Уряд Росії продовжив до 30 вересня заборону на експорт дизельного та суднового палива, а також газойлів виробниками. Про це повідомляється у пресрелізі, опублікованому на сайті уряду у суботу, 29 серпня.
“Рішення ухвалене для підтримки стабільної ситуації на внутрішньому паливному ринку”, – зазначено у повідомленні. В уряді нагадали, що загальна заборона на експорт палива з Росії діє до 31 січня 2027 року. Для безпосередніх виробників заборона спочатку діяла до 31 серпня, але тепер продовжена на місяць.
Паливна криза в Росії триває все літо
Влітку 2026 року Росія має найсерйозніший дефіцит палива з початку повномасштабної війни в Україні. Його викликали почастішання ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах (НПЗ) та інших об’єктах паливної енергетики. Внаслідок цього у більшості регіонів країни запровадили обмеження на продаж палива, біля АЗС регулярно утворюються черги.
В умовах дефіциту російська влада з початку липня почала закуповувати бензин в інших країнах – зокрема, у Білорусі та Індії, яка в липні 2024 року, за даними Reuters, була найбільшим імпортером нафти з РФ. Перша партія індійського палива надійшла до країни у середині серпня.
Крім того, у липні уряд Росії дозволив обіг палива за стандартами “Євро-3” – застарілого екологічного стандарту якості, який діяв у Європі у 2000-2005 роках. Йдеться про паливо з підвищеним вмістом сірки: у бензині вона не повинна перевищувати 150 мг на кг, а в дизелі – 350 мг на кг. У більш сучасного стандарту “Євро-5” вимоги до вмісту сірки у 15 та у 35 разів вищі – дозволено лише 10 мг сірки на кг.
ЗМІ: Випуск бензину в РФ впав до 70% від рівня споживання
До кінця серпня обсяг виробництва бензину в Росії впав приблизно до 70% від рівня внутрішнього споживання – після продовження атак України на НПЗ РФ. За даними Reuters, виробництво знизилося приблизно до того ж рівня, що й на початку липня – у пік першої хвилі паливної кризи.
Загалом з початку 2026 року ЗСУ понад 70 разів атакували російські НПЗ. За підрахунками газети Financial Times, вони вивели з ладу щонайменше 26 підприємств. Станом на кінець липня відновити роботу повноцінно змогли лише вісім із них, щонайменше 11 відновили часткову переробку нафти, ще сім продовжували простоювати.
