити дефіцит пального та ціновий тиск.
Однак, зауважує Politico, європейські та українські посадовці сумніваються, що додаткові поставки суттєво змінять ситуацію: за їхніми словами, весь обіцяний обсяг дорівнює лише приблизно десяти дням споживання у США. Вони побоюються, що угода може підірвати зусилля, спрямовані на позбавлення москви доходів, якими вона фінансує вторгнення.
“Насправді” додаткове пальне матиме лише “мінімальний” вплив на ціни у США, сказав високопоставлений посадовець ЄС.
“Усе це через проміжні вибори, – зазначив другий посадовець ЄС. – Він обіцяв знизити ціни, а потім вирішив вступити у війну з Іраном”.
Посадовці також сумніваються, що путін має намір дотримуватися проголошеного Трампом енергетичного перемир’я. Після цієї заяви росія продовжила удари по енергетичній інфраструктурі України, а Київ заявляє, що з ним цю домовленість не погоджували.
Поки що більшість європейських посадовців не хочуть публічно критикувати Трампа, попри сумніви щодо угоди. За словами одного дипломата, ЄС та Україні ЄС та Україні варто дотримуватися своєї позиції протягом найближчих тижнів, коли довгострокові наміри адміністрації щодо Києва можуть стати зрозумілішими. Він додав, що Трамп може знову змінити курс, якщо путін не забезпечить обіцяні поставки дизельного пального.
Тиск на Вашингтон
Politico наголошує, що суперечка також відродила в Європі заклики до Вашингтона забезпечити виконання власних санкцій проти москви.
Туск закликав Європу та Сполучені Штати діяти спільно, щоб продемонструвати росії готовність запроваджувати жорсткіші заходи, а верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас закликала Вашингтон узгодити свій підхід із Брюсселем.
Каллас вказала на масштабний закон про санкції проти росії, який просував покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Трамп підписав його минулого місяця, але досі не запровадив повною мірою.
Видання нагадує, що закон надає Вашингтону додаткові інструменти для тиску на російську торгівлю енергоносіями та на тих, хто допомагає підтримувати воєнні зусилля москви. Європейські посадовці хочуть, щоб адміністрація застосовувала ці інструменти, а не послаблювала обмеження на російський експорт.
Деякі республіканці також закликають до жорсткіших дій.
“Я вважаю, що нам потрібно забезпечити виконання закону про санкції проти росії”, – заявив на варшавській конференції конгресмен-республіканець Ден Креншоу.
Суперечка порушує в Європі й ширші питання про залежність від Вашингтона, особливо на тлі повідомлень, що американські посадовці погрожували обмежити Україні доступ до американської зброї, якщо Київ не припинить атакувати російські нафтопереробні заводи.
Наразі “немає жодних ознак”, що Вашингтон реалізує ці погрози, заявив Politico представник НАТО, зауваживши, що обмеження продажу зброї також завдало б шкоди американським виробникам зброї.
“PURL – це вигідна угода для американців”, – пояснив посадовець, маючи на увазі ініціативу НАТО, в межах якої європейські союзники фінансують закупівлю американської зброї для України.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс, не коментуючи безпосередньо ці повідомлення, заявив, що Європа має якнайшвидше взяти на себе “основну відповідальність” за власну оборону, оскільки Вашингтон скорочує військову присутність на континенті.
За словами Politico, найближче випробування буде в четвер, коли лідери ЄС намагатимуться зберегти тиск на москву, навіть попри те, що їхній найпотужніший союзник рухається у протилежному напрямку.
Джерело: Politico
