Оскільки немає єдиного європейського представника, який напряму веде переговори з москвою, деякі лідери налагоджують власні канали зв’язку, однак результати таких контактів виявляються суперечливими, пише британська The Guardian.
Країни Північної Європи рідко публічно сваряться через зовнішню політику, а надто – через росію. Але 90-хвилинна телефонна розмова цього тижня з путіним, яку провели лідери Фінляндії та Норвегії, викликала незвично різку реакцію їхніх данських і шведських сусідів.
У вівторок президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре поговорили з путіним – це був рідкісний контакт на високому рівні між російським лідером і європейськими союзниками України. Обидва лідери країн Північної Європи наголосили, що розмову провели від імені України, а союзників заздалегідь поінформували.
Їхніх сусідів це не переконало.
“Я дуже скептично ставлюся до цієї самостійної ініціативи Норвегії та Фінляндії”, – заявила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, поскаржившись, що дзвінок не був узгоджений із Копенгагеном. “Я, чесно кажучи, не розумію, чого вони сподіваються цим досягти”, – додала вона. Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон також розкритикував цю ініціативу, заявивши, що його про неї заздалегідь не повідомили.
Ці суперечки, підкреслює The Guardian, продемонстрували розбіжності, які можуть ускладнити спроби Європи налагодити власний канал зв’язку з москвою: уряди не можуть домовитися не лише про те, чи варто вступати в контакт із путіним, а й про те, хто має говорити від їхнього імені.
“Замість міцно згуртованої, однорідної групи ми бачимо розкол”, – зазначив Аркадій Мошес, директор програми з росії Фінського інституту міжнародних відносин. “За мірками країн Північної Європи це доволі серйозно”, – наголосив він.
Від літа європейські лідери без особливого прогресу обговорюють, чи варто призначити представника для прямих переговорів із москвою про завершення війни в Україні. Дискусія стала нагальнішою після того, як останніми тижнями Дональд Трамп, за оцінкою The Guardian, зблизився з москвою – коштом інтересів України.
Новий раунд мирних переговорів очікується наступного місяця в Абу-Дабі, і європейські уряди побоюються, що їх можуть відсунути від переговорів, здатних визначити безпеку континенту на десятиліття.
“Загалом є згода, що нам потрібно говорити з путіним, але спроби налагодити контакти дедалі більше перетворюються на хаотичне змагання”, – сказав на умовах анонімності високопоставлений європейський дипломат. “Надто багато лідерів вважають, що саме вони зможуть змусити путіна сісти за стіл переговорів”, – переконаний він.
Суперечливі сигнали
Цього року британські, французькі та німецькі посли проводили переговори з російськими посадовцями, старший дипломатичний радник Емманюеля Макрона їздив до москви, а офіс президента Європейської ради Антоніу Кошти налагоджував власні контакти з кремлем.
Це різко контрастує з дипломатичною ізоляцією путіна після повномасштабного вторгнення росії в Україну 2022 року, коли більшість європейських лідерів уникала прямих контактів із кремлем. Сам Стубб під час президентської кампанії 2024 року заявляв, що не підняв би слухавку, якби путін йому зателефонував.
Аналітики цього тижня пояснювали частину негативної реакції на дзвінок Стубба і Стьоре суперечливими поясненнями його мети. Спершу розмову подавали як спробу передати путіну позицію України, однак згодом стало зрозуміло, що вона мала ширші цілі.
Стьоре пізніше захистив рішення Норвегії напряму контактувати з путіним, пославшись на необхідність регулювати використання спільних рибних запасів у Баренцевому морі та підтримувати безпеку вздовж спільного кордону двох країн. Стубб, своєю чергою, заявив, що розмова також мала запобігти непорозумінням між росією та її північноєвропейськими сусідами.
“Стубб і Стьоре, схоже, не можуть узгодити свої пояснення: чи йшлося про Україну, чи також про їхні власні безпекові занепокоєння”, – заявив Йоель Ліннайнмякі, колишній фінський дипломат і аналітик у Гельсінкі.
“Якщо це виглядає безладно, то, ймовірно, так воно і є”, – додав він.
Ця плутанина відображає ширші розбіжності в Європі щодо того, як слід поводитися з путіним, хоча уряди загалом зберігають єдність у підтримці України.
“По суті, рівень єдності в Європі насправді досить високий, але є різні погляди на те, як взаємодіяти з росією, коли настане слушний момент для відновлення діалогу на найвищому рівні та хто саме має його вести”, – пояснила директорка провідного естонського аналітичного центру ICDS Крісті Райк.
Як зазначає The Guardian, Франція давно виступає за збереження відкритого каналу зв’язку з путіним, тоді як Німеччина та Велика Британія поводяться обережніше. Країни Балтії та очільниця зовнішньополітичної служби ЄС Кая Каллас побоюються, що відновлення контактів на високому рівні може послабити тиск на москву, не забезпечивши жодних поступок.
Видання зауважує, що питання про те, хто має очолити будь-які європейські контакти з москвою, також виявилося спірним.
Міністр закордонних справ Люксембургу Ксав’є Беттель, один із небагатьох європейських лідерів, які після повномасштабного вторгнення підтримували телефонний зв’язок із путіним, згадував, що через свою ініціативу зазнав критики з боку європейських колег. “Деякі колеги казали мені: хто такий прем’єр-міністр Люксембургу, щоб говорити з президентом росії та президентом України? Ви така маленька країна”, – розповів він на конференції в Празі у травні.
“Проблема також у підході деяких країн, які вважають, що лише Франція, Німеччина чи США можуть вести такі переговори”, – вважає Беттель.
Єдиного представника ЄС немає
Як наголошує The Guardian, наразі ніхто не має чіткого мандата вести переговори від імені всіх 27 держав-членів ЄС. Теоретично, зауважує видання, завдання говорити з москвою могло б дістатися Каллас. Але вона не має самостійних повноважень вести переговори від імені блоку без мандата держав-членів, а в європейських столицях зростає невдоволення дипломатичною службою ЄС, яку вона очолює.
Каллас, колишню прем’єр-міністерку Естонії та одну з найжорсткіших критиків кремля в ЄС, багато хто також вважає малоймовірною співрозмовницею для путіна. москва оголосила її в розшук, а російські посадовці чітко дали зрозуміти, що не мають особливого бажання вести з нею переговори.
Нідерландський депутат Європейського парламенту Рейнір ван Лансхот закликав лідерів ЄС скликати саміт і домовитися про єдиного представника для контактів із путіним. Він заявив: “ЄС має говорити одним голосом, а Україна завжди повинна бути залучена. Якщо врахувати ці дві умови, тоді, на мою думку, участь Європи в переговорах цілком логічна”. Водночас він визнав, що досягти одностайної згоди буде складно, адже будь-яке запропоноване призначення може заблокувати вето однієї держави-члена.
Тим часом ініціатива країн Північної Європи цього тижня може підштовхнути й інших європейських політиків створювати власні канали зв’язку з москвою, вважає Ліннайнмякі. “Неминуче політики по всій Європі тепер ставитимуть питання: якщо фіни й норвежці телефонують путіну, то чому наша країна не повинна цього робити?” – зазначив він.
“План А” путіна
Поза питанням про те, хто має говорити з путіним, постає ще одне, фундаментальніше: чи є взагалі сенс Європі з ним розмовляти.
Райк попередила, що путін може сприйняти раптовий інтерес Європи до відновлення діалогу як ознаку того, що Україна та її союзники впадають у відчай на тлі важкої зими, яка очікує на Київ.
“Мене непокоїть, що кремль зараз читає цей крок так: у європейців проблеми, в українців проблеми, – сказала вона. – Знаючи, як путін дивиться на Європу, думаю, він завжди прагне використати можливості, щоб створювати розбіжності або принаймні їхню видимість”.
The Guardian наголошує, що у повідомленні кремля про розмову з очільниками Фінляндії та Норвегії майже не було ознак того, що максималістські вимоги путіна щодо завершення війни хоч якось змінилися.
За даними Financial Times, путін читав лідерам північних країн лекцію про середньовічну слов’янську історію, повторюючи псевдоісторичні аргументи, які давно використовує, щоб ставити під сумнів право України на існування як незалежної держави.
Водночас москва, схоже, стала більш прихильно ставитися до участі Європи в дипломатичному процесі після того, як минулого тижня спеціальний посланець США Стів Віткофф зустрівся з путіним у Санкт-Петербурзі.
Мошес припустив, що москва втомлюється від непередбачуваності Трампа і розглядає Європу як альтернативу, виходячи з того, що проміжні вибори у США можуть політично послабити президента.
Проте готовність путіна відповісти на дзвінок не слід плутати з готовністю до компромісу, застеріг Мошес. “Це не означає, що ми хоч якось наближаємося до припинення вогню, не кажучи вже про мир, адже очевидно, що план А путіна – військова поразка України”, – переконаний він.
Джерело: The Guardian
