Адміністрація Дональда Трампа намагалася змусити Україну припинити далекобійні удари по російських нафтопереробних заводах, використовуючи як важіль тиску можливе блокування закупівель американської зброї та обміну розвідувальними даними.
Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з контактами американських представників з українськими та європейськими посадовцями.
За даними видання, представники США телефонували співрозмовникам у Києві та європейських столицях у суботу й неділю. Вони вимагали припинити далекобійні атаки на російські НПЗ і попереджали про можливі наслідки для військової підтримки України.
Зокрема, йшлося про ризик припинення обміну розвідувальною інформацією та блокування механізму PURL. У межах цієї ініціативи країни НАТО закуповують американське озброєння відповідно до пріоритетних потреб України, після чого передають його Києву. Самі США фінансово не долучаються до закупівель за цією програмою.
Про контакти з американськими представниками також повідомляв Павло Паліса, військовий радник президента Володимира Зеленського. Білий дім відмовився підтверджувати дзвінки або коментувати інформацію про них.
Трамп оголосив енергетичне перемир’я
На тлі цих контактів Дональд Трамп заявив про нібито досягнуту домовленість між Україною та росією щодо припинення атак на енергетичну інфраструктуру. За словами американського президента, енергетичне перемир’я мало почати діяти негайно.
Зеленський назвав таку заяву “доброю новиною для всіх”, але наголосив, що домовленість має бути виконана на практиці. Він повідомив, що протягом дня росія продовжувала атаки на Україну, зокрема із застосуванням ударних дронів і керованих авіабомб. Увечері, за його словами, під удар потрапила електростанція в Харкові.
Український президент нагадав, що Київ неодноразово пропонував кроки для зниження інтенсивності бойових дій, однак путін відхиляв ці ініціативи. Тепер Зеленський очікує, що російська сторона виконає домовленість, про яку оголосив Трамп.
