Від Панами до Баку: Іванка Трамп стала обличчям рекламної кампанії деяких із найкорумпованіших проєктів під брендом Trump
Бакинський проєкт
Trump International Hotel & Tower у Баку став “знаковим” проєктом Іванки, хоча його забудовником була родина Мамедових, відома своєю корумпованістю.
Trump Ocean Club у Панамі, який просувала Іванка Трамп (тепер JW Marriott Panama), був настільки сумнівним проєктом, що його довелося повністю ребрендувати. Але на її проєкт у Баку, в Азербайджані, чекала ще гірша доля.
Його також довелося перейменувати – на Ritz-Carlton Baku Hotel. Та навіть після цього він відкрився лише 2022 року, після кількох років простою. Утім, це не завадило Трампу отримувати по кілька мільйонів доларів за ліцензійні права.
Як писав Адам Девідсон у The New Yorker, це була “найгірша угода” Трампа за всю його кар’єру.
Отже, повернімося у 2011 рік, коли на проспекті Гейдара Алієва в Баку зводили блискучий хмарочос зі скла та сталі. Trump International Hotel & Tower Baku, як він тоді називався, широко рекламували як “знаковий” проєкт Іванки Трамп.
Як і багато інших проєктів під брендом Trump після великих невдач Трампа в Атлантик-Сіті, бакинську вежу не фінансував і не будував Дональд Трамп. Вона стала результатом укладеної 2010 року угоди про ліцензування та управління, яку Трамп підписав із родиною Мамедових. Главу родини, міністра транспорту Зію Мамедова, в дипломатичних телеграмах США називали “відомим своєю корумпованістю”.
За даними Organized Crime and Corruption Reporting Project, Мамедов був одним із бенефіціарів “Азербайджанської пральні” – “схеми відмивання грошей і тіньового фонду, який азербайджанські еліти використовували, щоб приховувати походження мільярдів доларів”.
Коли у 2011 році будівництво бакинського хмарочоса наближалося до завершення, Іванка відвідувала Баку, оглядала будівельний майданчик у захисній касці, знімалася в рекламних відео й вихваляла його “приголомшливе розташування”. Вона, схоже, не зважала на те, що споруда стояла в слабо розвиненому районі поблизу центру міста, де, як писав The New Yorker, було повно непривабливих крамниць, кальянних і дешевих готелів, а дістатися туди було вкрай складно.
А головне – цей проєкт продемонстрував невситиме прагнення Трампа вести бізнес із партнерами, сумнозвісними своєю корупцією, навіть коли це викликало серйозні питання щодо національної безпеки.
Ознаки шахрайства було важко не помітити навіть людині, яка зовсім не розуміється на цифрах. По-перше, річна зарплата Мамедова становила $12 000, але він якимось чином став мільярдером. Крім того, Мамедови мали давні зв’язки з іранською будівельною компанією Azar Passillo, яку американські посадовці вважали прикриттям Корпусу вартових Ісламської революції.
Ой.
Згодом у повідомленнях ішлося про те, що структури, пов’язані з КВІР, відповідали за логістику та виконували субпідрядні роботи у бакинському проєкті. Це породжувало припущення, що ліцензійні виплати Трампу могли бути пов’язані з коштами організації, яку Міністерство фінансів США внесло до санкційного списку як терористичну структуру. І це ще було не найгірше.
Наслідки цієї історії вийшли далеко за межі Азербайджану. У березні 2017 року сенатори Шеррод Браун, Даян Файнстайн і Бен Кардін написали генеральному прокурору Джеффу Сешнсу, міністру фінансів Стівену Мнучину та директору ФБР Джеймсу Комі, запитавши, чи не порушила Trump Organization Закон США про корупцію за кордоном (FCPA) або американське санкційне законодавство. У їхньому листі йшлося, що відсутність належної перевірки “піддала президента Трампа та його організацію впливу сумнозвісно корумпованих азербайджанських олігархів, а також могла створити контакти Trump Organization із КВІР”. Вони закликали федеральні відомства перевірити, чи не було в цій угоді “навмисної сліпоти” – юридичного поняття, що означає свідоме ігнорування злочинної діяльності.
Помітна роль Іванки в рекламі проєкту лише загострювала проблему. У рекламних матеріалах бакинський проєкт подавали як її особистий знаковий проєкт і публікували фотографії Іванки поруч з Анаром Мамедовим – сином Зії та керівником компанії-забудовника. Один за одним проєкти під брендом Trump потерпали від корупційних скандалів, судових позовів тощо. Бакинська вежа не стала винятком – вона була показовим втіленням глобальної моделі Трампа: співпрацювати з клептократами, нехтувати належною перевіркою і заробляти, перекладаючи ризики на інших.
На манер Ritz: нині будівля відома як Ritz-Carlton Baku. Trump International Hotel and Tower Baku, як її називали спочатку, відкрилася у 2022 році після багаторічних затримок і численних звинувачень у корупції.
Алан Гартен, головний юрист Trump Organization, стверджував, що компанія не несе відповідальності за будь-які порушення закону, оскільки Трамп “не мав частки власності” в проєкті й “нікому не платив жодних грошей”. Проте загальна картина була очевидною: Трамп та Іванка охоче співпрацювали з родиною, яку звинувачували у привласненні мільярдів, тоді як американські дипломати та фахівці з комплаєнсу попереджали, що проєкт міг слугувати прикриттям для іранського Корпусу вартових революції, допомагаючи йому переміщувати гроші та надавати своїй діяльності видимості законності.
Коли 2015 року Трамп розпочав свою першу успішну президентську кампанію, бакинська вежа залишалася недобудованою і покинутою – принаймні тимчасово. Ім’я Трампа непомітно прибрали.
Зрештою вона відкрилася 2022 року під брендом Ritz-Carlton. Для Трампа та Іванки це була ще одна вигідна ліцензійна угода – попри звинувачення у відмиванні грошей, корупції та загрозах національній безпеці.
російська “пральня” Трампа: Південна Флорида (2003-2010-ті роки)
Ще одна “пральня”: продаж десятків квартир у вежах під брендом Trump у Південній Флориді російським інвесторам створював для покупців основні передумови для відмивання грошей. REUTERS/Joe Skipper
Коли 2016 року Дональд Трамп балотувався в президенти, він уже наполягав, що не має “нічого спільного з росією”. Зокрема, Трамп наголошував, що ніколи не володів вежею в москві й ніколи не позичав грошей у російських банках. Однак у цих запереченнях залишалися поза увагою ключові факти: упродовж десятиліть Трампа підтримували бізнесмени, пов’язані з кремлем, і представники російських розвідувальних структур, які вклали сотні мільйонів доларів у його нерухомість. Подібно до того, як Trump Tower у Нью-Йорку став магнітом для російських грошей, а проєкти Trump у Панама-Сіті, Торонто й Баку приваблювали той самий капітал, Санні-Айлс у Флориді також демонстрував усі ознаки ще однієї “пральні” для російських грошей.
Саме так росіяни отримали фінансові важелі впливу на нього.
І справді, спосіб, у який росіяни інвестували в нерухомість під брендом Trump, мав типові ознаки можливого відмивання грошей. Можливість купувати об’єкти повністю за готівку й оформлювати їх на компанії з обмеженою відповідальністю, що дозволяли приховувати кінцевих бенефіціарів, робила нерухомість Trump ідеальним інструментом для легалізації великих сум – саме тому вона й була такою привабливою. Розслідування BuzzFeed 2018 року встановило, що в різних проєктах Трамп і його партнери продали квартир щонайменше на $1,5 млрд компаніям-оболонкам, покупцям за готівку та іншим клієнтам, чиї операції викликали підозри щодо можливого відмивання грошей.
Подумайте самі. Можна було купити квартиру за два-три мільйони, продати її приятелеві, а потім багаторазово перепродувати її один одному.
Чого ще міг би бажати олігарх?
Нью-йоркська нерухомість Трампа привертала більше уваги, проте осередком цих продажів став Санні-Айлс-Біч – ділянка океанського узбережжя приблизно за 20 миль на північ від Маямі, де від початку 2000-х звели шість веж під брендом Trump. Вони швидко змінили силует міста й завдяки напливу російських покупців отримали прізвисько “Маленька москва”.
Розслідування Reuters 2017 року встановило, що щонайменше 63 особи з російськими паспортами або адресами придбали квартири у флоридських будинках під брендом Trump майже на $100 млн. Один із рієлторів стверджував, що продав там 500 квартир і що третина покупців була “російськомовною”.
До того ж покупці не були просто безіменними інвесторами. Вони мали зв’язки з політичною та бізнесовою елітою росії. Серед них був Олександр Юзвік, високопоставлений керівник “Спецбуду” – державної будівельної структури, яка споруджувала об’єкти для російських спецслужб, зокрема ФСБ і ГРУ. У 2010 році Юзвік разом із дружиною придбав квартиру в Trump Palace за $1,3 млн, тим самим створивши зв’язок між брендом Трампа та російськими силовими структурами. Іншим покупцем був Олексій Устаєв, засновник петербурзького банку “Вікінг”, який 2009 року придбав квартиру в Trump Palace за $1,2 млн, а через два роки – пентхаус у Trump Royale за $5,2 млн.
Ще одним покупцем квартир під брендом Trump був Олег Місевра, вугільний магнат із Далекого Сходу росії, якого хвалив путін. Місевра заплатив $6,8 млн за пентхаус у Trump Hollywood. Унаслідок цього імперія нерухомості Трампа ще тісніше залежала від мереж наближених до кремля олігархів і представників організованої злочинності.
Важливу роль у хвилі російських покупок відігравала одна примітна постать – Олена Баронофф. Радянська емігрантка з Узбекистану, яка переїхала до Маямі у 1980-х, Баронофф стала ексклюзивною агенткою з продажу Trump Grande та інших веж під брендом Trump у Санні-Айлс. Вільно володіючи російською, вона була сполучною ланкою між партнерами Трампа у Флориді та заможними клієнтами з москви, Санкт-Петербурга й інших міст.
Вона регулярно їздила до росії та інших країн Європи, де рекламувала квартири, налагоджувала контакти з покупцями-олігархами й зміцнювала репутацію Санні-Айлс як “Маленької москви”. Колеги описували її як гламурну й загадкову жінку, яка “майже нагадувала шпигунку”, чиє радянське минуле та манери давали їй унікальний доступ до російської еліти. На слуханнях у Комітеті Палати представників з розвідки Гленн Сімпсон, колишній журналіст Wall Street Journal і співзасновник Fusion GPS, свідчив, що Баронофф була “ймовірною учасницею організованої злочинності” і мала численні зв’язки з росіянами.
Гіл Дезер, партнер Трампа у цих вежах, згодом визнав: “Вона мала величезне значення, вона була для них дуже важливою. Ніхто не зміг її замінити”. У 2014 році Баронофф діагностували лейкемію, а наступного року вона померла у віці 53 років, але до того встигла допомогти спрямувати мільйони російських грошей у проєкти під брендом Trump.
Інші покупці походили з політичного класу росії. Вадим Гатауллін, регіональний депутат із Башкортостану й син заступника прокурора, придбав кілька квартир у Trump Hollywood через свою американську компанію VVG Real Estate Investments. За одну квартиру він заплатив $3,5 млн, за іншу – $920 000, а потім перепродав обидві з прибутком, не вказавши ці активи у своїх офіційних деклараціях у росії. Серед покупців був також Павло Угланов, колишній заступник міністра в уряді Саратовської області й член путінської “Єдиної росії”. У 2012 році він придбав квартиру в Trump Hollywood за $1,8 млн, а через два роки продав її за $2,9 млн. Згодом Угланов публікував у мережі фотографії з Олександром Залдостановим, лідером кремлівського мотоклубу “Нічні вовки”, проти якого США запровадили санкції за його роль у незаконному вторгненні росії та анексії Криму.
Команда Санні-Айлс. Зліва направо: брокерка Олена Баронофф, Іванка Трамп, девелопер Гіл Дезер, невідома особа, Ерік Трамп, Дональд Трамп-молодший.
The Miami Herald виявила ще один пласт історії квартир Trump, проданих російським чиновникам, пов’язаним із прокремлівськими байкерськими угрупованнями. Одну квартиру в Trump Palace вартістю $1,5 млн передали родичу Святослава Мангушева, колишнього офіцера російського спецназу, який згодом був пов’язаний із сумнозвісним мотоклубом путіна – угрупованням, що проводило дестабілізаційні операції за кордоном і в кількох європейських країнах було визнане загрозою національній безпеці. За даними The Miami Herald, приблизно в той самий час високопоставлений російський чиновник Володимир Зорін у 2012–2013 роках придбав дві квартири в Санні-Айлс загальною вартістю $4,5 млн, причому одна з них була тією самою нерухомістю, пов’язаною з родиною Мангушевих. У сукупності ці угоди показували, наскільки глибоко в будинки під брендом Trump проникли мережі осіб, пов’язаних із російською державою та розвідкою.
Найвідоміша угода відбулася не в Санні-Айлс, а в Палм-Біч. Як я вже писав, у 2008 році мільярдер Дмитро Риболовлєв, який заробив статки на виробництві добрив, купив у Трампа маєток на березі океану Maison de l’Amitié за $95 млн – більш ніж удвічі дорожче, ніж Трамп заплатив за нього усього чотири роки до того.
Спочатку Трамп придбав цю нерухомість на аукціоні з продажу майна банкрута 2004 року, хоча його давній друг Джеффрі Епштейн говорив йому, що дуже хоче цей об’єкт. Як писала The Palm Beach Post, Трамп перебив ставку Епштейна й згодом хизувався перемогою – фактично зруйнувавши їхню дружбу. Через чотири роки, коли Риболовлєв купив маєток, надходження значної суми від російського покупця, на думку автора, допомогло Трампу в критичний момент фінансової кризи 2008 року.
В орбіті Трампа з’являлися й інші постаті. Саймон Кукес, американський керівник нафтової галузі російського походження, який колись очолював ЮКОС, володів нерухомістю в проєктах Trump, а згодом робив пожертви на підтримку президентської кампанії Трампа 2016 року. Кар’єра Кукеса давно розвивалася на перетині російської енергетики й західних фінансів, що пов’язувало його з бізнесовими колами, близькими до кремля, які прагнули легітимності за кордоном. Пізніше його ім’я з’явилося у зв’язку зі скандальною зустріччю 2016 року в Trump Tower, де Дональд Трамп-молодший, Пол Манафорт та інші представники кампанії зустрілися з російськими посередниками, які пропонували “компромат” на Гілларі Клінтон.
Як я писав у “Дім Трампа, дім путіна”:
Після червневої зустрічі в Trump Tower і послаблення формулювань щодо України російська підтримка полилася потоком – у вигляді грошей, стратегічних порад і новостворених союзів. Саймон Кукес, народжений у росії громадянин США, який замінив противника путіна Михайла Ходорковського на посаді керівника ЮКОСу, пожертвував загалом $283 283 різним структурам Трампа, зокрема спільному комітету зі збору коштів Trump Victory, серед бенефіціарів якого були кампанія Трампа, Національний комітет Республіканської партії та кілька комітетів на рівні штатів.
Ці купівлі відповідали вже знайомій схемі: повна оплата без кредиту та використання компаній з обмеженою відповідальністю. Лише в Санні-Айлс майже третина всіх квартир Trump належала компаніям з обмеженою відповідальністю (LLC), тож неможливо визначити, скільки ще російських покупців залишилися непоміченими.
Нерухомість Трампа уособлювала ширшу вразливість американського ринку нерухомості. Міністерство фінансів США неодноразово попереджало, що непрозорі операції з нерухомістю становлять ризик для національної безпеки, а імперія нерухомості під брендом Trump, підживлена хвилею втечі російського капіталу, перетворила ці ризики на прямі зв’язки.
У підсумку сформувалася мережа зв’язків, яка суперечить запереченням Трампа щодо його російських контактів. Керівник “Спецбуду”, пов’язаний зі спецслужбами; вугільний магнат, якого хвалив путін; політик від “Єдиної росії”; колишній спецпризначенець, пов’язаний із байкерськими угрупованнями; і мільярдер – усі вони вкладали гроші в нерухомість під брендом Trump.
І це лише невелика вибірка. Як попереджав 2017 року тодішній член Палати представників Адам Шифф (демократ від Каліфорнії), гроші надходили в одному напрямку – з росії у світ Трампа, фінансово пов’язуючи Трампа з кремлем та його мережами задовго до того, як він опинився в Білому домі.
Дійові особи
Дональд Трамп: надавав за ліцензією право використовувати своє ім’я та послуги, заробляючи мільйони доларів гонорарів і водночас відмежовуючись від відповідальності за корупцію своїх партнерів.
Іванка Трамп: курувала проєкт як свою “знакову” забудову, особисто його рекламувала й тісно працювала з Анаром Мамедовим, попри репутацію його родини.
Зія Мамедов: міністр транспорту Азербайджану, якого американські дипломати називали “відомим своєю корумпованістю”; його звинувачували у привласненні коштів і відмиванні мільярдів через офшорні структури.
Анар Мамедов: син Зії та керівник компанії-партнера Trump, відомий розкішними витратами й роллю місцевого партнера Іванки Трамп.
Ельтон Мамедов: брат Зії, на той час депутат парламенту Азербайджану, також пов’язаний із компанією-забудовником.
Azarpassillo / ймовірне прикриття КВІР: іранська будівельна компанія, яку вважали проксі-структурою Корпусу вартових революції; вона брала участь у ланцюгу постачання проєкту, що породжувало питання щодо санкцій і фінансування тероризму.
Олена Баронофф: радянська емігрантка з Узбекистану й ексклюзивна агентка з продажу веж Trump у Санні-Айлс, яка до своєї смерті 2015 року продавала квартири заможним росіянам.
Вадим Гатауллін: регіональний політик із Башкортостану й член “Єдиної росії”, який через свою американську компанію придбав кілька квартир у Trump Hollywood і перепродав їх із прибутком.
Саймон Кукес: російсько-американський нафтовий керівник і колишній очільник ЮКОСу; володів нерухомістю в проєктах Trump і згодом жертвував кошти на підтримку президентської кампанії Трампа 2016 року.
Святослав Мангушев: колишній офіцер спецназу, який став чиновником і мав зв’язки з відомим мотоклубом путіна; його родина отримала квартиру в Trump Palace вартістю $1,5 млн.
Олег Місевра: вугільний магнат із Далекого Сходу росії, якого публічно хвалив путін; придбав пентхаус у Trump Hollywood за $6,8 млн.
Олександр Юзвік: високопоставлений керівник “Спецбуду” – державної будівельної структури, що споруджувала об’єкти для російських ФСБ і ГРУ; придбав квартиру в Trump Palace за $1,3 млн.
Дмитро Риболовлєв: мільярдер і олігарх зі статками у виробництві добрив; у 2008 році купив маєток Трампа в Палм-Біч за $95 млн – більш ніж удвічі дорожче, ніж Трамп заплатив за нього чотири роки раніше.
Олексій Устаєв: засновник банку “Вікінг” у Санкт-Петербурзі; придбав квартири в Trump Palace і Trump Royale загальною вартістю понад $6 млн.
Павло Угланов: колишній заступник міністра в Саратовській області, член “Єдиної росії”; придбав квартиру в Trump Hollywood за $1,8 млн, а згодом публікував фотографії з лідером “Нічних вовків” Олександром Залдостановим.
Володимир Зорін: високопоставлений російський чиновник; придбав дві квартири в Санні-Айлс за $4,5 млн, зокрема одну, пов’язану з родиною Мангушевих.
