В Америці сьогодні є одна об’єднавча тенденція: американці дуже, дуже ненавидять ШІ. Те, що починалося як різновид NIMBY-протесту – ніхто не хоче дата-центру у себе по сусідству, – переросло в серйозні сумніви щодо самої технології. Для тих із нас, хто пам’ятає ейфоричний оптимізм, із яким зустріли технологічний бум 1990-х, нинішня масова негативна реакція на ШІ просто вражає. Ось результати нового опитування Wall Street Journal:
Лише 28 відсотків американців вважають, що розвиток технологій ШІ має йти повним ходом. Усі інші хочуть, щоб його сповільнили або зупинили – тимчасово чи назавжди.
Звісно, Дональд Трамп і далі залишається палким прихильником ШІ. Він вважає, що неприязнь суспільства до ШІ – це лише проблема маркетингу і що він може її розв’язати, змусивши всіх називати ШІ “суперінтелектом”. Але те саме опитування WSJ свідчить, що лише 7 відсотків американців довіряють лідерству Трампа у сфері регулювання ШІ. З огляду на вкрай низькі рейтинги схвалення Трампа, його підтримка ШІ, перепрошую, “суперінтелекту” – ймовірно, ще більше псує ставлення американців до цієї технології.
Історично американці були ентузіастами технологій. Як нація, ми не луддити. То чим пояснити неприязнь американців до ШІ?
Очевидно, майже щодня лунають гучні попередження про те, що ШІ знищить людство або, якщо до цього не дійде, позбавить усіх роботи. І ці попередження походять не від якихось лівих диваків – їх озвучують самі представники індустрії ШІ.
І нам справді варто боятися – дуже боятися. Здатність моделей ШІ зламувати нібито захищені системи, причому самостійно, без запиту, всупереч намірам власників, а потім ще й брехати людям про свої дії – справді шокує. До того ж тут, безперечно, є елемент фінансово мотивованого ажіотажу: “Наша технологія настільки могутня, що може знищити світ, тож вам краще інвестувати в наше IPO”. І тут є неабияка частка кармічної відплати: гонитва гігантів ШІ за святим Ґраалем AGI – штучним загальним інтелектом – напевно була стратегією, розрахованою на те, щоб заробити величезні гроші на Волл-стріт, на відміну від значно скромнішої і, ймовірно, успішнішої китайської стратегії створення помірних за масштабом і економічно ефективних моделей.
Однак є й прозаїчніша причина суспільної неприязні до ШІ: це технологія олігархів, створена олігархами й для олігархів, а пересічним американцям від її переваг майже нічого не дістається.
Або, інакше кажучи, ніколи раніше в історії корпорації не витрачали стільки грошей – відіграючи помітну роль у стрімкому зростанні відсоткових ставок, – щоб створити так мало робочих місць.
Самі дата-центри – це, по суті, ряди серверів із мерехтливими індикаторами, де працює зовсім небагато людей. Ось дані Бюро статистики праці США за категорією, що охоплює дата-центри, а також низку інших видів діяльності. Зайнятість у цій категорії скорочується з листопада 2022 року – місяця, який часто називають початком буму ШІ, адже саме тоді ChatGPT став доступним широкій публіці:
Зайнятість у сфері обчислювальної інфраструктури, обробки даних, вебхостингу тощо
Але хіба бум ШІ хоча б тимчасово не створить багато робочих місць у будівництві? Певну кількість – так, і Джаред Бернстайн написав хороший допис про те, як забезпечити, щоб це були якісні робочі місця. Проте всі ознаки вказують на те, що інвестиції у ШІ створять набагато менше робочих місць, навіть у будівництві, ніж очікувалося.
Не забуваймо: йдеться про справді величезний інвестиційний бум. У недільному огляді я наводив оцінки Стейна ван Ніувербурга, за якими ми входимо в найбільший в історії США бум капітальних видатків, що далеко перевершує навіть масштабний залізничний бум після Громадянської війни:
Це прогнози, а не вже здійснені витрати. Але інвестиційний бум ШІ вже набрав обертів. Ось інвестиції в ІТ як частка ВВП: вони різко пішли вгору наприкінці 2024 року і вже значно перевищують рівень часів технологічного буму 1990-х:
За такого сплеску витрат логічно було б очікувати різкого зростання видатків на нежитлове будівництво – тобто на будівництво для бізнесу, а не житла.
Але насправді ми бачимо зовсім інше. За Байдена нежитлове будівництво швидко зростало, значною мірою завдяки підтримці чистої енергетики його адміністрацією. Натомість за Трампа цей показник фактично зупинився, попри величезний інвестиційний бум ШІ:
Як це можливо? Тому що навіть спорудження дата-центру потребує відносно небагато будівельних робіт. За словами ван Ніувербурга, коли споруджують багатомільярдний кампус для навчання моделей ШІ,
“Приблизно третина [інвестиційних витрат] припадає на сам об’єкт та енергетичну інфраструктуру, тоді як приблизно дві третини – на обчислювальне обладнання та пов’язані з ним ІТ-системи”.
Отже, звичайного будівництва тут небагато. А більшість “обчислювального обладнання” та іншої техніки – імпортного виробництва!
Загалом, глибоку непопулярність ШІ пояснити неважко. Перед нами технологія, яка збагачує невелику кількість людей, але творці якої попереджають, що вона може знищити мільйони робочих місць, а то й увесь світ. І навіть звичний аргумент на користь політики, вигідної олігархам, – створення робочих місць! – тут не працює, бо навіть у короткостроковій перспективі робочих місць майже не з’являється.
Чи матиме непопулярність ШІ значення? Є ознаки, що так. Нині у республіканців стільки проблем, що важко виокремити якусь одну, але Кріс Колдвелл у нещодавній цікавій статті пише, що глибока непопулярність дата-центрів може стати тією переломною точкою, яка цього року зробить Огайо “синім”, тобто схилить штат на бік демократів, і, можливо, визначить, хто контролюватиме Сенат.
Отже, у суспільної негативної реакції на ШІ є вагомі причини – і не лише можливий апокаліпсис. І ця реакція настільки сильна та з’явилася так швидко, що може мати важливі політичні наслідки.
Хіба не супер?
Джерело
