Вступне слово Тома Купера
Почнімо з двох речей, щодо яких я просто не можу стриматися.
Та й узагалі – стриматися тут неможливо.
Уявіть собі. Ніч на 13 вересня. Потяг із колишніми високопоставленими політиками мчить західною Україною. До польського кордону – зовсім трохи. Уявіть темряву. Уявіть легкий туман над краєвидом. І ось, лише за два кілометри до кордону, біля пункту пропуску “Ягодин – Дорогуськ”, російський дрон влучає в локомотив…
Ідеальний початок технотрилера!
Щоправда, сюжет псується, щойно читаєш список пасажирів. Серед них – колишній прем’єр-міністр Великої Британії Джонсон і колишній генерал армії США та ексдиректор ЦРУ Петреус… Один – людина, яка не здатна організувати коктейльну вечірку на Даунінг-стріт без скандалу, політичний блазень, що не зміг утримати купи навіть власний уряд; інший – генерал, який програв імперію, підкуповуючи ворогів, аби ті переходили на його бік, а потім прославився тим, що ділився розвідданими зі своєю коханкою-біографкою…
Нічого не можу із собою вдіяти: замість технотрилера це радше нагадує початок ідеального анекдоту. Ці двоє сидять у потязі, який ось-ось рвоне через російську атаку. Їх мало не випарували за ціну вживаної Honda Civic – і це під час дипломатичного турне з метою тиску.
Перлина: десь у росії… регоче оператор дрона…
Мимоволі думаєш: що ж тут може піти не так?
О, у рік Господній 2026-й – дуже багато чого, не хвилюйтеся!
У наш час маємо ще й президента США IQ47, який звинувачує Україну у високих цінах на нафту й каже Зе припинити бити по російських НПЗ.
Вибачте, але це просто золото: той самий… е-е… щирий ідіот, який не знайшов би Іран на мапі й який, під впливом ізраїльських казок і хабарів AIPAC, розпочав проти Ірану свою “триденну спеціальну військову операцію”, перекрив Ормуз, заблокував 20-25% світової торгівлі нафтою, спричинив у світі дефіцит дизельного пального, газу для приготування їжі та добрив, а тепер каже Україні не бити по російському паливу, бо… ціни на енергоносії надто високі?
Таке просто неможливо перевершити. Позначте цей тиждень у календарі. І ніколи не забувайте: саме такі персонажі нині радять Україні.
І все ж – саме ці люди керують світом. Так-так: уславлені “лідери вільного світу”. Їм не просто дозволено мати водійські права – їх обрали, і їм платять із кишень платників податків, щоб вони нами керували.
…тут просто нічого не може піти не так…
Тим часом у справжній війні, ну, знаєте, тій, де навколо літає всяке лайно, а реальні люди воюють і гинуть… завдяки офіційно-неофіційному підтвердженню успіху 3-го корпусу ЗСУ на Лиманському напрямку стає дедалі очевидніше, що українські сили перехопили ініціативу на полі бою. Ба більше, принаймні частина Збройних сил України звела нанівець чистий територіальний приріст росії від початку року, змінивши траєкторію війни від “безперервного, хоча й мінімального російського просування” до рухливого фронту, де триває боротьба за контроль.
Так, на планування й реалізацію пішла більша частина цього року. Але результат беззаперечний.
А тепер увага: хто забезпечив цей перелом? Не світила аналітичних центрів. Не відставні “геніальні” генерали, які позують для селфі в потягах поблизу зон активних ударів дронів. Ініціативу перехопили українські офіцери – здебільшого “аматори” за формальними мірками. Люди з невеликою військовою освітою, без дипломів штабних коледжів і без сертифікатів радників НАТО в рамочках на стінах кабінетів. Якщо подумати – то й без самих стін кабінетів. Люди, які своєю наполегливістю та нетрадиційними ідеями доводять до сказу і власне начальство, і найвище командування НАТО. Просто багато практичних рішень, турбота про своїх бійців і та “мінімальна перевага”, що вони насправді мають досвід реальної війни.
Їхні безперервні “асиметричні” операції, зокрема удари по російській логістиці в тилу, душать противника саме там, де це має значення, тоді як супер-пупер-професіонали на “Заході” потерпають від алергії на слова на кшталт “дрони”, досі від страху накладають у штани й натомість самозабутньо штампують комюніке.
І це наштовхує на скромну думку: якщо буквально нікому не відомі люди “з вулиці” здатні перевершити цілі ієрархії дипломованих експертів у військовій справі – одній із найскладніших і найменш поблажливих сфер людської діяльності, уявіть, чого такі люди могли б досягти в політиці. Ну, знаєте, у тій сфері, де головною кваліфікацією, схоже, є наявність костюма й уміння позувати перед камерами.
Але не хвилюйтеся. Аналітичні Experten уже старанно відпрацьовують свої зарплати: хтось же має написати звіти, які пояснять, чому нічого з того, що вони прогнозували, не сталося.
Передаю слово Дональду Гіллу…
Загальний огляд
російські підприємства з перероблення природного газу та газового конденсату атакували під час найдальшого на сьогодні удару дронами. Минулого тижня атакували чотири НПЗ, два з них зупинили виробництво. росія й далі консервує свердловини, оскільки її нафтопереробні потужності продовжують скорочуватися.
Експортна квота росії в межах ОПЕК продовжує зростати, тоді як її фактичний видобуток нафти скорочується. Якщо росія не може експортувати, переробляти або зберігати нафту, їй доводиться зупиняти видобувні свердловини.
Україна продовжує наступальні дії в районі Лимана й перейшла річку Жеребець. Імовірно, вони триватимуть доти, доки російська оборона залишається дезорганізованою. До Слов’янська та Костянтинівки перекинули додаткові українські підрозділи, щоб зупинити російське просування. На Запорізькому напрямку російська інфільтрація посилилася.
Повідомлень із району Комара не було – і це, ймовірно, хороший показник українського поступу та дотримання режиму оперативної безпеки (OPSEC).
Навіть попри дестабілізацію Запорізького напрямку, очевидно, що українська оборона й ведення бойових дій поступово поліпшуються.
Сумщина
10 росіян скористалися трубопроводом, щоб проникнути в Україну, але 47-ма бригада тримала його під спостереженням і ліквідувала їх.
російський дрон влучив у торговельний центр у Сумах: троє людей загинули, ще 14 дістали поранення.
Куп’янськ
Україна продовжує атаки на південь від Дворічного, однак нових територіальних змін офіційно не оприлюднювали, хоча є усні повідомлення про українське просування. У Куп’янську вже кілька місяців перебувають дуже нечисленні групи росіян, які живуть за рахунок припасів, скинутих дронами. Українські сили продовжують зачищати їх дронами, водночас поодинокі російські військові продовжують просочуватися в місто.
Лиман
22 травня розпочалася українська атака. російські дрони придушували засобами РЕБ, однак FPV-дрони на оптоволокні уразили п’ять українських машин. Клеман Молен позначив головну атаку жовтим, допоміжну атаку на заході, а також дві серпневі атаки по флангах основного вклинення.
російські авіаудари також фактично окреслювали українське просування. Білі точки за серпень уже були далеко всередині виступу.
Допомогли два чинники. Перший – неправдиві російські доповіді начальству. Якщо доповідалося, що росія контролює певну ділянку, то авіацію й артилерію не могли застосовувати по ній, навіть якщо насправді її контролювала Україна. Другий чинник – український OPSEC. Українці не давали росії інформації, а реакція росіян на наступ, що тривав понад три місяці, була повільною й не мала потрібної оперативності. Щоб ухвалювати правильні рішення, потрібне реальне розуміння ситуації на полі бою. Навіть тепер українські військові невдоволені інформацією, яку розкривають відкриті джерела.
Битва за Лиманський виступ тривала 20 місяців. Зачистка ще триває, але невідомо, наскільки далеко Україна планує просунутися. Є кілька російських повідомлень про те, що українські сили перейшли Жеребець. Якщо російська оборона справді дезорганізована, це було б логічно, але час покаже.
росія перейшла невелику річку Жеребець у січні 2025 року й наступала до січня 2026-го, після чого просування припинилося. Перед Білогорівкою українська оборона, яка залишалася міцною три роки, ослабла після того, як Сирський відвів сили. росія почала просуватися у квітні 2025 року й відтоді не припиняла рух уперед. У жовтні 2025-го росія просунулася через ліс, щоб охопити Ямпіль, і зупинилася неподалік Лимана. У травні 2026 року Україна атакувала на північ від Лимана й відкинула росію назад до річки Жеребець.
Один український військовий із позивним “Британець” мав кілька осколкових поранень. Інший був тяжко поранений. Прибув наземний дрон: тяжкопораненого бійця поклали всередину, а “Британець” заліз на платформу. Після атаки ворожого дрона “Британець” ішов поруч із наземним дроном і стріляв по інших повітряних дронах, доки вони не дісталися безпечного місця.
Два тижні тому путін заявив, що росія захопила Святогірськ, який розташований приблизно за 25 км від лінії фронту й за річкою. Командир 3-го корпусу ЗСУ, який воює на цьому напрямку, прогулявся Святогірським монастирем. Святогірський печерний комплекс, ймовірно, існував ще до монгольської навали, але перша письмова згадка про монастир датується 1526 роком. На нього п’ять разів нападало кримськотатарське військо, однак це була чудова оборонна позиція: монастир зазнавав пошкоджень, але не був знищений. У 1787 році російська імперія ліквідувала монастир і конфіскувала його майно. У 1844 році обитель відновили, але Радянський Союз частково її зруйнував, а решту в 1922 році перетворив на будинок відпочинку; багатьох із 600 ченців убили. Ще частину споруд зруйнували 1947 року. Руйнування відновилися у 1960-му, коли на території збудували кінотеатр і їдальню. Монастир знову відкрили 1992 року після річної реставрації, а 2022 року його обстріляла росія.
Угорі ліворуч/по центру. Святогірська лавра була важливим оборонним об’єктом, доки її не взяла під контроль російська імперія. Унизу ліворуч. Печерний комплекс і тунелі проходять під крейдяно-гіпсовим пагорбом. Праворуч. Імперська росія, Радянський Союз і сучасна росія намагалися знищити її як пам’ятку української культури; востаннє – обстрілами у 2022 році.
Костянтинівка
46-та бригада України воювала на північ від Комара. Після успіху українського контрнаступу на цій ділянці лінію фронту вирівняли й скоротили, а 46-ту аеромобільну бригаду перекинули на оборону Краматорська. Передислокація почалася ще в липні, до того як Драпатий перебрав командування, але публічно про неї повідомили лише минулого тижня – як частину української практики OPSEC у 2026 році.
На східному березі річки в Костянтинівці й далі помічають українські підрозділи, однак на західному березі їх уже певний час не бачили. 425-й штурмовий полк воював на західному березі в середині липня, але невдовзі його звідти вивели.
Хоча росія просувалася на захід від Костянтинівки, масштаби російської інфільтрації різко зменшилися.
24-ту бригаду України перекинули з Попасної у квітні–травні 2022 року на північ від Бахмута, а в березні 2023-го – ближче до Торецька. Упродовж останніх трьох із половиною років вона постійно утримувала позиції й відступала лише тоді, коли оголювалися її фланги. Так траплялося кілька разів. Але загалом за останні 42 місяці бригаду відтиснули лише на 19 км – менш ніж на 500 метрів на місяць.
46-та бригада України воювала на північ від Комара. Тепер бригада перебуває на позиції, звідки може підтримати виведення 24-ї бригади, фланги якої знову опинилися під загрозою.
210-й штурмовий полк наприкінці серпня перекинули на захід від Костянтинівки.
російських інфільтрантів атакують дрони, а піхота безперервно зачищає будівлі й лісосмуги. Цей український підрозділ бере в полон одного росіянина.
У 2021 році населення Слов’янська становило 105 000 осіб. У червні 2026 року там залишалося 43 000, а тепер – 25 000, переважно літні люди та працівники критично важливих служб.
Добропілля
Начальник штабу 12-ї бригади “Азов” розповів, що росіянам знадобилося два тижні й 140 людей, щоб узяти одну лісосмугу, і він задоволений таким співвідношенням. Є повідомлення, що Україна атакує поблизу Нового Шахового.
Гори тіл у районі Нового Шахового, де, за даними 1-го корпусу України, росіяни зазнали 60 втрат на кожну українську втрату. Бригада “Рубіж” заявляє, що її бійці вбивають по 3-15 росіян на день.
росіяни взяли в полон і вбили двох українців поблизу невеликого села Добропілля. А ось невелике місто Добропілля з двох різних точок.
Запоріжжя
російські групи, що просочуються в район Малої Токмачки та Оріхова, накопичуються швидше, ніж їх встигають ліквідовувати.
Окуповані території
Українські дрони атакували в Шахтарську склад дронів і боєприпасів, що спричинило численні вторинні вибухи.
На окупованих територіях було уражено довгий перелік об’єктів інфраструктури, а також кілька мобільних вогневих груп.
росія
Українські дрони пролетіли 3 200 км, щоб атакувати газоконденсатні заводи в Новому Уренгої та Пуровському. Підприємства розташовані за 2 800 км від України й раніше ніколи не зазнавали атак. Це був найдальший на сьогодні удар дронами, який перевершив атаку на Омськ.
Коли природний газ видобувають, він зазвичай містить багато води, вуглекислого газу, токсичного сірководню та важчих вуглеводнів. Його спрямовують на газопереробний завод, де видаляють домішки й отримують метан – паливо для домогосподарств і промисловості.
Газ, що видобувають глибоко під землею, перебуває під високим тиском і за високої температури. Коли він піднімається на поверхню, тиск і температура падають, а важкі пари конденсуються в рідину – конденсат. Цей газовий потік спрямовують на газоконденсатний завод, де виробляють надлегку сиру нафту та лігроїн для хімічних підприємств і НПЗ. Там також отримують метан, який потім відправляють на газопереробний завод.
Газоконденсатні заводи росії:
- Новий Уренгой (підготовка): 19,5 млн метричних тонн на рік, чи працює підприємство – невідомо.
- Пуровський: 13,4 млн метричних тонн на рік, чи працює підприємство – невідомо.
- Сургут (стабілізує конденсат, що надходить з Уренгоя): 12 млн метричних тонн на рік, атак не зазнавав.
- Усть-Луга: 3 млн метричних тонн на рік, не працює після атаки 26 серпня.
Газопереробні заводи:
- Амурський: 42 млрд кубометрів. Розташований у Сибіру, атак не зазнавав.
- Оренбурзький: 37,5 млрд кубометрів, імовірно, не працюватиме щонайменше до лютого 2027 року.
- Усть-Луга: 45 млрд кубометрів, не працює після атаки 1 вересня.
- Астраханський: 12 млрд кубометрів, востаннє атакований 24 серпня, пошкоджений і, можливо, не працює.
- Сосногорський: 3 млрд кубометрів, атак не зазнавав.
- “Ставролен”: 2,2 млрд кубометрів, у 2025 році був атакований тричі, але працює.
- Локосовський: 2 млрд кубометрів, атак не зазнавав.
- Пермський: 1,5 млрд кубометрів; газопереробка інтегрована з НПЗ, який неодноразово атакували й суттєво пошкодили, востаннє – 7 вересня.
- Усинський: 0,6 млрд кубометрів переробки та 1,4 млрд кубометрів зберігання й розподілу. Атак не зазнавав.
росія заробляє більше грошей на експорті нафти, ніж природного газу, а більшість споживаної нею енергії походить із нафти. Водночас росія споживає 71% газу, який видобуває, а 75% росіян залежать від газу для опалення своїх домівок.
російська мережа газопроводів не охоплює всю країну. Більшість газу, який виробляє Амурський завод, експортують до Китаю. “Ямальський хрест” – це вузол, через який проходять усі трубопроводи з Ямальського газового родовища. Ямальський регіон дає 80% природного газу росії. Жовтим позначено газопереробні заводи, які зазнали атак. Червоним – атаковані підприємства з перероблення газового конденсату.
ЄС планує припинити імпорт російського скрапленого природного газу (який перевозять морем) до 1 січня 2027 року. Закупівлю російського трубопровідного газу мають припинити до осені 2027-го. Те, що росія експортує газ, означає, що його поки вистачає і для внутрішнього споживання.
11 вересня було уражено Саратовський НПЗ і склад Ozon. На Рязанському НПЗ не працювало 18% потужностей після того, як було уражено компоненти, що забезпечують 71% виробництва. Пермський НПЗ атакували й зупинили 7 вересня. Також атакували Слов’янський НПЗ.
Надходили повідомлення про велику пожежу на Волгоградському НПЗ, а також про удар по хімічному заводу у Волгограді, який виробляє компоненти ракетного палива. У підприємство влучили “кілька” із 12 запущених ракет “Фламінго”, унаслідок чого цех підприємства було повністю знищено. Невідомо, у якому стані на момент удару перебували російські літаки дальнього радіолокаційного виявлення А-50.
26 аеропортів запровадили обмеження на заправлення через дефіцит пального: літакам дозволяють заправляти лише стільки пального, щоб вони могли долетіти до наступного пункту призначення. Обмеження стосуються петербурзького Пулково й калінінградського Храброво, а також аеропортів на Уралі, у Поволжі та Сибіру, в Єкатеринбурзі, Казані, Уфі, Владивостоці й Хабаровську. Найжорсткіші обмеження – на півдні росії.
Під час одного удару по Таганрогу спецпідрозділ “Альфа” СБУ застосував 70 дронів і вразив два склади БпЛА, підприємство з виробництва дронів, резервуар із пальним, комплекс “Панцир” і радар П-18.
Лише “ЄвроХім” у Новомосковську та “Азот” у Березниках виробляють азотну кислоту, яку використовують у російському виробництві вибухівки. Підприємство в Березниках атакували у жовтні 2025 року, що спричинило коротку зупинку виробництва, а минулого тижня воно знову зазнало удару; масштаб пошкоджень невідомий. Куйбишевський завод “Азот” у Тольятті, який виробляє 50% російського капролактаму (компоненту полімерів) і 75% російського корду для шин, також був уражений. Так само в Тольятті атакували завод “Каучук”, що виробляє 25% російського синтетичного каучуку, який, зокрема, використовують у ракетному паливі.
Два Су-35 зіткнулися над Курщиною. Один пілот загинув, інший дістав тяжкі поранення.
Поблизу Сочі у корабель влучили три дрони. За третім дроном гнався гелікоптер і обстрілював його з кулемета.
У першому в історії морському бою дронів лише український безекіпажний катер мав кулемет, тож бій був нерівним.
російський фрегат “Адмірал Ессен” уже зазнавав уражень кількома дронами під час попередніх атак, але Україна заявляє, що минулого тижня в нього влучила протикорабельна ракета “Нептун”. Ще два кораблі також були пошкоджені.
Озброєння
У 2022 році росіяни втратили 21 гелікоптер Ка-52, які застосовують для знищення бронетехніки. Ще 11 збили у 2023 році, після чого екіпажі гелікоптерів перейшли до пусків керованих ракет із великої дальності. Ще чотири Ка-52 втратили 2024 року і два – 2025-го. Але у 2026 році росіяни вже втратили чотири такі машини, і відомо, що три з них були знищені дронами – як на землі, так і в повітрі. Дрони знищували й інші гелікоптери; загалом різними засобами було знищено 101 російський гелікоптер. Завдяки виробництву парк російських Ка-52 зріс зі 119 машин у 2022 році до 138 у 2026-му, однак війна дедалі більше ведеться на великих дистанціях і за допомогою дистанційно керованих систем – повітряних, морських і наземних дронів.
Українські пілоти F-16 відчувають дефіцит ракет класу “повітря – повітря” AIM-9 та AIM-120. Наземні командил відстежують партії ракет, що надходять у країну, й думають, чи встигнуть вони прибути до наступної російської атаки. Деякі вильоти скасовують через нестачу ракет. Наявні боєприпаси доводиться економити. F-16 має гармату, але її застосування підвищує ризик для пілота, особливо коли ціль повільна й перехоплення відбувається вночі. Пілот може врізатися в землю, зіткнутися з дроном або ракетою чи з уламками після ураження цілі. Під час місій ППО було втрачено три F-16, і лише один пілот вижив. Україна просить більше ракет або можливість виробляти їх самостійно. Дефіцит пов’язаний із дедалі ширшим застосуванням росією реактивних дронів. За словами Анатолія Храпчинського, українського авіаційного експерта й офіцера Повітряних сил у резерві, одним із можливих рішень може бути пришвидшення постачання Gripen, однак, за його словами, якщо не наростити виробництво ракет Meteor, дефіцит виникне і з ними.
Джерело: частина 1, частина 2, частина 3 та частина 4
