Ультраправа “Альтернатива для Німеччини” здобула в неділю переконливу перемогу на виборах у східній федеральній землі Саксонія-Ангальт. Кріс Браянт у Bloomberg називає цей результат переломним моментом у повоєнній історії країни. У країні, яка в сучасну епоху асоціювалася зі стабільністю, виборці цього невеликого регіону масово підтримали популістські й націоналістичні ідеї.
Чи стане цей вирок виборців найнижчою точкою для Німеччини, чи початком сповзання до чогось значно гіршого, тепер, на думку Браянта, залежить від коаліції канцлера Фрідріха Мерца. Вона має забезпечити економічне зростання й повернути суспільству оптимізм і довіру до демократії. Сам автор не певен, що Мерц здатен упоратися із цим завданням.
Набравши 44% голосів, AfD усе ж не отримала в Саксонії-Ангальт достатньої кількості мандатів, щоб самостійно сформувати земельний уряд. Теоретично можливі різні комбінації, і партія все ще може опинитися при владі – або завдяки переходу на її бік депутатів з інших партій, або за мовчазної підтримки BSW, лівої, але культурно консервативної й прихильної до росії політичної сили. Участь в урядуванні дала б AfD контроль над внутрішньою безпекою та освітою.
Хай там що станеться, зауважує колумніст Bloomberg, виборча перемога AfD ще більше нормалізує її антиімміграційну програму та курс на зближення з осквою. Браянт припускає, що кваліфіковані мігранти й іноземні інвестори через це можуть вирішити триматися від регіону подалі.
Щоправда, Саксонія-Ангальт – частина колишньої комуністичної НДР – не є репрезентативною для Німеччини загалом. Її 2,1 млн жителів становлять менш як 3% населення країни. У заможнішій західній частині Німеччини позиції AfD значно слабші. Загалом її підтримують близько 28% німецьких виборців, тоді як консервативний блок Мерца – 21%.
Це означає, що AfD усе ще далеко до федеральної влади – на відміну від французьких націоналістів напередодні президентських виборів наступного року, на яких Марін Ле Пен може перемогти. (AfD та “Національне об’єднання” Ле Пен перебувають у поганих стосунках.) Водночас Браянт наголошує, що наслідки такої приголомшливої підтримки AfD у Саксонії-Ангальт не варто недооцінювати. І цей результат точно не можна пояснити апатією: явка сягнула 78% – найвищого рівня після возз’єднання Німеччини.
На відміну від звичної для партії сердитої риторики, цього разу AfD перемогла завдяки оптимістичній кампанії та образу “променя надії”, звертає увагу Bloomberg Opinion. Її кандидат на посаду прем’єр-міністра землі Ульріх Зігмунд телегенічний і харизматичний. Усміхнений образ 35-річного політика, поїздки на мопеді та передвиборче гасло “усе можливо” допомогли йому зібрати велику аудиторію в соцмережах.
Браянт вважає доволі сміливою спробу AfD позиціонувати себе як партію “гарного настрою”, зважаючи на те, що внутрішня розвідка класифікує її як “правоекстремістську”, а виборча програма передбачає окремі класи для дітей-біженців, перегляд викладання історії з акцентом на позитивних досягненнях Німеччини, а не на її темному минулому, створення спеціальної групи з “реміграції” та добровільних громадянських патрулів на допомогу поліції.
Однак, як пише колумніст, спроби загальнонаціональних медіа зобразити Зігмунда “найнебезпечнішою людиною Німеччини” дали зворотний ефект – так само, як і заклики високопосадовців заборонити AfD. На думку Браянта, такі кроки лише посилили його образ бунтаря, який кидає виклик системі, й водночас зміцнили серед його прихильників відчуття, що їх не чують.
Автор вважає, що протистояти AfD непросто. Основні німецькі партії відкидають співпрацю з нею як на земельному, так і на федеральному рівні. Але цей “брандмауер”, зауважує колумніст Bloomberg, змушує їх створювати незручні коаліції, тоді як ультраправа партія не несе відповідальності за неминучі розчарування й компроміси, що супроводжують урядування.
Браянт вважає плани AfD щодо видатків безвідповідальними, а її обіцянку вийти з єврозони – потенційно катастрофічною для Німеччини. На його думку, урядування в порівняно бідній Саксонії-Ангальт могло б стати для партії протверезним зіткненням із реальністю.
Водночас успіх AfD підкреслює, що центристські партії не мають переконливих відповідей на численні проблеми Німеччини. Старіння населення тисне на державні фінанси й систему соціального забезпечення. Німеччина, чия економіка значною мірою орієнтована на експорт, постраждала від американських тарифів і посилення Китаю як потужного промислового конкурента, особливо в автомобілебудуванні, де Volkswagen AG змушений скорочувати десятки тисяч робочих місць. Тим часом росія, з якою AfD прагне тісніших відносин, здійснює гібридні атаки на території Європи й більше не є надійним джерелом дешевої енергії.
На думку Браянта, попередні уряди лише погіршили ситуацію, закривши атомні електростанції країни, не спромігшись належно оснастити збройні сили та відкривши країну для величезного напливу біженців – гуманного кроку, який водночас підживив популістський зсув. Жорсткі обмеження громадянських свобод під час пандемії COVID-19, вважає автор, також сприяли втраті довіри до політики.
Мерц, на думку колумніста, розуміє, що саме підточує німецьку економіку. Він послабив конституційні обмеження на державні запозичення, щоб фінансувати оборону та інфраструктуру, і реформує податкову й пенсійну системи так, аби працівники мали більше коштів для витрат, а більша частина їхніх заощаджень спрямовувалася на ринки капіталу.
Хоча перебільшувати не варто, автор звертає увагу на перші ознаки пожвавлення економіки: обсяги виробництва та ділові настрої поліпшуються. Німці засновують більше стартапів – частково через слабкість ринку праці.
Минулого місяця Мерц закликав співгромадян залишити позаду розчарування й невдоволення та впевненіше дивитися в майбутнє. Але Браянт зауважує, що канцлер не схожий на Рональда Рейгана, який проголошував: “В Америці знову ранок”. Натомість Мерц часто справляє враження відстороненого політика, а опитування показують, що майже ніхто з німців не задоволений його роботою. Під час кампанії в Саксонії-Ангальт він майже не з’являвся.
Навіть після нищівної поразки його партії в неділю Браянт не очікує, що Мерц найближчим часом подасть у відставку. Водночас, на думку колумніста, підняти його катастрофічно низькі рейтинги буде надзвичайно складно. Суперечливі, але необхідні пенсійні реформи уряду, прогнозує він, неминуче спричинять новий розкол, коли парламент обговорюватиме їх у найближчі тижні.
Це були похмурі вихідні для Німеччини, підсумовує колумніст Bloomberg. Але для тих, хто все ще сподівається, що найбільша економіка Європи здатна переламати ситуацію, з’явився й промінь світла. У суботу ввечері ракета, створена баварським стартапом Isar Aerospace, стартувала з космодрому в Норвегії та вивела на орбіту групу супутників – Isar Aerospace стала першою приватно фінансованою компанією, якій це вдалося з території континентальної Європи.
Саме такого новаторського духу, переконаний Браянт, Німеччині відчайдушно бракує, щоб подолати економічну млявість. У цьому запуску він бачить і символічну відповідь американському мільярдеру Ілону Маску, який неодноразово заявляв, що AfD – “єдина надія” Німеччини. Коаліції Мерца, підсумовує колумніст, потрібно перейняти частину цього підприємницького запалу та позитивного настрою. Час спливає.
Джерело: Bloomberg
