Лідери країн G20 мають зібратися у Флориді в грудні на курорті Trump National Doral Miami. Трамп як господар цьогорічного саміту запросив путіна взяти участь у зустрічі. Хоча формально путіна не усували від участі, він не був присутній на саміті G20 особисто з 2019 року – відтоді він або долучався дистанційно (2020, 2021), або росію представляли інші міністри чи урядовці (2022, 2023, 2024 і 2025 роки). Якщо він приїде на майбутній саміт, це має стати ганьбою для всіх інших держав-членів і ганебною плямою на репутації їхніх лідерів.
G20 була створена 1999 року “з метою сприяння міжнародній фінансовій стабільності”. Залучати путіна до будь-якої зустрічі, присвяченої забезпеченню “стабільності” в будь-якій сфері міжнародних відносин, – знущання із самої ідеї такої зустрічі з огляду на його історію збройної агресії, активного поширення дезінформації у світі, а також дестабілізації, диверсій і підривної діяльності в Європі.
Від часу своєї останньої появи на G20 путін розпочав неспровоковану, заздалегідь сплановану й жорстоку агресивну війну проти України, унаслідок якої, за оцінками, загинули або були поранені до двох мільйонів людей. російські війська під його керівництвом свідомо нехтують законами війни: атакують і вбивають цивільних, масово вдаються до зґвалтувань і вбивств, грабують українські музеї, викрадають десятки тисяч українських дітей і передають їх на виховання сім’ям у росії, викрадають українську молодь і примусово відправляють її до таборів “перевиховання”.
Попри нещирість і періодичні удавані сигнали про готовність до переговорів, він відкинув усі серйозні спроби припинити бойові дії. Президент Зеленський заявляв, що українська розвідка перехопила вказівки путіна російським командирам ігнорувати закони війни. Нещодавні удари росії по міських районах вказують на намір зробити великі українські міста непридатними для життя, що відповідає російським доктринальним працям про об’єднані стратегічні операції в регіональних або загальних війнах. Усе це – окремо й у сукупності – становить воєнні злочини.
Крім того, росія путіна й далі порушує дев’ять окремих угод у сфері контролю над озброєннями. Нещодавня смерть російської дослідниці в Сибіру від хвороби, схожої на легеневу чуму, дає вагомі підстави вважати, що його режим, як і радянський попередник, продовжує реалізовувати програму біологічної зброї всупереч Конвенції про біологічну зброю, яка забороняє будь-яку діяльність наступального характеру в цій сфері. Запевнення росії, що все гаразд, які Трамп, схоже, сприймає за чисту монету, звучать непереконливо, якщо зважити на надзвичайну увагу до ситуації та заходи, яких вживають в Іркутську. Це найбільше нагадує неправдиві заперечення лабораторної аварії у Свердловську 1979 року, внаслідок якої спори сибірки поширилися серед цивільного населення. У 1992 році президент росії Борис Єльцин підтвердив давні твердження уряду США щодо цього інциденту.
У самій росії путін керував системою, за якої вбивали його головних опонентів – Анну Політковську, Бориса Нємцова, Олексія Навального та Євгенія Пригожина, якщо назвати лише кількох. російські агенти вбивали емігрантів, які виступали проти путіна, закладали запалювальні пристрої та влаштовували пожежі на західних заводах і в літаках, перерізали підводні кабелі зв’язку в Північному Льодовитому океані й Балтійському морі, втручалися у вибори, здійснювали кібератаки, неодноразово порушували повітряний простір НАТО і навіть відправили озброєний безпілотник до аеропорту Лейпцига. російські посадовці натякають на ще масштабнішу діяльність, а нещодавні повідомлення преси можуть свідчити про початок нової російської кампанії з убивств керівників європейських оборонних компаній.
Сили путіна, очевидно, діючи за вказівкою кремля, систематично здійснюють небезпечні військові маневри на морі й у повітрі, наражаючи на небезпеку життя західних військовослужбовців. Надаючи Ірану розвідувальну інформацію, яку той використав для атак на американські сили та об’єкти на Близькому Сході, росія стає співучасницею іранських нападів на території союзників США.
І наче всього цього недостатньо, щоб вважати його міжнародним злочинцем, якого слід ізолювати, путін керує кампанією так званої гібридної війни в “сірій зоні” проти Західної Європи, намагаючись залякати уряди країн НАТО й змусити їх припинити фінансову та військову підтримку України. Він надає допомогу – часто корупційними та кримінальними методами – крайнім правим і крайнім лівим політичним рухам у Європі, які підтримують російські цілі щодо України та європейської оборони загалом. Лідери європейських союзників США не повинні опинятися в ситуації, коли їм доводиться пояснювати своїм громадянам, чому вони сиділи за одним столом із людиною, яка керує атаками проти них.
Те саме стосується президента Сполучених Штатів.
Президент Трамп може спробувати виправдати своє запрошення нещодавньою домовленістю, яку він уклав із путіним, щоб полегшити експорт російського дизельного пального до Сполучених Штатів. Однак ця угода майже не допоможе знизити ціни на дизельне пальне для американських споживачів і лише сприятиме фінансуванню тривалої війни росії проти України та надасть путіну легітимності як шанованому члену міжнародної спільноти. Після останньої телефонної розмови Трампа з путіним російські посадовці зазначили, що останній не погодився на відновлення переговорів і навряд чи зробить це.
З огляду на все сказане, запрошувати путіна на майбутній саміт G20, дозволяти йому сидіти за одним столом із лідерами країн, які він атакує, і вдавати, що він має право на рівний статус як прийнятний член міжнародної спільноти, – просто неправильно. Президент Трамп має відкликати запрошення путіну. Якщо цього не станеться, лідери інших держав НАТО у складі G20 – Канади, Франції, Німеччини, Італії, Туреччини та Великої Британії – мають бойкотувати зустріч. Так само має вчинити Саудівська Аравія з огляду на допомогу росії іранським атакам проти королівства. Тихоокеанські союзники США – Австралія та Японія – також мають відмовитися від участі. Такий прояв міжнародної солідарності й обурення стане чітким сигналом: путіну не місце у жодному об’єднанні лідерів, які представляють цивілізовані народи світу.
Джерело: The Bulwark
