На південь від кордону США, у Панамі, російська “пральня” Трампа увімкнула режим віджимання на повну потужність.
Вежа, збудована на брудних грошах: вітрилоподібна вежа Трампа в Панамі відмила незліченні мільйони, доки проєкт не збанкрутував, заплутавшись у фінансових схемах клептократії.
Коли вітрилоподібний Trump Ocean Club уперше з’явився на горизонті Панама-Сіті, будівлю (пізніше перейменовану на Trump International Hotel and Tower Panama, а ще пізніше – на JW Marriott Panama) подавали як останнє слово міжнародної розкоші. Але коли у 2011 році він відкрився як перший закордонний готель Trump Organization, обізнані люди вже розуміли, що він перетворився на щось зовсім інше. Замість гламурної оази для багатих і впливових він став “пральнею” на високих обертах, яка відмивала величезні обсяги сумнівного капіталу. У центрі цієї системи була команда продажів, яка майстерно залучала заможних іноземців, зокрема росіян та емігрантів із Радянського Союзу, і використовувала бренд Трампа, щоб завищувати ціни та відмивати гроші.
Як і більшість проєктів, які він розпочав після нищівних банкрутств в Атлантик-Сіті, панамську вежу не будував і не фінансував Дональд Трамп. Зрештою, більшість банків не хотіли мати з ним справи. Ба більше, Трамп став учасником схеми, за якою ліцензував своє ім’я та надавав управлінські послуги, перекладаючи всі ризики, пов’язані з фінансуванням і реалізацією проєкту, на місцевих партнерів, а сам отримував щедру винагороду. Ще вигідніше для нього було те, що ця схема й далі приносила мільйони у вигляді управлінських платежів і роялті: Трамп отримав майже 14 мільйонів доларів, хоча сам проєкт зазнав невдачі, а покупці залишилися сам на сам із ризиками.
Хто це? І Trump Organization, і родина Трампів заперечували, що знали Александре Вентуру Ногейру, головного брокера Trump Ocean Club. Ліворуч Ногейра сфотографований з Іванкою Трамп, праворуч – з Дональдом Трампом.
Як я писав у книжці “Дім Трампа, дім путіна”:
Трамп вибудовував подібні відносини по всьому світу. У 2003 році він підігрів у Латинській Америці інтерес до бренду Trump, провівши конкурс “Міс Всесвіт” у Панама-Сіті. Через три роки він уклав угоду в Панамі про будівництво Trump Ocean Club International Hotel and Tower – 70-поверхового вітрилоподібного комплексу на набережній із житловими апартаментами та казино. За даними розслідування Global Witness, Трамп мав право на плату за використання бренду, 1% від будь-якого залученого ним фінансування та частку від продажу кожного апартаменту – загалом це могло принести понад 75 мільйонів доларів. Чимало проблем проєкту було пов’язано з Александре Вентурою Ногейрою, головним брокером вежі. За повідомленням Reuters, Ногейра разом із партнерами продав до половини апартаментів у проєкті й орієнтував продажі переважно на росіян, бо, як сказав один його колега, “росіяни люблять хизуватися. Для них Трамп був Bentley” серед брендів нерухомості.
За словами колишнього бізнес-партнера, який таємно записував розмови, у 2013 році Вентура Ногейра заявив, що відмив десятки мільйонів доларів через нерухомість. “Важливішою за гроші від нерухомості була можливість відмивати гроші від наркотиків – там ішлося про значно більші суми, – сказав він на записі. – Коли я був у Панамі, я регулярно відмивав гроші більш ніж для десятка компаній”.
Ногейра розповів Reuters, що став провідним брокером проєкту, зокрема завдяки підтримці доньки Трампа Іванки, яка знялася з ним у рекламному відео. Trump Organization активно скористалася новою моделлю. А чому б і ні? Оскільки Трамп не фінансував проєкт і майже не брав участі в його реалізації, ризики були мінімальними, а потенційна вигода – великою. Роль Trump Organization у панамському проєкті “весь час обмежувалася ліцензуванням бренду та наданням управлінських послуг, – заявив головний юрисконсульт компанії Алан Гартен. – Оскільки компанія не була власником чи девелопером, вона не брала участі в продажу жодного об’єкта нерухомості… Ніхто в Trump Organization, включно з родиною Трампів, не пам’ятає, щоб коли-небудь зустрічався або спілкувався з цією людиною [Ногейрою]”.
Попри твердження Гартена, Ногейра перебував у центрі продажів проєкту. Бразилець, який отримав цю роль після зустрічей з Іванкою Трамп, за повідомленнями, ставився до проєкту як до “дитини Іванки” й продав від 350 до 400 апартаментів. У 2007 році він навіть відсвяткував свій успіх у Мар-а-Лаго, де гості, пов’язані з проєктом, спілкувалися з родиною Трампів, а під час рекламної презентації хвалилися, що вежа продається “як гарячі пиріжки”.
Ногейра визнавав на камеру й на аудіозаписах, що “ніхто ніколи не запитував”, хто його клієнти і звідки в них гроші, зауважуючи, що ані банки, ані девелопери, ані сторона Трампа не цікавилися походженням коштів. В окремих записаних розмовах, справжність яких підтвердили люди, що його знали, він хвалився відмиванням “десятків мільйонів доларів” через контакти в Маямі та на Багамах, водночас наполягаючи, що “свідомо” не проводив брудні гроші саме через Trump Tower.
За даними розслідування Global Witness, серед клієнтів і партнерів Ногейри були ймовірний колумбійський відмивач грошей Давід Мурсія Гусман, який переказав 1 мільйон доларів на купівлю апартаментів; ранній інвестор Луї Паргіолас, пізніше засуджений у США за участь у змові з імпорту кокаїну; уродженець Білорусі Александер Альтшоул і його родич Аркадій Водовозов, якого ізраїльська влада засудила за викрадення та погрози вбивством; канадський емігрант Станіслау Каваленка, якому висували звинувачення у сутенерстві та викраденні, але згодом їх зняли; а також Ігор Анопольський, якого зрештою засудили в Україні за підроблення документів і незаконне переправлення людей.
Канал із москви та пострадянського простору розбудовували цілеспрямовано. Партнери Трампа неодноразово їздили до росії, наймали російськомовних брокерів і подавали бренд як символ розкоші найвищого класу – “для них Трамп був Bentley”, згадував один із учасників. Структуру продажів було створено так, щоб максимально приховати власників: лише у 2006-2007 роках зареєстрували щонайменше 131 панамську холдингову компанію з варіаціями слів “Trump” і “Ocean” у назвах, на які оформлювали попередні договори купівлі-продажу. Акції на пред’явника, пакетні контракти та компанії-оболонки робили майже неможливим встановлення кінцевих бенефіціарних власників, тоді як іноземних інвесторів зустрічали в аеропорту білим Cadillac із логотипом Trump, забезпечуючи максимально безперешкодний процес купівлі, у якому оформлення документів ставили вище за належну перевірку клієнтів.
Юристи та фахівці з комплаєнсу згодом заявляли, що тривожні сигнали мали бути очевидними. За даними розслідування Reuters, колишній помічник окружного прокурора Мангеттена та керівник антикорупційного напряму JPMorgan Артур Міддлмісс попереджав, що будь-який американський контрагент, який працює у юрисдикції високого ризику на кшталт Панами, за законодавством США ризикує бути звинуваченим у “заплющуванні очей”, якщо не перевіряє клієнтів. Колишній заступник міністра фінансів США з питань правозастосування Джиммі Гуруле наголошував, що вже самі етичні норми мали б унеможливити співпрацю з людьми, пов’язаними зі злочинністю. Водночас на той час закон не зобов’язував девелоперів або ліцензіарів бренду, таких як Трамп, проводити належну перевірку покупців апартаментів. Trump Organization послідовно наполягала, що її роль була “обмежена” брендингом і управлінням, що вона не контролювала продажі апартаментів чи найм брокерів і, як завжди, не пам’ятала жодних суттєвих контактів із Ногейрою.
Команда Панама: зліва направо – Ерік Трамп, Іванка Трамп, Нельсон Паділья (колега Александре Вентури Ногейри), Дональд Трамп-молодший і Ногейра в офісі девелопера Ocean Club у Панама-Сіті. Фото: надано Ногейрою через Reuters.
За глянцевим маркетингом ховалася неприваблива реальність клептократичних фінансів. Ринок нерухомості Панами, який прокурори описували як заповнений вежами, створеними для того, щоб “легалізувати ваші гроші”, був ідеальним місцем для анонімних компаній, які могли розміщувати незаконно отримані кошти, перепродавати права за договорами й повертати виручку в банківську систему. Trump Ocean Club став магнітом для організованої злочинності; росіяни та інші іноземні покупці були серед найактивніших, хоча багато хто з них ніколи не мав наміру жити у своїх апартаментах. Журналісти, які відвідували комплекс, бачили темні квартири, порожні ресторани та безлюдні коридори – матеріальне нагадування, що ця будівля була радше машиною для відмивання грошей, ніж житловим комплексом.
Зрештою Trump Ocean Club не витримав власної ваги й зазнав краху як бізнес-проєкт. У 2009 році Ногейру заарештували за не пов’язаними з комплексом звинуваченнями у шахрайстві та підробленні документів, звільнили під заставу в 1,4 мільйона доларів, після чого він утік, коли проти нього вже було порушено кілька кримінальних справ. Інвестори згодом стверджували, що він продавав одні й ті самі апартаменти по два й по три рази, а світова фінансова криза знищила спекулятивний попит. Девелопер Newland оголосив дефолт за своїми облігаціями, і після реструктуризації збитки лягли на інвесторів та власників облігацій. Однак, згідно із судовими матеріалами у справі про банкрутство 2013 року, Трамп усе одно отримав від 30 до 50 мільйонів доларів завдяки ліцензійній моделі, яка гарантувала йому доходи.
У країні, давно відомій корупцією та відмиванням грошей, такий розвиток подій був майже неминучим. Панама, що тривалий час слугувала прихистком для відмивання коштів, намагалася відновити репутацію за допомогою престижних міжнародних проєктів – зокрема проведення конкурсу “Міс Всесвіт” у 2003 році та відкриття Trump Ocean Club у 2011-му. Однак її колишнього президента Рікардо Мартінеллі згодом заарештували за запитом про екстрадицію у справі, пов’язаній із корупцією, а наглядові організації неодноразово попереджали: без більшої прозорості щодо кінцевих бенефіціарних власників і серйозної перевірки походження коштів елітна нерухомість і далі залишатиметься “пральнею” для наркокартелів, посередників, пов’язаних із мафією, та пострадянських еліт, яким потрібно десь зберігати вкрадені статки.
Проблеми вежі не завершилися ні після будівництва, ні навіть після банкрутства. За даними The Guardian, у 2018 році Trump Organization примусово усунули від управління панамським об’єктом після протистояння з новими власниками, які звинувачували команду Трампа в неналежному управлінні та перешкоджанні передачі контролю.
Попри все дзеркальне скло та обіцянки розкоші, у Trump Ocean Club ішлося насамперед не про апартаменти, а про переміщення грошей, часто дуже брудних. І Дональду Трампу, як і раніше, все було мало мафіозних грошей. Цю модель він повторював упродовж усієї своєї кар’єри.
Дійові особи
Дональд Трамп: ліцензував своє ім’я для панамської вежі, міг заробити понад 70 мільйонів доларів, не вклавши жодного цента, і вийшов із проєкту з десятками мільйонів, тоді як інвестори й покупці зазнали збитків.
Іванка Трамп: курувала проєкт, називала його своєю “дитиною”, знімалася в рекламних відео й вибудовувала відносини з такими брокерами, як Ногейра.
Александре Вентура Ногейра: бразильський брокер, який реалізував до половини апартаментів, пізніше визнав, що відмивав гроші, утік із Панами після звинувачень у шахрайстві й став головною фігурою скандалу.
Давід Мурсія Гусман: колумбійський ділок, пов’язаний із наркобізнесом, який переказав 1 мільйон доларів для купівлі кількох апартаментів; згодом у США його засудили за відмивання грошей картелю.
Луї Паргіолас: один із перших інвесторів; пізніше в Маямі визнав провину в участі у змові з метою імпорту кокаїну.
Александер Альтшоул та Аркадій Водовозов: білорусько-канадський інвестор і його двоюрідний брат; Водовозова в Ізраїлі засудили за викрадення та насильницькі погрози вбивством.
Ігор Анопольський: український інвестор панамського проєкту. Анопольський отримав умовний строк за незаконне переправлення людей і підроблення документів.
Станіслау Каваленка: білорусько-канадський спортсмен, який став інвестором. У Канаді його звинувачували в сутенерстві та викраденні; згодом обвинувачення зняли після зникнення свідків.
Джерело
Попередні частини:
Частини 1 та 2: Повна хронологія справи “Трамп – росія”. Найбільший провал американської контррозвідки в історії США
Частини 3 та 4: Чому Трамп зрадив Україну?
Частина 5: російська пральня Трампа
Частина 6: КДБ розставляє пастку
Частина 7: Трампа готують і везуть до Москви
Частини 8 та 9: Новий маньчжурський кандидат
Частини 10 та 11: Дональд Трамп і КДБ: два епізоди з історії стеження та самолегендування
Частини 12 та 13: Цар Мідас навпаки, вихідці з КДБ та мафія
Частина 14: Мафіозний рай
Частини 15 та 16: Найбільша афера: Кіслін, Скороход і Трамп
Частина 17: “Фестиваль афер” Пола Манафорта
Частина 18: Франшиза 2000-2010 років
Частина 19: Москва! Москва! Москва!
Частина 20: Трамп просуває свій бренд у Москві
Частина 21: Якщо з першого разу не вдалося
Частина 22: Ось для чого потрібні друзі: як Дмитро Риболовлєв у 2008 році фактично врятував Трампа $95 мільйонами
Частина 23: Сергій Мілліан і “російська пральня” Дональда Трампа
Частина 24: Спроба Трампа створити російське реаліті-шоу з важковаговиками, яке так і не відбулося
Частина 25: Trump SoHo: як Дональд Трамп став “полковником Сандерсом” у сфері нерухомості й відмивання грошей
Частина 26: Trump Tower в Торонто: ще один непрозорий проєкт, профінансований Кремлем
