Якщо ви заможний російський олігарх, який не надто зважає на закон, і вам потрібно відмити кілька мільйонів, до кого звернетеся? До Трампа!
Дональд Трамп із донькою Іванкою та синами Еріком і Дональдом-молодшим під час презентації Trump SoHo, 2007 рік. Фото: Дженніфер С. Альтман.
У 2008 році, коли до завершення будівництва блискучої вежі Trump SoHo в Нижньому Мангеттені залишалося внести останні штрихи, Дональд Трамп, здавалося, відзначав чергову віху в історії свого ретельно вибудуваного бренду. Цього разу над Нью-Йорком височів хмарочос вартістю 450 мільйонів доларів, на фасаді якого золотими літерами сяяло його ім’я. Та справжня історія цього “витвору мистецтва”, як Трамп називав будівлю перед мільйонами глядачів свого загальнонаціонального телешоу “Учень” (The Apprentice), була значно похмурішою й складнішою, ніж він показував. Зародження проєкту, його фінансування й канали продажу були нерозривно пов’язані з пострадянськими олігархами, фінансистами зі зв’язками у кремлі та представниками організованої злочинності. Як я показав у книжці “Дім Трампа, дім путіна” (House of Trump, House of Putin), заможні вихідці з колишнього Радянського Союзу вже звикли відмивати свої статки через нерухомість Трампа. Trump SoHo був однією з перлин цієї системи: розкішний зовні, прогнилий усередині.
За проєктом Trump SoHo стояли дві компанії – Bayrock Group і Sapir Organization. Їхні керівники, відповідно Тевфік Аріф і Тамір Сапір, самі були частиною хаотичного, нерідко беззаконного олігархічного світу, що постав після розпаду СРСР, коли радянський комунізм поступився місцем мафіозній державі. Співпрацюючи з ними, Трамп фактично перестав бути забудовником і перейшов на франчайзингову модель: продавав право використовувати своє ім’я в обмін на частку в капіталі та чималі гонорари.
Втім, роль Трампа аж ніяк не була пасивною. Він знімався в рекламних відео, працював із пресою та підкріплював авторитет проєкту силою свого бренду. Сам проєкт задумали й реалізували люди, чия кар’єра формувалася в середовищі, де політика, організована злочинність і бізнес були практично нероздільними.
Тевфік Аріф, багаторічний чиновник радянського Міністерства торгівлі, підрозділи якого відповідали за готельну справу й туризм і перебували під пильним наглядом КДБ, а інколи й комплектувалися його співробітниками, за 17 років обійняв посаду заступника директора. На початку 1990-х він залишив державну службу, скористався пострадянською приватизацією й створив торговельну імперію в металургійній галузі Казахстану й Туреччини. До його найближчого оточення входив Фелікс Сатер – посередник Bayrock, чий батько, за повідомленнями, був пов’язаний із Семьоном Могілевічем, впливовим босом російської мафії, який потрапив до списку найбільш розшукуваних ФБР злочинців.
Незалежно від зв’язків свого батька, сам Сатер двічі був засуджений: уперше – за бійку в барі, вдруге – за шахрайство з акціями на 40 мільйонів доларів за участю злочинних кланів Дженовезе й Коломбо.
Як я писав у книжці “Дім Трампа, дім путіна”, це саме собою створювало серйозну проблему для Bayrock, яка намагалася залучити мільярд доларів: “Сатер був двічі засудженим злочинцем; жоден банк не позичив би Bayrock грошей, якби знав про його судимості”.
Партнером Bayrock була Sapir Organization на чолі з Таміром Сапіром – емігрантом із Грузії, який розбагатів на імпорті радянської нафти й електроніки до США за часів холодної війни, використовуючи складні мережі офшорних компаній. Зв’язки Сапіра сягали найвищих щаблів московської політичної еліти, і він давно підтримував контакти з людьми з оточення кремля. Його син Алекс став головним представником компанії в повсякденному управлінні проєктом Trump SoHo. Родини Сапіра й Аріфа уособлювали нове покоління пострадянських олігархів – людей, чиє багатство спиралося на кумівський капіталізм, підпорядкування державних інституцій приватним інтересам і зв’язки зі спецслужбами. У Трампі вони знайшли ідеального партнера, готового заплющувати очі на сумнівні обставини.
Основна стратегія продажів Trump SoHo полягала в залученні заможних клієнтів із росії та Центральної Азії, часто за допомогою російськомовних брокерів, які працювали у Trump Tower. Оскільки новобудову віднесли до категорії “нежитлової” нерухомості, усі покупки мали здійснюватися за повну суму без іпотечних кредитів. Чимало приміщень продавали підставним компаніям або іноземним покупцям, насамперед із росії та Казахстану, що ускладнювало встановлення справжніх власників. Згодом внутрішнє листування засвідчило, що показники продажів завищували, створюючи враження значно більшого успіху будівлі, ніж було насправді.
Цей обман став підставою для позову колишнього фінансового директора Bayrock Джоді Крісса, який назвав Trump SoHo “пам’ятником разюче корумпованій системі відмивання грошей та ухилення від сплати податків”. Документи й електронні листи, виявлені під час судового розгляду, свідчили про можливе використання проєкту для відмивання незаконних коштів. (У 2018 році Bayrock урегулювала позов у позасудовому порядку. Умов не оприлюднили).
Кримінальний шлейф навколо Trump SoHo став ще помітнішим у 2010 році, коли турецька влада заарештувала Аріфа за підозрою в організації проституції за участю неповнолітніх на розкішній яхті біля узбережжя Туреччини. Судно, яке, за повідомленнями, орендував казахстанський олігарх, обслуговували моделі, привезені з росії та Східної Європи, а серед гостей були високопосадовці з росії. Аріф заперечував звинувачення, а згодом його виправдали.
Тим часом діяльність Сатера виходила далеко за межі SoHo. У наступні роки він став центральною фігурою неодноразових спроб спорудити Trump Tower Moscow. Він посилався на свої зв’язки у кремлі, а в одному з нині сумнозвісних електронних листів до Майкла Коена обіцяв: “Наш хлопець може стати президентом США, і ми здатні це організувати. Я доможуся підтримки всієї команди путіна”.
Хоч би якими пишномовними здавалися слова Сатера, вони відображали роки налагодження відносин із російськими посадовцями – зокрема завдяки таким угодам, як Trump SoHo.
Водночас будівля стала місцем накопичення капіталів деяких найвідоміших клептократів колишнього Радянського Союзу. Як я писав у книжці “Дім Трампа, дім путіна”, “(Віктора) Храпунова (колишнього мера Алмати, найбільшого міста Казахстану) та Мухтара Аблязова (заможного казахстанського бізнесмена)… звинувачували в привласненні приблизно 10 мільярдів доларів… і відмиванні цих коштів через підставні компанії… зокрема у Сполучених Штатах”.
У справі Trump SoHo юристи стверджували, що мережа Храпунова використовувала компанії під назвами Soho 3310, Soho 3311 та Soho 3203, які відповідали конкретним приміщенням будівлі, для відмивання активів. Серед продавців цих апартаментів були Bayrock Group, Sapir LLC і сам Трамп як третій співвласник.
Станом на 2014 рік понад дві третини апартаментів Trump SoHo залишалися непроданими. Під загрозою примусового продажу будівлі за борги та на тлі численних судових справ забудовники погодилися врегулювати позов покупців, яких увели в оману стосовно обсягів продажів, повернувши їм 90% внесених завдатків. За даними New York Times, інші судові справи принесли нові звинувачення у відмиванні коштів. Зокрема, влада Алмати в Казахстані стверджувала, що колишній мер Віктор Храпунов і його родина змовилися привласнити державні активи на сотні мільйонів доларів і спрямувати гроші у Trump SoHo через “складну мережу банківських рахунків і підставних компаній”.
Усе в родині: Іванка виступала моделлю, допомагаючи рекламувати Trump SoHo серед російської еліти через такі видання, як 100K.
Попри погіршення фінансового становища Trump SoHo – мляві продажі, дедалі більше судових позовів і загрозу стягнення будівлі за борги – хмарочос і далі приваблював російську еліту. У листопаді 2013 року Алекс Сапір і Ротем Розен, керівники Sapir Organization, вирушили до Москви, щоб разом із Дональдом Трампом обговорити з олігархом Арасом Агаларовим плани спорудити там об’єкт за зразком Trump SoHo. Як Трамп сказав галузевому тижневику The Real Deal: “Я цікавий російському ринку. У мене чудові стосунки з багатьма росіянами, і майже всі олігархи були в тій кімнаті”.
Trump SoHo був не просто невдалим розкішним хмарочосом. Він став осередком і відмивання грошей, і налагодження вкрай сумнівних зв’язків. Ця історія продемонструвала, як нерухомість під брендом Трампа могла бути інструментом легалізації незаконних капіталів, водночас формуючи тривалі зв’язки між ним і пострадянською елітою. Угода відповідала схемі, яку Трамп повторював десятиліттями: надавати право користуватися своїм ім’ям, приховувати справжніх власників за компаніями-оболонками, залучати іноземні гроші з непрозорих джерел, а після краху проєктів заперечувати свою відповідальність. Коли Трамп прийшов у політику, багато ключових учасників історії Trump SoHo й далі залишалися в його оточенні – тепер уже готові перейти від нерухомості до політичного впливу.
Зрештою, історія Trump SoHo, мабуть, найвиразніше показує, як ще на ранньому етапі поєдналися бізнес-модель Трампа, російська організована злочинність і капітал, пов’язаний із Кремлем.
Дійові особи
Дональд Трамп: Надав право використовувати своє ім’я в проєкті Trump SoHo в обмін на частку в капіталі та гонорари. Особисто рекламував проєкт попри його тісні зв’язки з пострадянськими олігархами, людьми з оточення кремля та засудженими злочинцями.
Тевфік Аріф: Уродженець Казахстану, колишній працівник радянського Міністерства торгівлі, засновник Bayrock Group. Збагатився на торгівлі металами під час хаотичної приватизації після розпаду СРСР. У 2010 році його заарештували в Туреччині за підозрою в організації проституції за участю неповнолітніх на розкішній яхті, яку відвідували російські посадовці. Згодом його виправдали.
Фелікс Сатер: Посередник Bayrock і права рука Аріфа. Був засуджений за шахрайство з акціями на 40 мільйонів доларів за участю злочинних кланів Дженовезе й Коломбо. Став інформатором ФБР, водночас працюючи в бізнесовому оточенні Трампа, організовуючи фінансування Trump SoHo, а згодом просуваючи проєкти Trump Tower Moscow.
Тамір Сапір: Емігрант із Грузії, який збагатився на імпорті радянської нафти й електроніки до США через офшорні структури. Мав тісні зв’язки з політичною елітою Москви та співпрацював із Bayrock у проєкті Trump SoHo.
Алекс Сапір: Син Таміра Сапіра, який керував поточною діяльністю Sapir Organization під час реалізації Trump SoHo. У 2013 році разом із Трампом і Ротемом Розеном їздив до Москви обговорювати з олігархом Арасом Агаларовим створення подібного проєкту.
Віктор Храпунов: Колишній мер Алмати (Казахстан), якого разом із родиною звинувачували у привласненні державних активів на сотні мільйонів доларів та відмиванні коштів через підставні компанії, пов’язані з приміщеннями Trump SoHo.
Мухтар Аблязов: Колишній казахстанський банкір, якого звинувачували у привласненні приблизно 10 мільярдів доларів і відмиванні цих коштів у різних країнах, зокрема через підставні компанії, пов’язані з Trump SoHo.
Арас Агаларов: Російський олігарх зі зв’язками у кремлі, який разом із Трампом організовував конкурс “Міс Всесвіт” 2013 року в Москві. Обговорював з Алексом Сапіром і Ротемом Розеном можливість спорудження в Москві об’єкта за зразком Trump SoHo.
Ротем Розен: Народжений в Ізраїлі керівник у сфері нерухомості, близький соратник Алекса Сапіра. Брав участь у розвитку Trump SoHo та московських зустрічах 2013 року з Агаларовим і Трампом.
Джерело
Попередні частини:
Частини 1 та 2: Повна хронологія справи “Трамп – росія”. Найбільший провал американської контррозвідки в історії США
Частини 3 та 4: Чому Трамп зрадив Україну?
Частина 5: російська пральня Трампа
Частина 6: КДБ розставляє пастку
Частина 7: Трампа готують і везуть до Москви
Частини 8 та 9: Новий маньчжурський кандидат
Частини 10 та 11: Дональд Трамп і КДБ: два епізоди з історії стеження та самолегендування
Частини 12 та 13: Цар Мідас навпаки, вихідці з КДБ та мафія
Частина 14: Мафіозний рай
Частини 15 та 16: Найбільша афера: Кіслін, Скороход і Трамп
Частина 17: “Фестиваль афер” Пола Манафорта
Частина 18: Франшиза 2000-2010 років
Частина 19: Москва! Москва! Москва!
Частина 20: Трамп просуває свій бренд у Москві
Частина 21: Якщо з першого разу не вдалося
Частина 22: Ось для чого потрібні друзі: як Дмитро Риболовлєв у 2008 році фактично врятував Трампа $95 мільйонами
Частина 23: Сергій Мілліан і “російська пральня” Дональда Трампа
Частина 24: Спроба Трампа створити російське реаліті-шоу з важковаговиками, яке так і не відбулося
