У редакційній колонці під заголовком “З любов’ю до росії. Підпис: Дональд Трамп” Wall Street Journal констатує, що американський президент дедалі більше допомагає путіну. Останнім прикладом газета називає його рішення призупинити на невизначений термін тарифи щодо найбільших покупців російських енергоносіїв, передбачені нещодавно ухваленим двопартійним законом покійного сенатора Ліндсі Грема.
Законодавчу ініціативу підтримали обидві палати Конгресу, зокрема Сенат – 86 голосами проти 11. Президентське рішення також призупиняє нові санкції щодо російських політичних і військових посадовців, державних установ, фінансових організацій, енергетичного сектору та тіньового флоту, який Москва використовує для обходу обмежень.
Трамп пояснив свій крок лише тим, що “надання такого винятку саме зараз відповідає національним інтересам Сполучених Штатів”. Редакція WSJ із цим категорично не погоджується: на її думку, рішення суперечить американським інтересам, а Трамп фактично став одним із найкорисніших для путіна світових лідерів – поряд із Сі Цзіньпіном.
Газета нагадує, що в п’ятницю ввечері росія здійснила одну з найбільших атак на українську енергетичну інфраструктуру за чотири з половиною роки повномасштабної війни. Під ударом опинилися понад 15 об’єктів виробництва та передачі електроенергії. Це сталося через тиждень після оголошеного Трампом “енергетичного перемир’я”. Як пише WSJ, Україна його дотримувалася, доки не стало очевидно, що росія домовленостей не виконує, однак американський президент продовжив звинувачувати Київ.
На тлі критики з боку законодавців обох партій Трамп у суботу заявив, що остаточне рішення щодо застосування санкцій за законом Грема ще не ухвалене. Державний секретар Марко Рубіо повідомив, що адміністрація протягом 60 днів оцінюватиме їхній вплив на економіку США та світу. У неділю Трамп написав, що прагне миру й не “хоче робити нічого, що безглуздо відштовхне росію від столу переговорів”. Редакція зауважує, що подібні поступки путіну тривають уже два роки, але не дали результату.
На думку редакційної колегії, дедалі більше рішень Трампа вказують на його готовність домагатися від України прийняття умов Кремля. Серед них – скасування обмежень на продаж російського дизельного пального, яке, за оцінкою WSJ, може принести російським енергетичним компаніям 4,5 млрд доларів, а також погрози припинити передачу Києву американських розвідданих.
Окремо газета порушує питання обмеження швидкості супутникового сервісу Starshield компанії SpaceX, що, за її інформацією, послабило українську протиповітряну оборону та можливості бити по російських позиціях на окупованих територіях. Reuters повідомило, що наказ надійшов із Білого дому. Сам Трамп заперечив свою причетність і сказав, що не думає, ніби це зробив Ілон Маск. Володимир Зеленський заявив, що частина обмежень продовжує діяти.
Конгрес нині зосереджений на виборах 3 листопада, однак, підкреслює редакція, президент може недооцінювати обурення своїм курсом щодо путіна. Після виборів WSJ закликає до двопартійної оцінки альянсу Трампа із Кремлем, що формується проти України, Європи й інтересів США.
путін пропонує саміт із Трампом і Сі Цзіньпіном без участі України
В іншій статті Wall Street Journal із посиланням на джерела, обізнані з перебігом дискусій, повідомляє, що путін запропонував провести в листопаді тристоронні переговори з Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном у Китаї. Ідеться про обговорення завершення війни проти України на умовах, вигідних Москві, причому участі президента Володимира Зеленського не передбачають.
Як пише WSJ, ідея має допомогти путіну скористатися потеплінням відносин із Вашингтоном, яке викликало занепокоєння в Україні та серед її союзників у Вашингтоні й Європі. Тристороння зустріч щодо України без українського представництва стала б безпрецедентним кроком.
За словами колишнього співробітника російської розвідки, поінформованого про переговори, путін висловив цю пропозицію під час телефонної розмови з Трампом 9 жовтня. Під час тієї самої розмови сторони домовилися про закупівлю Сполученими Штатами російського дизельного пального та сприяння його продажу на світовому ринку.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що можливу зустріч обговорюють. “Поки що немає чіткого розуміння ані самої зустрічі, ані її можливої програми, хоча всі три сторони визнають гіпотетичну можливість її проведення”, – сказав він WSJ. Водночас високопоставлений американський чиновник заявив, що Трамп не погоджувався на саміт, хоча може поставитися до пропозиції прихильно через бажання виконати обіцянку завершити війну. Газета нагадує, що Трамп обіцяв зробити це ще в “перший день” свого нового президентського терміну.
За даними співрозмовників видання, Кремль запропонував провести зустріч у кулуарах саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) 18-19 листопада в Шеньчжені. російські представники передали ідею Пекіну дипломатичними каналами. Китайська сторона, як повідомляють джерела WSJ, дала зрозуміти, що не заперечуватиме, якщо Трамп погодиться.
Аналітики вважають, що такий формат став би важливим кроком для Сі Цзіньпіна у його прагненні посилити роль Китаю як дипломатичного посередника. “Китай хоче, щоб його сприймали як центр тяжіння великих держав і, потенційно, як посередника між США та росією”, – пояснила директорка програми з питань Китаю в аналітичному центрі Stimson Center Юнь Сунь. Білий дім відмовився коментувати повідомлення, а посольство Китаю у Вашингтоні не відповіло на запит журналістів.
Колишній співробітник російської розвідки стверджує, що путін і раніше порушував питання тристороннього саміту. Однак тепер, зауважує WSJ, обставини для Москви сприятливіші. Трамп домовився з путіним про постачання російського дизельного пального, намагаючись знизити ціни на пальне, що тиснуть на американську економіку й погіршують перспективи республіканців перед проміжними виборами. Він також призупинив санкції, передбачені нещодавно ухваленим двопартійним законом, попри критику навіть із боку деяких власних союзників.
Високопоставлений представник Білого дому пояснив ці рішення браком кращих способів знизити ціни. Водночас опитані експерти з енергетики вважають, що ключовою причиною подорожчання дизельного пального стала війна з Іраном, а обсяг російського пального, запропонованого до продажу, не матиме істотного впливу на світовий ринок.
Паралельно Трамп посилив критику Зеленського. Він вимагав припинити українські атаки на російські нафтопереробні заводи й натякав на потребу зміни українського президента. У неділю, після удару України по нафтовому терміналу в Санкт-Петербурзі, Трамп звинуватив Зеленського в тому, що той “не хоче закінчувати цю війну і, ймовірно, ніколи не хотів”. За оцінкою WSJ, американські посередницькі зусилля тим часом значною мірою зайшли в глухий кут.
Видання звертає увагу на символічне значення запропонованої зустрічі для Кремля. Москва розглядає діалог трьох лідерів як можливість підтвердити статус росії серед великих держав і відсторонити від переговорів Європу, яку вважає головною перешкодою для своєї перемоги в Україні. За словами колишнього російського розвідника, амбіції путіна сягають навіть своєрідної “другої Ялти” – нового поділу світу на сфери впливу, хоча співрозмовник газети вважає такі сподівання нереалістичними.
Хоча Трамп і Сі навряд чи підтримають цей задум, сам образ трьох лідерів, які обговорюють долю іншої держави, стане потужним політичним сигналом, зауважує WSJ. Зокрема, це може посилити тривогу на Тайвані, де побоюються, що колись його долю також вирішуватимуть без участі представників острова. Пекін при цьому не відмовляється від можливості застосування сили для встановлення контролю над Тайванем.
Водночас для Сі Цзіньпіна саміт не позбавлений ризиків. Китайські чиновники, за інформацією джерел газети, побоюються, що переговори про Україну затьмарять саміт АТЕС, який Пекін хоче використати для демонстрації свого регіонального лідерства. До того ж китайському керівництву доводиться балансувати між підтримкою путіна й економічними зв’язками з Європою. Тристороння зустріч може безпосередніше втягнути Китай у війну в Україні та спричинити негативну реакцію європейських столиць.
