За даними європейських спецслужб, бельгійські політики та високопоставлені фінансові керівники стали жертвами кампанії залякування, організованої російською розвідкою з метою переконати країну заблокувати використання активів на суму 185 млрд євро для України, пише британська The Guardian.
Представники служб безпеки повідомили The Guardian, що були навмисно обрані ключові фігури в міжнародному центральному депозитарії цінних паперів Euroclear, що зберігає більшість заморожених активів росії, а також лідери країни.
Лідери ЄС зібралися в Брюсселі в четвер, щоб обговорити надання Україні терміново необхідних коштів, забезпечених активами російського центрального банку, які мають вирішальне значення для підтримки військових зусиль Києва протягом 2026 і 2027 років.
Представники спецслужб вважають, що за цією кампанією залякування стоїть російська військова розвідка ГРУ, хоча існують суперечки щодо ступеня загрози. “Вони, безсумнівно, застосовують тактику залякування”, – заявив один із європейських посадовців.
Як зазначає The Guardian, Бельгія перебуває в центрі уваги, оскільки 185 млрд євро (162 млрд фунтів стерлінгів) з 210 млрд євро активів російського центрального банку, заморожених ЄС з початку повномасштабного вторгнення Москви в Україну, зберігаються в брюссельській компанії Euroclear.
Цими днями лідери ЄС мали б вирішити, чи погоджуватися на початковий кредит у розмірі 90 млрд євро, забезпечений замороженими російськими активами. Бельгія висловила занепокоєння щодо законності цієї схеми і заявила, що погодиться на неї лише за умови, що Euroclear отримає повне відшкодування, якщо росія досягне успіху в судових позовах.
росія зі свого боку публічно попередила, що використання цих активів буде рівнозначне крадіжці, а її центральний банк заявив, що вимагає від Euroclear 230 млрд доларів компенсації в рамках справи, порушеної в судах росії.
За інформацією The Guardian, кампанія залякування була спрямована на ключових осіб. Зокрема, погрози були адресовані виконавчій директорці Euroclear Валері Урбен та іншим високопосадовцям фінансової групи. Euroclear відмовився від коментарів, заявивши тільки: “Будь-які потенційні загрози розглядаються в першочерговому порядку і ретельно розслідуються за підтримки відповідних органів влади”.
У розслідуванні, проведеному на початку цього місяця сайтом EUobserver, згадуються погрози, які надходили до Урбен у 2024 і 2025 роках, і те, що вона попросила про захист бельгійську поліцію. Втім, як зазначає видання, це було спростовано, вона та інші керівники компанії найняли спочатку бельгійську, а потім французьку охоронну фірму для забезпечення охорони.
У профільному інтерв’ю Урбен для французької Le Monde в листопаді повідомлялося, що вона понад рік супроводжувалася охоронцем, хоча вона безпосередньо не коментувала питання своєї безпеки.
На початку грудня прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер в інтерв’ю для газети La Libre заявив: “Хто вірить, що путін спокійно погодиться на конфіскацію російських активів? Москва дала нам зрозуміти, що в разі конфіскації Бельгія і я особисто відчуватимемо наслідки цього назавжди”.
На прохання пояснити ці коментарі на початку цього місяця, кабінет прем’єр-міністра послався на попередні висловлювання де Вевера, в яких він описував юридичні та фінансові ризики, з якими зіштовхуються західні компанії.
На пресконференції в жовтні де Вевер заявив: “Москва попередила нас, що якщо ми торкнемося грошей, то відчуємо наслідки до кінця віків”, і продовжив, згадуючи про російські контрзаходи, зокрема конфіскацію західних грошей, заморожених у російських банках, захоплення західних компаній та подібні рішення з боку юрисдикцій, дружніх до Москви.
Як зазначає The Guardian, у середу речник відмовився коментувати повідомлення про погрози на адресу міністрів бельгійського уряду або глави Euroclear, посилаючись на міркування безпеки. Речник віцепрем’єр-міністра та міністра закордонних справ Бельгії Максима Прево, який брав участь у переговорах щодо репараційного кредиту, заявив, що вони “не мають такої інформації” про погрози на його адресу.
Видання нагадує, що Велика Британія, яка, як вважається, володіє 27 млрд євро заморожених активів росії, підтримує ініціативу щодо використання заморожених коштів для України. Бельгія також наполягає, щоб інші країни, які володіють російськими активами, вартість яких у всьому світі оцінюється в 290 млрд євро, вжили подібних заходів, щоб продемонструвати солідарність і зменшити юридичний ризик.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, заявив бізнесмену Роману Абрамовичу, що той повинен протягом 90 днів передати 2,5 млрд фунтів стерлінгів від продажу футбольного клубу “Челсі” в 2022 році, інакше йому загрожують судові позови. Велика Британія хоче, щоб усі гроші були передані українським жертвам війни, але мільярдер заявив, що хоче аби кошти пішли і російським жертвам.
Українські посадовці та експерти визнають, що кредит ЄС має ключове значення для підтримки військових зусиль країни протягом наступних кількох років. Голова Інституту КШЕ, київського економічного аналітичного центру, Наталія Шаповал, заявила, що Україна потребує 50 млрд доларів зовнішнього фінансування у 2026 році, але лише половина цієї суми виділена.
Вона назвала потребу в новому міжнародному фінансуванні “абсолютно критичною”. Зокрема, Міністерство оборони України потребує передбачуваних грошових потоків, щоб забезпечити можливість закупівлі зброї за необхідними цінами, а також щоб оборонна промисловість могла здійснювати капітальні інвестиції на майбутнє.
Хоча Україна може пройти перший квартал року без додаткової підтримки з боку ЄС, “великі проблеми виникнуть у другому кварталі і ще більше – у другій половині року”, і Київ, ймовірно, буде змушений скоротити оборонний бюджет і піти на складні компроміси щодо соціальних видатків.
Українські посадовці сподіваються, що угода про фінансування з ЄС чинитиме на росію середньостроковий фінансовий тиск. За словами Шаповал, наступного року 38% державного бюджету росії піде на фінансування військових витрат, тоді як цього року очікується дефіцит бюджету в розмірі близько 70 млрд доларів.
Джерело: The Guardian
