Новий формат: два береги Каспію в єдиному політичному просторі
Президентський форум Центральної Азії тепер охоплює ширшу територію, охопивши обидва береги Каспійського моря. Казахстан та Азербайджан є опорними пунктами головного каспійського переходу у центрі Середнього коридору – залізнично-морської мережі, що з’єднує Центральну Азію з європейськими ринками через територію Азербайджану, Грузії та Туреччини. Повноправна участь Азербайджану об’єднує східні й західні каспійські ворота коридору в єдиному регулярному політичному форматі. Шість урядів можуть використовувати цей формат для координації транспортних, енергетичних, цифрових та інвестиційних зв’язків, які вже формуються навколо Каспію, хоча Грузія і Туреччина залишаються незамінними для функціонування західної ділянки маршруту.
31 липня 2026 року президенти Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану та Азербайджану підписали Чолпон-Атинську декларацію на неформальній консультативній зустрічі глав держав Центральної Азії та Азербайджану в Киргизстані. Декларація надала співпраці офіційного політичного вираження, яка розвивалася й раніше. За офіційними повідомленнями, лідери наголосили на розширенні регіональної взаємодії, зокрема в торгівлі, транспортно-логістичній сфері та енергетиці. Повний текст декларації оприлюднений не був, тож ці пріоритети відомі лише з офіційних коментарів, а не з самого документа.
Від п’яти до шести: історія консультативних зустрічей
Ідею консультативних зустрічей висунув президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв у 2017 році; перша відбулася в Астані в березні 2018-го й об’єднала п’ять держав Центральної Азії в неформальному президентському форматі. У листопаді 2025 року формат розширився: Азербайджан приєднався як повноправний учасник, а зустрічі зберегли консультативний характер. У 2023 та 2024 роках Азербайджан брав участь як гість, і зустріч у Чолпон-Аті стала його першою неформальною зустріччю вже в новому статусі. В офіційних документах формат і надалі називається “Центральна Азія та Азербайджан”; C6 – аналітичне скорочення для позначення розширеного формату, а не назва нового блоку чи формальної організації.
Азербайджан приєднався до формату після кількох років практичної співпраці. 25 листопада 2022 року на міністерській зустрічі в Актау Казахстан, Азербайджан, Грузія та Туреччина підписали дорожню карту на 2022–2027 роки щодо одночасного усунення вузьких місць і розвитку Середнього коридору. На бакинському саміті 2023 року Спеціальна програма ООН для економік Центральної Азії (SPECA) ухвалила дорожню карту цифровізації та заснувала багатопартнерський трастовий фонд, після чого розпочалася робота над цифровим обміном даними та співпрацею між портами. Транспортна дорожня карта охоплює Грузію й Туреччину, а SPECA – ще й Афганістан; жодна з цих ініціатив інституційно не тотожна формату C6. Розширений формат надає шести урядам регулярний політичний майданчик для координації вже наявних транспортних, цифрових та інвестиційних механізмів.
Вантажопотоки: цифри зростання
За даними Асоціації Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту, обсяг вантажів, перевезених через морські порти Казахстану та Азербайджану, досяг 3,3 млн тонн у 2024 році – на 20% більше, ніж у 2023-му, тоді як контейнерні перевезення в тому самому сегменті зросли на 176%, до 56 500 двадцятифутових еквівалентів (TEU). Вантажні перевезення залишаються основою інтеграції, а нафтовий транзит, перспективні електроенергетичні з’єднання та спільні інвестиційні інструменти поступово поширюють співпрацю на суміжні галузі. Зростає й використання маршруту Казахстаном для експорту нафти: за даними КазМунайГазу, поставки казахстанської нафти з Актау через трубопровід Баку–Тбілісі–Джейхан зросли на 34%, до 1,4 млн тонн у 2024 році.
13 листопада 2024 року на COP29 у Баку Азербайджан, Казахстан та Узбекистан підписали угоду про стратегічне партнерство щодо виробництва й передачі “зеленої” енергії з перспективою транскаспійського з’єднання до європейських ринків. Азербайджан має спільні інвестиційні фонди з Узбекистаном, Казахстаном та Киргизстаном; у липні 2026 року президент Азербайджану Ільхам Алієв повідомив, що статутний капітал азербайджансько-киргизького фонду зріс зі 100 млн до 200 млн доларів. Нафтовий транзит уже функціонує, тоді як електроенергетичне з’єднання залишається перспективним проєктом, а зростання капіталізації фондів саме по собі не показує, скільки коштів фактично вкладено.
Інфраструктурна основа коридору
Коридор спирається на взаємодоповнювану інфраструктуру обох берегів Каспію. Казахстанські порти Актау та Курик з’єднують залізничні мережі Центральної Азії з морськими маршрутами, а участь Азербайджану дає регіональному формату пряме сполучення з транспортною системою Південного Кавказу. Порт Баку приймає транскаспійські вантажі; його нинішня проєктна потужність становить 15 млн тонн і 100 тис. TEU, а за звітними даними, обсяг контейнерних перевезень у 2025 році сягнув 100 тис. TEU. Модернізація залізниці Баку–Тбілісі–Карс збільшила заявлену вантажну потужність з одного до п’яти мільйонів тонн на рік. Разом порт і залізниця становлять матеріальну основу ролі Азербайджану, тоді як Актау і Курик формують казахстанську сторону переходу; Баку залишається головним транзитним вузлом, що з’єднує Каспій із Грузією та Туреччиною.
Ані Грузія, ані Туреччина не входять до формату C6, проте обидві країни залишаються незамінними для коридору. Шість держав можуть поліпшити координацію на центральноазійській та транскаспійській ділянках, але подальший розвиток маршруту потребуватиме співпраці з обома країнами та інвестицій від європейських та інших міжнародних партнерів. На Інвестиційному форумі 2024 року ЄС і його партнери оголосили про фінансові зобов’язання на суму 10 млрд євро для сталого розвитку транспортного сполучення. Дослідження ЄС та ЄБРР виявило 33 потреби у фізичній інфраструктурі та сім заходів для поліпшення нематеріальної зв’язності; форум визначив за мету скоротити час транзиту між Європою і Центральною Азією приблизно до п’ятнадцяти днів. У цьому сенсі “західна спрямованість” коридору означає напрямок доступу до ринків, а не виняткову геополітичну орієнтацію.
Китайський фактор: сервіс Сіань–Баку
Стрімке зростання сервісу Сіань–Баку демонструє, що розвиток коридору в західному напрямку цілком сумісний зі значною участю Китаю. У першому кварталі 2026 року сервіс здійснив 85 залізнично-морських рейсів – на 150% більше, ніж рік тому, із середнім часом транзиту від Сіані до Баку близько п’ятнадцяти днів; найшвидший рейс тривав одинадцять днів. Ці терміни стосуються саме цього сервісу, а не вантажів, що продовжують шлях до Європи. Китайські вантажовідправники стають дедалі вагомішим джерелом вантажів, тоді як європейські ринки та фінансові установи підтримують комерційний розвиток маршруту в західному напрямку.
Суверенітет через диверсифікацію
Хоча коридор не усуває зовнішньої залежності повністю, він здатний зміцнити суверенітет держав-учасниць, розширюючи спектр доступних їм маршрутів, ринків і партнерів. Світовий банк надає регіональній торгівлі вздовж маршруту не менше значення, ніж наскрізному вантажопотоку між Китаєм і Європою. Зростання торгівлі між Центральною Азією, Азербайджаном і сусідніми ринками може знизити залежність від будь-якого одного транзитного маршруту та посилити переговорні позиції урядів в економічних переговорах, зміцнюючи їхню економічну й політичну автономію.
Більш самостійну регіональну структуру не варто ототожнювати з економічною самодостатністю. У Чолпон-Аті президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що повноправна участь Азербайджану створює умови для поглибленого політичного діалогу та співпраці в інвестиціях, енергетиці, промисловості й формуванні єдиної транспортно-логістичної системи; окремо він запропонував план дій із чіткими орієнтирами для реалізації Договору про дружбу, добросусідство і співпрацю заради розвитку Центральної Азії у XXI столітті. Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв заявив, що включення Азербайджану вивело співпрацю на новий макрорегіональний рівень, і закликав зміцнювати інституції, галузеві зв’язки, ланцюги доданої вартості, цифрові сервіси та інвестиційні платформи. Алієв заявив, що Центральна Азія та Азербайджан фактично стали єдиним геополітичним і геоекономічним простором, і пообіцяв активну участь Азербайджану у форматі. Наступним кроком для шести урядів має стати вироблення та реалізація спільного порядку денного в межах формату, який залишається консультативним і не має наднаціонального характеру. Регіональна суб’єктність постане не з побудови централізованого органу, а зі сталої координації між суверенними державами.
Наступний крок: Аваза, жовтень 2026
Туркменістан запланував восьму консультативну зустріч глав держав Центральної Азії та Азербайджану на 8 жовтня в Авазі; серед заявлених напрямів – торгівля, економічна співпраця, енергетика та сталий транспорт. Жовтнева зустріч покаже, чи здатне політичне зближення, оформлене в Чолпон-Аті, поліпшити роботу коридору. Оскільки маршрут проходить через Грузію та Туреччину, обидві країни залишаться незамінними, навіть перебуваючи поза форматом. Внесок C6 у розвиток Середнього коридору зрештою оцінюватимуть за тим, чи вдасться спростити митні процедури, покращити обмін даними, підвищити надійність графіків руху та залучити інвестиції.
Джерело: The Times of Central Asia
