Тіньова війна росії проти членів НАТО останнім часом змістилася на південь: лише за три доби безпілотники тричі порушили повітряний простір Румунії, причому побільшало подібних інцидентів за останні тижні. Додаймо до цього ще один удар по Польщі – 30 липня російська крилата ракета впала за 100 кілометрів від її східного кордону, і картина стає однозначною: кремль знову посилює тиск, щоб залякати країни альянсу на сході континенту.
24–26 липня Румунія тричі поспіль збивала ймовірно російські безпілотники – випадок безпрецедентний для цієї країни-члена НАТО. Реакція уряду в Бухаресті засвідчила посилення відповіді на порушення повітряного простору, а заразом і непряме визнання того, що москва цілеспрямовано перевіряє країну на міцність.
Румунський військовий аналітик Раду Тудор заявив в інтерв’ю, що відповідальність росії становить 100%. За його словами, жорсткіша реакція влади стала наслідком травневого удару російського дрона по житловому комплексу в Галаці, коли постраждали двоє людей і виникла пожежа. “Ймовірно, саме це стало поштовхом для румунських посадовців і представників НАТО, які ухвалюють рішення, щоб вступити в бій і збити ці дрони”, – зауважив Тудор.
Серед збитих над територією країни дронів був щонайменше один типу Shahed – саме такі росія масово застосовує у війні проти України; один із безпілотників наблизився до Бухареста на відстань до ста кілометрів.
Кількість дронових вторгнень цього року зросла суттєво: за даними міністерства оборони Румунії, лише до 26 липня 2026 року зафіксовано 18 несанкціонованих проникнень – це понад половина із 33 випадків загалом, зафіксованих від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 2022 року.
Тіньова війна росії. Умовні позначення: сірим – кібератаки, зокрема із застосуванням РЕБ; червоним – саботаж, зокрема підпали й атаки на підводну інфраструктуру; помаранчевим – шпигунство, вбивства й замахи; чорним – порушення повітряного простору та військова активність. Карта: Майкл Ньютон/Ізабелла Ніємінен/Кейтлін Хенікс/Центр аналізу європейської політики.
На карті позначено приблизні місця підтверджених та ймовірних випадків російської “тіньової війни”. До підтверджених випадків належать ті, які урядові та журналістські джерела приписують росії або суб’єктам, що діють за підтримки росії. До ймовірних випадків належать ті, про які повідомляли урядові та журналістські джерела і які, з високою ймовірністю, можна приписати росії або суб’єктам, що діють за підтримки росії.
Президент Нікушор Дан назвав “неприйнятним, щоб російська федерація й надалі порушувала повітряний простір Румунії”. Він додав, що такі дії є неприйнятними і що влада разом із союзниками ставиться до них з усією серйозністю.
Найінтенсивнішими атаки проти країн НАТО були минулої осені – переважно на Північну та Центральну Європу. Вони дещо послабилися після спроб ГРУ вивести з ладу польську енергосистему на Різдво, проте так і не припинилися. Частина інцидентів, можливо, пояснюється звичайною недбалістю росіян, однак більшість вкладається в чітку й навмисну схему – ту саму, що простежується і в румунських вторгненнях, і в торішньому перерізанні підводних кабелів у Балтійському морі, і в спричинених дронами зупинках роботи аеропортів.
Румунія розташована на східному фланзі НАТО, на узбережжі Чорного моря, має з Україною 640-кілометровий кордон і через це особливо вразлива до наслідків війни, зокрема через те, що росія б’є по українських чорноморських портах.
Румунський генерал у відставці Дорін Тома зауважив, що росія веде гібридні дії проти Румунії вже дуже давно: “дезінформаційні кампанії, кібератаки, дронові вторгнення, атаки на різні судна у виключній економічній зоні Румунії. Вони точно посиляться”, і додав, що москва намагається перевірити ” межі можливого для Румунії”.
На його думку, Румунія та інші європейські держави повинні жорстко реагувати на подібні провокації та знищувати будь-які неідентифіковані літальні апарати, що порушують їхній повітряний простір.
Минулого року румунський парламент ухвалив закон, який дозволяє країні збивати дрони-порушники, проте до минулого тижня Бухарест реагував доволі обережно: попередні вторгнення відстежували, але не перехоплювали.
Того ж року Румунія і Польща, країни НАТО та ЄС, що межують з Україною, отримали на озброєння систему MEROPS, яка запускає невеликі дрони-перехоплювачі для знищення безпілотників-порушників у відповідь на повторювані вторгнення вздовж східного флангу альянсу.
Газета Adevarul відреагувала на посилення відповіді заголовком “Це літо, коли Румунія відповіла вогнем”.
Румунія вже закрила російське консульство в Констанці після одного з попередніх вторгнень, унаслідок якого постраждали двоє людей, а цього тижня показала послу росії в Бухаресті уламки безпілотників, збитих над румунською територією. Посла викликали на зустріч, аби заявити протест проти вторгнень, які він назвав “інсценуванням”. Румунія також вислала одного з російських дипломатів у зв’язку з цим інцидентом.
Румунське зовнішньополітичне відомство заявило, що “румунська сторона наголосила на виключній відповідальності російської федерації за всі ці тяжкі інциденти та за погіршення регіональної безпекової ситуації”. Бухарест також відкликав свого посла в москві для консультацій.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала подібні інциденти “прямим наслідком війни росії проти України”.
Минулого місяця в румунському порту Констанца стався вибух українського морського дрона. Українські військові пояснили це тим, що безпілотник відхилився від курсу через перешкоди, створені російськими засобами радіоелектронної боротьби – метод, який москва також застосовує для тиску на країни Балтії.
Джерело: CEPA
