Протягом останнього року спроби адміністрації Трампа помститися посадовцям розвідки й агентам ФБР, які розслідували втручання росії у вибори 2016 року, очолювали федеральні прокурори на півдні Флориди, намагаючись сформувати кримінальну справу, пише американська New York Times.
Проте останніми тижнями, як зазначає видання, Білий дім додав ще один елемент до кампанії з переписування історії “російського” розслідування: він оприлюднив великий масив раніше засекречених службових записок ФБР, які, за словами представників Білого дому, підтверджують заяви Трампа про те, що проти нього діяла так звана “глибинна держава”.
По суті, зауважує NY Times, нового в цих документах небагато, і вони не ставлять під сумнів обґрунтованість рішення ФБР розпочати розслідування втручання росії.
Але матеріали проливають світло на аспект бурхливих подій довкола Трампа в перші місяці його президентства у 2017 році, який зазвичай залишається поза увагою: незвичне рішення ФБР відкрити окреме контррозвідувальне розслідування безпосередньо щодо президента США й те, як його відсунули на другий план, перш ніж воно встигло по-справжньому розгорнутися.
Видання нагадує, що Трамп завжди відкидав як безпідставні припущення про те, що він був російським агентом або мав масштабні фінансові зв’язки з росією. Жодне з відомих публічних розслідувань так і не довело, що він діяв за вказівкою російського уряду.
NY Times наводить те, що відомо сьогодні з нових документів та інтерв’ю з колишніми федеральними правоохоронцями.
ФБР відкрило розслідування у двох напрямках
Як зазначає видання, хоча всі перевірки щодо Трампа згодом стали широко відомі під спільною назвою “російське розслідування”, насправді йшлося про кілька окремих проваджень.
Під час президентської кампанії 2016 року ФБР почало розслідувати можливу співпрацю штабу Трампа з російським урядом, який втручався у вибори, щоб нашкодити Гілларі Клінтон. Це розслідування, відоме як “Crossfire Hurricane”, не було безпосередньо зосереджене на особистих діях Трампа чи його зв’язках з росією.
Але у травні 2017 року, через тиждень після того, як Трамп звільнив директора ФБР Джеймса Комі, керівництво бюро та контррозвідувальні агенти вирішили розпочати розслідування за двома напрямками. Воно отримало незвичну кодову назву – “Oxferd Comma”.
Перший напрямок мав кримінальний характер: слідчі мали з’ясувати, чи порушив Трамп закон, звільнивши Комі, – зокрема, чи перешкоджав він правосуддю або розслідуванню ФБР щодо втручання росії у вибори. Також вони мали перевірити, чи змовлявся штаб Трампа з росією.
Другий напрямок був контррозвідувальним і стосувався саме зв’язків Трампа з росією.
NY Times наголошує, що контррозвідувальні провадження принципово відрізняються від кримінальних: вони зосереджені не лише на тому, чи було скоєно злочин, а й на тому, чи намагається іноземний супротивник підірвати безпеку США.
Видання зауважує, що такі справи засекречені, ведуться приховано і можуть тривати роками, іноді понад десятиліття. Правозахисники критикують цей інструмент через те, що він може виявляти компрометувальні, але не обов’язково злочинні дії американців. За результатами таких розслідувань людям рідко висувають обвинувачення, однак ФБР може попереджати посадовців і приватних осіб, що люди з їхнього оточення намагаються впливати на них від імені іноземної держави.
В одній із оприлюднених Білим домом службових записок мету контррозвідувального провадження сформульовано так: слідство мало встановити, чи діє або діяв Трамп за вказівкою російської федерації, чи перебуває або перебував під її контролем та/або чи координує або координував із нею свою діяльність так, що це загрожує національній безпеці США або порушує федеральне кримінальне законодавство.
Звільнення Комі стало одним із поштовхів до розслідування
Згідно з оприлюдненими Білим домом матеріалами, ФБР дійшло висновку, що росія втручалася у вибори 2016 року саме на користь Трампа. Бюро також з’ясувало, що росіяни пропонували штабу допомогу, а штаб Трампа домагався, щоб Республіканська партія включила до своєї передвиборчої платформи 2016 року значно прихильнішу до росії позицію щодо України.
ФБР також знало, що ще до звільнення Комі Трамп чинив на нього тиск, вимагаючи припинити розслідування зв’язків його кампанії з росією.
Крім того, бюро непокоїла особиста й ділова історія Трампа, як свідчать записки.
У документі про відкриття розслідування ФБР зазначало, що відкриті джерела вказують на давні ділові та пов’язані з нерухомістю зв’язки Трампа з росією й колишніми радянськими республіками ще з 1980-х років, а у 2008 році син президента заявляв, що росіяни були “непропорційно широко представлені” в багатьох активах його батька; крім того, за даними відкритих джерел, Трамп мав ділові зв’язки у США та росії з кількома названими в документі російськими олігархами.
Саме питання про те, чи достатньо цієї публічної інформації для відкриття контррозвідувального провадження, донині залишається в центрі тривалої суперечки між союзниками Трампа та посадовцями ФБР, які ухвалили таке рішення. Трамп же завжди наполягав, що його особисті, ділові та фінансові зв’язки з росією були мінімальними.
Втім, агенти ФБР прагнули провести широке розслідування того, чи не намагався Трамп, звільняючи Комі, зупинити “російське” розслідування і приховати будь-які власні зв’язки з цією країною.
Головний юрисконсульт ФБР Джеймс Бейкер тоді пояснював Конгресу: перешкоджання розслідуванню саме по собі могло підірвати здатність з’ясувати, що зробили росіяни, – ” і саме в цьому полягала загроза національній безпеці”.
Призначення спецпрокурора
У день, коли відкрили розслідування “Oxferd Comma”, виконувач обов’язків директора ФБР Ендрю Маккейб поінформував заступника генпрокурора Рода Розенстайна про рішення бюро.
Наступного дня Розенстайн сам ухвалив неординарне рішення – призначив колишнього директора ФБР Роберта Мюллера спеціальним прокурором для розслідування діяльності Трампа та його виборчого штабу.
Проте тоді не було відомо, що, призначивши Мюллера, Розенстайн фактично поховав контррозвідувальне розслідування.
Зосередженість Мюллера на розслідуванні злочинів поховала контррозвідувальне розслідування
Призначаючи Мюллера, Розенстайн уповноважив його проводити кримінальні розслідування щодо втручання росії у вибори, можливих зв’язків штабу Трампа з росією, а також того, чи намагався Трамп перешкодити цьому розслідуванню.
Але Розенстайн не доручив Мюллеру окреме контррозвідувальне розслідування щодо Трампа і чітко дав зрозуміти, що не хоче, аби той вів безстрокове, багаторічне розслідування. Мюллер, своєю чергою, сприйняв своє призначення саме як мандат на розслідування лише можливих злочинів.
Як зауважує NY Times, хоча Розенстайн формально не доручив Мюллеру вести контррозвідувальне провадження, відповідальність за ведення цього розслідування, за даними оприлюднених Білим домом записок, передали агентам ФБР, які працювали в команді Мюллера.
Але оскільки мандат спецпрокурора був зосереджений на можливих злочинах, контррозвідувальний напрямок відійшов на другий план і, як зазначено в одній із записок, звузився до питань, що входили “в межах юрисдикції спеціального прокурора”.
Коли у 2019 році оприлюднили звіт Мюллера, у ньому зазначалося, що слідство не знайшло доказів змови Трампа та його штабу з росіянами під час кампанії 2016 року. Водночас Мюллер відмовився зробити висновок щодо того, чи перешкоджав Трамп правосуддю. У звіті взагалі не було окремого розділу про особисті зв’язки Трампа з росією та про те, чи був він скомпрометований росією або становив контррозвідувальну загрозу.
Невдовзі після оприлюднення звіту Мюллер давав свідчення щодо нього в Конгресі й, відповідаючи на запитання, визнав, що не перевіряв, наприклад, чи відмивали російські олігархи гроші через бізнес Трампа.
Відповідаючи на інше запитання того дня, Мюллер підтвердив, що зосередився лише на можливих злочинах, і, здавалося, залишив відкритим питання про те, чи якесь контррозвідувальне розслідування ще могло тривати.
Свідчення Мюллера відбулися 24 липня 2019 року. Записки, оприлюднені Білим домом минулого тижня, засвідчили, що контррозвідувальне розслідування було закрите більш як за три місяці до цього.
Джерело: New York Times
